Статті
Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/155
Browse
Recent Submissions
Item Приватні військові та охоронні компанії як міжнародно-правова проблема сучасності(Видавничий дім «Гельветика», 2025-02-26) Градецький, Андрій Вікторович; Gradetskyi, A.; Градецька, Наталія Миколаївна; Gradetska, N.; Ярема, Владислав Валерійович; Yarema, V.В статті розглянуто міжнародно-правові ініціативи, підходи та перспективи щодо врегулювання діяльності приватних військових та охоронних компаній. Зазначено, що зі зміною політичної обстановки в світі та модифікацією характеру сучасних воєн, зростає популярності ПВОК. Чотири країни, очолюють тенденцію до створення ПВОК: Сполучені Штати, Велика Британія, Китай і Південно-Африканська республіка (ПАР). Разом на ці чотири країни припадає близько 70% усієї галузі. Провідними замовниками послуг ПВОК виступають уряди (62% контрактів), 29% – комерційні структури, решта – з неурядовими організаціями та фізичними особами. Проаналізовано переваги застосування приватних військових та охоронних компаній перед військовими формуваннями держав. Констатовано, що послуги ПВОК сьогодні доступні багатьом суб’єктам: від держав та міжнародних організацій до незаконних структур, терористичних організацій та наркобізнесу. Сфера надання приватних військових послуг продовжує активно зростати, не зважаючи на існуючи ризики та відомі негативні факти, пов’язані із діяльністю приватних компаній. Наголошено, що правова невизначеність статусу ПВОК, відсутність механізму моніторингу за їх діяльністю спричиняє низку негативних наслідків: зловживання співробітниками ПВОК своїми повноваженнями, зокрема правом на застосування зброї, що може призвести до жертв серед цивільного населення та порушень прав людини, до скоєння воєнних злочинів та порушень звичаїв війни. Визначено типологію послуг, які можуть надаватися ПВОК. Звернено увагу на правові проблеми при визначенні правового статусу ПВОК; розглянуті такі міжнародні акти як Документ Монтрьо, Міжнародний кодекс поведінки приватних охоронних компаній та Проект Конвенції ООН про регулювання, нагляд і моніторинг приватних військових та охоронних компаній; підкреслено, що зазначені документи мають рекомендаційний характер. Наголошено на необхідності якомога скорішого прийняття обов’язкової міжнародної нормативної бази, що визначить правовий статус ПВОК та сприятиме запобіганню порушенням гуманітарного права та прав людини, а також зловживанням за участю приватних військових і охоронних компаній.Item Підготовка військовослужбовців НГУ у вищих військових закладах освіти як складова забезпечення функціонування сектору безпеки та оборони: проблеми удосконалення.(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025) Кувакін, С.В.; Kuvakin, S.V.У цьому дослідженні проаналізовано проблеми удосконалення підготовки військовослужбовців Національної гвардії України в вищих військових закладах освіти як складової забезпечення функціонування сектору безпеки та оборони. У статті наголошено, що одним із пріоритетів у процесі модернізації та оновлення складових сектору безпеки і оборони України є формування сучасної системи військової освіти. Зафіксовано, що через інтенсифікацію суспільного розвитку, збільшенням обсягів інформації та інших чинників, від закладів системи освіти вимагається впровадження нових освітніх стандартів, адаптованих до сучасних реалій й на перспективу та визначення основних тен денцій здійснення підготовки кадрів для сектору безпеки і оборони в цілому. Визначено, що однією із складових покращення якості підготовки військовослужбовців Національної гвардії України є запровадження ефективної практичної підготовки майбутніх офіцерів в формування професійних умінь і навичок, що буде сприяти постійному вдосконаленню знань відповідно до сучасних вимог; впровадження досвіду виконання завдань підрозділами та частинами Національної гвардії України в зоні бойових дій; пошук нових ефективних моделей поєднання теорії та практики у освітньому процесі, що відображають тенденції застосування військової техніки та озброєння в сучасних умовах оперативними бригадами Національної гвардії України; широке застосування моделювання під час навчання майбутніх офіцерів елементам майбутньої професійної діяльності, особливо тим, що відображають екстремальні ситуації. Встановлено, що існує відмінність у підготовці здобувачів освіти в цивільних та військових навчальних закладах, зокрема в Національній гвардії України, за однаковими освітніми програмами. Підсумовано, загальне методичне керівництво та контроль за функціонуванням системи підготовки кадрів для сектору безпеки і оборони України доцільно покласти на спеціально уповноважений для цього орган державної влади, який і є фактично замовником підготовки фахівців відповідного рівня.Item Розвиток лідерських компетентностей у військовослужбовців Національної гвардії України: національний і міжнародний досвід(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2025) Пенькова, Наталя Євгенівна; Юшкевич, Володимир В’ячеславовичУ статті здійснено аналіз розвитку лідерських компетентностей військовослужбовців Національної гвардії України (НГУ) в умовах трансформації сектору безпеки та оборони держави. Обґрунтовано актуальність проблеми підготовки ефективних військових лідерів, зумовлену сучасними викликами безпекового середовища, необхідністю адаптації до стандартів НАТО і підвищення стійкості особового складу в умовах бойових дій. Наголошено на особливостях діяльності НГУ, яка поєднує функції військового формування і правоохоронного органу, що зумовлює специфічні вимоги до лідерських якостей офіцерів та сержантів. Проаналізовано теоретичні основи військового лідерства, визначено ключові компетентності сучасного військового лідера та їхній взаємозв'язок із морально-психологічною стійкістю підрозділів. Особлива увага приділяється міжнародному досвіду розвитку лідерських якостей у Збройних силах країн НАТО і США, зокрема принципам командування, заснованого на намірі (mission command), трансформаційного лідерства, розвитку сержантського корпусу та використання інноваційних методів навчання. Узагальнено приклади впровадження міжнародних підходів у практику підготовки військовослужбовців НГУ: оновлення освітніх програм, участь у тренінгах за підтримки іноземних партнерів, створення власних доктринальних документів. Зроблено висновок про те, що розвиток лідерських компетентностей є стратегічним напрямом підвищення боєздатності НГУ та потребує системного, безперервного підходу, що базується на національних традиціях і найкращих міжнародних практиках. Окреслено перспективи вдосконалення системи підготовки військових лідерів через впровадження сучасних стандартів оцінювання, розширення програм обміну та формування культури постійного професійного розвитку.Item Презумпція невинуватості в адміністративному судочинстві: практика застосування та перспективи реалізації.(Наукові перспективи, 2025) Строков, Ігор Васильович; Ярема, Владислав Валерійович; Пермяков, Дмитро Сергійович; Strokov, Igor; Yarema, Vladyslav; Permyakov, DmitroУ статті розглянуто актуальні питання щодо застосування адміністративної відповідальності до особи за вчинення адміністративного правопорушення та застосування в адміністративному законодавстві принципу презумпції невинуватості. Зазначено, що тривалі наукові дискусії щодо необхідності застосування презумпції невинуватості в адміністративному законодавстві підтверджуються рішеннями Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції різних інстанції. За результатами аналізу практики застосування судами адміністративної відповідальності можна стверджувати фактичне існування принципу презумпції невинуватості під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Такі дослідження доводять, що конституційні засади презумпції невинуватості необхідно поширювати на сферу адміністративного судочинства під час прийняття рішення про притягнення до відповідальності. Основоположні засади Конституції України, зазначених у статті 62, визначають необхідність застосування презумпції невинуватості лише під час здійснення кримінального судочинства, не вказуючи про адміністративне судочинство. Водночас, практика застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та застосування покарання вказує на необхідність впровадження в адміністративному судочинстві однієї з головних засад права – принципу невинуватості. Зазначене питання вже тривалий час обговорюється науковцями та практиками, неодноразово розглядалося судами на вищих інстанціях, та суспільство приходить до думки про необхідність його нормативного затвердження в адміністративному законодавстві. Реалізація засад Конституції України та пріоритетність прав і свобод людини в суспільному житті та діяльності держави вказує, що принци презумпції невинуватості є потребує законодавчого впровадження в адміністративному законодавстві. Отже, загальні засади презумпції невинуватості, зазначені в статті 62 Конституції України, необхідно застосовувати в адміністративному судочинстві, що потребує внесення відповідних змін до законодавчих актів, що визначають підстави та порядок застосування до особи покарання за адміністративні правопорушення.Item Система психологічної підготовки військовослужбовців: зміст, структура, напрямки(Всеукраїнсьа асамблея докторів наук з державного управління, 2025) Строков, Ігор Васильович; Юшкевич, Володимир В‘ячеславович; Ярема, Владислав Валерійович; Strokov, Igor Vasylovych; Yushkevych, Volodymyr Vyacheslavovych; Yarema, Vladyslav ValeriyovychСучасні умови існування України, тривала війна з росією за незалежність, вимагають розробку нових підходів до визначення іншого змісту багатьох функцій держави. Однією з найгостріших проблем, з якими стикається наша держава – патріотичне виховання та психологічна готовність громадян до боротьби за незалежність. Тривала війна окреслила гостроту проблеми патріотичного виховання в нашому суспільстві та психологічної готовності військовослужбовців до виконання бойових завдань та формування їхньої психологічної стійкості. Виконання вказаних завдань потребує створення ефективної системи психологічного забезпечення в частинах та підрозділах сил оборони України та здійснення належної психологічної підготовки військовослужбовців, формування психологічної готовності до ведення бойових дій. У статті здійснено аналіз поглядів вчених та практиків на систему морально-психологічної підготовки військовослужбовців та підходів щодо реалізації заходів формування їхньої психологічної готовності до ведення бойових дій, яка впроваджується в Збройних Силах України та інших військових формувань, що входять до складу сил оборони. Аналізу діючу систему морально-психологічного забезпечення, яку запроваджено в Збройних Силах, сучасні вимоги до психологічної підготовки, обумовлені існуючими обставинами, постає питання про зміну концептуальних поглядів на систему психологічного забезпечення та формування психологічної готовності військовослужбовців до виконання бойових завдань. Зміна концептуальних підходів передбачає зміни до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що визначають існуючу систему морально-психологічної підготовки, впровадження концепції системного психологічного та соціального впливу на військовослужбовців сил оборони України з метою формування у них психологічної готовності до захисту національних інтересів держави та психологічної стійкості для виконання службових та бойових завдань. На підставі аналізу досвіду організації психологічної підготовки військовослужбовців частин і підрозділів сил сектору безпеки та оборони України, що з’явився за час війни, досвіду армій країн НАТО щодо організації системи психологічної підготовки, запропоновано структуру системи психологічного забезпечення військовослужбовців, яка на думку авторів, повинна складати елементи, необхідні для забезпечення головної мети - формування психологічної готовності військовослужбовців до виконання бойових завдань, формувати навички діяти в умовах сучасного бою, а також формуватиItem Філософські аспекти інформаційної війни: правда, маніпуляція та критичне мислення(ГО «Східноєвропейська спілка вчених», 2025) Дятлова, І. В.; Кондратюк-Антонова, Т. В; Цихуляк, І. М.; Diatlova, Iryna; Kondratyuk-Antonova, Tetyana; Tsykhuliak, IvanДослідження присвячене філософським аспектам інформаційної війни, що охоплюють проблематику істини, маніпуляції та критичного мислення в умовах глобального інформаційного протистояння. Аналізується природа інформаційної війни як феномена, що виходить за межі суто військової сфери та зачіпає фундаментальні онтологічні, гносеологічні та аксіологічні питання. Особлива увага приділяється трансформації понять істини та реальності під впливом інформаційних технологій, що уможливлюють створення симулякрів та когнітивних ілюзій. У роботі розглядається маніпулятивний потенціал інформаційної війни як механізму конструювання суспільної свідомості. Аналізуються методи інформаційного впливу, що використовують технологічні засоби для підваження традиційних епістемологічних категорій та створення альтернативних реальностей. Зокрема, досліджується взаємозв’язок між інформаційними потоками та зміною соціальних парадигм, а також роль дезінформації та когнітивного навантаження у процесах колективного сприйняття. Критичне мислення розглядається як метакогнітивна стратегія спротиву інформаційній ентропії. Підкреслюється необхідність інтеграції герменевтичного аналізу, феноменологічної редукції та деконструктивістської критики у процес інтелектуальної автономізації індивіда. Аналізується вплив когнітивної поліваріантності на можливість розпізнавання маніпуляцій та збереження епістемічної суверенності у ситуації інформаційного перевантаження. Окремо досліджується феномен правди в умовах постправди та інформаційної гіперреальності. Робиться акцент на тому, що істина в інформаційній війні дедалі частіше редукується до інструментальної ефективності, що призводить до розмиття меж між реальністю та її симульованими формами. Аналізується вплив алгоритмічно модифікованих інформаційних середовищ на когнітивні диспозиції сучасного суб’єкта та соціальну детермінацію правди. У висновках підкреслюється необхідність подальшого філософського осмислення механізмів інформаційного впливу та розробки стратегій формування когнітивної резистентності до маніпулятивних практик.Item Аналіз філософських аспектів віртуальної культури, соціальних мереж та їхнього впливу на свідомість та сприйняття(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2024) Маринець, Надія; Садовніков, Олег; Кондратюк-Антонова, Тетяна; Marynets, Nadiia; SadovnikoV, Oleh; Kondratyuk-Antonova, TetianaМета статті полягає в розгляді та аналізі філософських аспектів віртуальної культури та соціальних мереж, дослідженні їхнього впливу на свідомість і сприйняття сучасного індивіда. Проводиться розгляд філософських аспектів віртуальної культури та соціальних мереж, а також їхнього впливу на свідомість та сприйняття сучасної людини. Поглиблене дослідження цих аспектів дозволить виявити основні тенденції та виклики, що виникають у цифровому столітті, та сприятиме розумінню того, як ці технології перетворюють наше сприйняття світу. Дослідження полягає у виявленні можливих етичних, соціальних та культурних наслідків використання віртуальної культури та соціальних мереж. Шляхом аналізу різних аспектів цифрового середовища визначено важливі аспекти, які варто враховувати для забезпечення збалансованого та етичного використання цих технологій у сучасному суспільстві. Методологічна база дослідження включає у себе філософський аналіз, культурологічний підхід та використання міждисциплінарних методів. Філософія дозволяє розкрити сутність віртуальної культури та соціальних мереж, а культурологічний підхід допомагає в контекстуалізації цих явищ у сучасному суспільстві. Використання міждисциплінарних методів дозволяє охопити різні аспекти впливу віртуальної культури на свідомість та сприйняття. Наукова новизна. Дослідження вносить новий внесок у розуміння філософських аспектів віртуальної культури, розкриваючи її вплив на формування індивідуальної та колективної свідомості. Акцент робиться на тому, як соціальні мережі впливають на сприйняття інформації, конструюючи новий спосіб комунікації та структуру світогляду. Тема, яку ми описали, звучить цікаво й актуально, оскільки вплив соціальних мереж та віртуальної культури на свідомість і сприйняття стає все більш обговорюваним у сучасному світі. Розкриті філософські концепції, які можна застосовувати до аналізу віртуальної культури і соціальних мереж. Проводиться аналіз того, як використання соціальних мереж і віртуальних платформ впливає на формування свідомості і мислення сучасної людини. Висновки. Результати дослідження дозволяють зрозуміти, що віртуальна культура та соціальні мережі перетинаються з філософією і суттєво впливають на формування сучасної свідомості. Важливість цього впливу варто розглядати як ключовий фактор у розвитку інформаційного суспільства та визначенні нових парадигм сприйняття реальності. Дослідження має велике значення для філософії, соціології та культурології, допомагаючи зрозуміти динаміку змін у сучасному світі під впливом віртуальних технологій.Item Безпека держави та нації: історична трансформація концептів(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Дручек, Олена ВасилівнаItem Актуальність підготовки майбутніх офіцерів НГУ в аспекті розвитку їх лідерських якостей(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Матвєєв, Віталій ОлексійовичItem Визначення злочину геноциду в міжнародному праві(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Градецька, Наталія МиколаївнаItem Вплив стоїцизму на формування морально-психологічного стану військовослужбовців НГУ(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна; Левицький, Михайло ВікторовичItem Правова ідеологія держави в контексті глобалізаційних процесів(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Градецька Наталія Миколаївна; Gradeckaia, NatalyiaСтаттю присвячено дослідженню впливу глобалізаційних процесів на правову ідеологію держави. Зазначено, що держава, право і національна правова система в умовах глобалізаційних процесів піддаються трансформації. Встановлено, що правова ідеологія глобалізації тією чи іншою мірою втілює ліберальну правову ідеологію. Констатовано, що правова ідеологія держави в умовах глобалізації змістовно розширюється. Важливими в її змісті, поряд із традиційними поняттями, цінностями, ідеями, концепціями, теоріями, стають такі ідеї-принципи як: верховенство права, прав людини, поділу влади, правосуддя, демократії.Item Використання Telegram під час вивчення юридичних дисциплін курсантами-нацгвардійцями в умовах дистанційного навчання(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Вовк, Вікторія Миколаївна; Беньковський, Сергій Юрійович; Benkovsky, Serhiy; Vovk, ViktoriiaСтаттю присвячено узагальненню досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні правових дисциплін в навчальних закладах з особливими умовами навчання. Наголошено, що використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі зумовлено чинниками об’єктивного та форс-мажорного характеру. До першої групи чинників автори відносять світоглядні зміни, зміну лінійного типу мислення кліповим, діджиталізацію всього суспільного життя, що пов’язано з новим етапом у розвитку людства – інформаційним та постінформаційним суспільством і здобутками четвертої промислової революції. Друга група чинників відображає непередбачувані події в житті людства або окремої країни, які змінюють підходи, методи та інструментарій у забезпеченні навчального процесу: пандемія COVID-19, російсько-українська війна. У статті звернено увагу на те, що застосування новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі охоплює технічні засоби, нові підходи, нові методи і методики навчання, зміну статусу викладача (від ментора і єдиного джерела знань до консультанта, керівника навчального процесу). Кожна навчальна дисципліна передбачає адаптацію новітніх інформаційно-комунікаційних технологій під свої особливості. Щодо викладання юридичних дисциплін варто враховувати: значний обсяг матеріалу, постійні зміни у законодавстві і судовій практиці. Особливу увагу в статті приділено використанню у викладанні юридичних дисциплін месенджера Теlegram. Показано, що за допомогою цього додатка можна організовувати як індивідуальну, так і групову роботу в умовах дистанційного навчання та забезпечити курсантам вільний доступ до навчальних матеріалів. Виокремлено позитивні сторони використання вказаного месенджера як для курсантів, так і для викладачів.Item Правове забезпечення формування ціннісних потреб військовослужбовців Збройних сил України.(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»., 2023) Ярема, В. В.; Yarema, VladyslavУ статті з’ясовано, що необхідність нашої держави здійснювати ефективну відсіч повномасштабній російській збройній агресії вимагає перегляду системи формування ціннісних орієнтацій у військовослужбовців і військовозобов’язаних. При цьому процес вироблення таких цінностей має носити не довільний, а цілеспрямований характер, що потребує узгодження мети, основних форм, суб’єктів та об’єктів такої роботи на правовому рівні.Item Правові принципи формування соціально-ціннісних потреб військовослужбовців Збройних Сил України(Видавничий дім "Інтернаука", 2023) Ярема, Владислав Валерійович; Yarema, VladyslavУ науковій статті визначено роль принципів формування цінностей військовослужбовців як основних засад виникнення у них стійких особистісних конструктів, які характеризують їх відношення до світу, батьківщини, військового обов’язку, і визначають особливості їх мотиваційної сфери.Item Про формування корпоративної культури майбутніх офіцерів у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі(Дрогобицький державний педагогiчний унiверситет iменi Iвана Франка, 2024) Зелений, Володимир; Zelenyi, VolodymyrУ статті проаналізовано проблему формування корпоративної культури майбутніх офіцерів гвардійців у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах. Підкреслено, що корпоративна культура проявляється у відносинах між офіцерами всередині та поза військовою частиною, при спілкуванні з цивільним населенням. Корпоративна культура офіцера покликана забезпечити адаптивну поведінку офіцерів у службовій та бойовій діяльності. Виявлено, що корпоративна культура офіцера гвардійця орієнтована на внутрішнє середовище і про являється, передусім, і переважно у поведінці військовослужбовців. Сюди слід віднести стійкість, ефективність та надійність внутрішньосистемних організаційних зв’язків; дисципліну та культуру їх виконання; динамізм та адаптивність до складних ситуацій, загальноприйнятий (на всіх рівнях) стиль управління, заснований на неухильному виконанні вимог Статутів Збройних Сил України та Військової присяги. Підкреслено, що система виховання корпоративної культури майбутніх офіцерів гвардійців, спрямована на: розвиток їх корпоративної вихованості; згуртування військового колективу (встановлення емоційно-позитивного контакту, зняття емоційного напруження, встановлення сприятливих міжособистісних відносин); розвиток комунікативних навичок курсантів (зняття емоційних бар’єрів, зняття агресії, замкнутості, зниження конфліктності); розвиток психологічної адаптації (формування тактовних способів вираження своїх почуттів і здійснення невербальної поведінки). Узагальнено, що основними методичними шляхами формування корпоративної культури майбутніх офіцерів, на наше переконання, є спеціально змодельована професійна комунікація. Її доцільно організовувати на основі інтенсифікації навчальної діяльності курсантів, шляхом вдосконалення змісту, методів та форм навчання з використанням особистісно зорієнтованого підходу; забезпечення самореалізації та самоактуалізації майбут нього офіцера; створення спільного інформаційного середовища вищого військового навчального закладу; підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників та командирів). Формування корпоративної культури майбутніх офіцерів гвардійців полягає у залученні їх до військових ритуалів та традицій; засвоєння ними цінностей, що домінують в військових формуваннях; набуття курсантами досвіду практичної діяльності з формування та підтримки організаційної культури у своїх майбутніх підлеглих.Item Організація позитивного впливу службового мікросоціального середовища на розвиток педагогічної культури молодих офіцерів(Науково-дослідний інститут публічного права, 2022) Зелений, В. І.; Zelenyi, VolodymyrВеликий вплив на формування і розвиток особистості військовослужбовця, його якостей, крім загального соціального середовища, має “мікросередовище”, тобто конкретне безпосереднє оточення. Це родина, школа, товариші, знайомі, різні колективи і т.д. Безпосереднє середовище, в якому живе і працює офіцер, неоднорідне. В ньому завжди є основи дійсного, залишки минулого і зародки майбутнього. Для переважної більшості офіцерів внутрішніх військ характерні сприятливі умови служби, які допомагають їх розвитку і всебічної підготовленості. Але іноді життя конкретного офіцера протікає в колективі, що не відзначається повагою та уважним ставленням людей один до одного. Метою статті є дослідження впливу “мікросередовища” на особистість, адже воно разом з диференційним підходом до виховання конкретної особистості є найбільш важливими умовами, які необхідно враховувати у процесі розвитку педагогічної культури офіцера внутрішніх військ. З’ясовано, що ефективність самостійної роботи обумовлюється низкою педагогічних умов, серед яких особливе значення має позитивне і свідоме ставлення офіцера до питань формування педагогічної культури, наявність у нього установки на самовдосконалення; знання основних положень педагогіки і психології, в тому числі про сутність і значення педагогічної культури; знання самого себе, критичне ставлення до недоліків в особистому розвитку, вміння аналізувати і об’єктивно оцінювати свою поведінку; наявність високоморального ідеалу, позитивної і культурної поведінки начальника; оволодіння певними способами, прийомами і методами роботи над собою і їх систематичне застосування відповідно до особистої програми самовдосконалення; облік і оцінка досягнутих результатів; постійне керівництво самоосвітою і самовихованням з боку старших начальників, офіцерської спільноти шляхом забезпечення єдності мети в вихованні і самовихованні, позитивної мотивації і вирішенням інших педагогічних завдань. Зроблено висновок, що важливими напрямками формування умінь і навичок культурної поведінки у офіцерів в військовій частині внутрішніх військ є комплексне, цілеспрямоване застосування системи методів і засобів педагогічного впливу з урахуванням індивідуальних особливостей, умов та всіх інших факторів, які впливають на особистість офіцера, на його поведінку, а також самостійна робота офіцера над собою.Item Дидактичний аспект педагогічного контролю у вищому військовому навчальному закладі(Класичний приватний університет, 2023) Зелений, В. І.; Zelenyi, VolodymyrУ даній статті розглядається проблема педагогічного контролю в освітньому процесі. У сучасному освітньому просторі в умовах війни традиційні методи педагогічного контролю замінюються прогресивними комплексними системами, які дозволяють об’єктивно оцінювати навчальну роботу курсантів. Акцентовано увагу на професійному призначенні випускників вищих військових навчальних закладів НГУ, які зобов’язанні захищати громадян, інтереси держави й суспільства від злочинних посягань та застосовувати при цьому бойову техніку, зброю та спеціальні засоби. У зв’язку з цим, набуттю необхідних компетентностей повинна приділятися максимальна увага, а це не можливо без належного та потужного педагогічного контролю. З’ясовано, що для забезпечення якості організації та проведення освітнього процесу, необхідно застосовувати науково обґрунтовані системи перевірки результатів навчання, які спроможні виявляти, вимірювати та оцінювати знання, навички, та уміння курсантів. Показано основні функції педагогічного контролю: діагностичну, навчальну, організаційну, оцінювальну, стимулюючу, розвивальну, прогностично-методичну, виховну. Висвітлено вимоги до його організації: індивідуальний підхід до оцінки навчальних успіхів, об’єктивність, систематичність і системність, оптимізація. Виділяються основні принципи, що регламентують процес педагогічного контролю: зв’язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням, об’єктивності, справедливості і гласності, науковості і ефективності, системності і всебічності. Звертається увага на методи педагогічного контролю, до яких належить усний, письмовий, тестовий, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю і самооцінки. Проаналізовано основні види педагогічного контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, проміжний (рубіжний), підсумковий. Встановлено, що усі складові педагогічного контролю тісно пов’язані між собою та повинні ґрунтуватися на використанні педагогічних вимірів та оцінювання, а тести досягнень тих, хто навчається, є достатньо об’єктивним засобом їх вимірювання та оцінювання До них відносяться педагогічні тести, а також тести професійної компетенції. Запропоновані критерії оцінки якості методів вимірювання, найважливішими з яких є об’єктивність, надійність, валідність і точність.Item Битва при Листвені (1024 р.) та її сучасні уроки(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Зелений, Володимир; Zelenyi, VolodymyrУ статті висвітлено проблеми, які виникли під час боротьби за Київський престол на початку ХІ ст. після смерті Київського князя Володимира Великого, коли загострилися усобиці між його синами. Акцентовано увагу на головному протистоянні, яке відбувалося між Новгородським князем Ярославом і Тмутараканським – Мстиславом у битві при Листвені. З’ясовано передумови цього протистояння починаючи з битви між князями Святополком та Ярославом поблизу міста Любеч у 1015 р., битви на р. Буг у 1018 р., закінчуючи битвою на р. Альті у 1019 р., після якої Ярослав остаточно затвердився на Київському престолі та відмовив князю Мстиславу у передачі йому частини уділів братів. Показано вибір Мстиславом моменту початку руху на Київ у 1023 р. та його відхід до Чернігова. Розглянуто порядок збору та комплектування війська Ярославом з метою змусити Мстислава залишити межі свого володіння і не дати можливості закріпитись у Чернігові, склад війська Мстислава, роль найманого війська у підготовці та участі у подіях, які відбувались при Листвені. Автор простежує дніпровський шлях війська Ярослава до Любеча, а потім альтернативні шляхи до Чернігова по р. Білоус (права притока р. Десна), або ж безпосередньо по Дніпру до гирла р. Десна, або ж більш складним, але коротким шляхом: з Любеча озерами та протоками між ними по р. Муравля через невеликий (800 м) волок і далі по р. Білоус до впадіння останньої в р. Десну, а також шлях з р. Білоус по її правій притоці р. Глинянка до поселення Очеретяна Гора, а далі озерами до р. Стрижень, яка виводила до передмістя Чернігова, визначає роль Лиственського городища на шляху руху військ. Проаналізовано умови виникнення битви, вибір місця для її ведення, порядок врахування пори року, часу доби, задум бою, у т. ч. бойовий порядок, а також раптовість нічних дій війська Мстислава, особливості перебігу бойових дій обох сторін, особистий вплив князів на хід бою. На закінчення розкриваються уроки, які випливають із виявлених особливостей битви, у т. ч. комплектуванні війська, використанні розвідувальної інформації під час організації та ведення битви, організації взаємодії та побудови бойового порядку, логістичних рішень.Item Педагогічна культура як предмет дослідження військової педагогіки(Науково-дослiдний iнститут публiчного права, 2022) Зелений, В. І.; Zelenyi, VolodymyrВійськова освіта, як одна із складових частин загальнодержавної системи освіти, повинна забезпечувати потреби держави і військових формувань у кваліфікованих офіцерських кадрах і сприяти зміцненню обороноздатності держави відповідно до Конституції та законів України. Проблема підготовки офіцерських кадрів посідає важливе місце у розбудові військових формувань незалежної України. Сучасний стан справ вимагає концептуального визначення єдиних підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням економічної суспільно-політичної, демографічної ситуації, становища молоді в суспільстві, а також формування нового світогляду, морально-етичних, національно-історичних основ поведінки. Проаналізовані праці військових педагогів і психологів вивчалися та аналізувалися окремі аспекти означеної проблеми, які у подальшому заклали основу змісту поняття педагогічної культури офіцера. Вчені розкривають сутність та основні компоненти педагогічної культури майбутніх офіцерів, шляхи формування педагогічної майстерності офіцера, важливі напрямки діяльності молодих офіцерів як керівників навчального процесу, вихователів підлеглих. Враховуючи взаємозв’язок педагогічної культури зі всією структурою особистості й її діяльністю, можна зробити такий висновок: процес виховання педагогічної культури необхідно розглядати як складову частину вирішення загального завдання розвитку особистості офіцера – майстра навчання та виховання підлеглих. Зроблено висновок, що педагогічна культура пов’язана із загальною культурою особистості. Компоненти педагогічної культури представлені практично в культурі праці, культурі поведінки, культурі побуту. Одночасно, можна зробити висновок про те, що зв’язок між загальною та педагогічною культурою настільки безпосередній, що справедливим є твердження про те, що педагогічна культура – це прояв загальної культури в умовах військово-педагогічного процесу. Проте було б помилковим вважати, що будь яка людина з високим рівнем загальної культури володіє обов’язково і педагогічною культурою. Наявність останньої передбачає набуття психолого-педагогічних знань, умінь і навичок з метою вдосконалення стилю та методів виконання офіцерами службових обов’язків в умовах сучасного розвитку суспільства.