Презумпція невинуватості в адміністративному судочинстві: практика застосування та перспективи реалізації.

Abstract

У статті розглянуто актуальні питання щодо застосування адміністративної відповідальності до особи за вчинення адміністративного правопорушення та застосування в адміністративному законодавстві принципу презумпції невинуватості. Зазначено, що тривалі наукові дискусії щодо необхідності застосування презумпції невинуватості в адміністративному законодавстві підтверджуються рішеннями Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції різних інстанції. За результатами аналізу практики застосування судами адміністративної відповідальності можна стверджувати фактичне існування принципу презумпції невинуватості під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Такі дослідження доводять, що конституційні засади презумпції невинуватості необхідно поширювати на сферу адміністративного судочинства під час прийняття рішення про притягнення до відповідальності. Основоположні засади Конституції України, зазначених у статті 62, визначають необхідність застосування презумпції невинуватості лише під час здійснення кримінального судочинства, не вказуючи про адміністративне судочинство. Водночас, практика застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та застосування покарання вказує на необхідність впровадження в адміністративному судочинстві однієї з головних засад права – принципу невинуватості. Зазначене питання вже тривалий час обговорюється науковцями та практиками, неодноразово розглядалося судами на вищих інстанціях, та суспільство приходить до думки про необхідність його нормативного затвердження в адміністративному законодавстві. Реалізація засад Конституції України та пріоритетність прав і свобод людини в суспільному житті та діяльності держави вказує, що принци презумпції невинуватості є потребує законодавчого впровадження в адміністративному законодавстві. Отже, загальні засади презумпції невинуватості, зазначені в статті 62 Конституції України, необхідно застосовувати в адміністративному судочинстві, що потребує внесення відповідних змін до законодавчих актів, що визначають підстави та порядок застосування до особи покарання за адміністративні правопорушення.