Elar KINGU :: Головна

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Нові надходження

Механізми виявлення та нейтралізації диверсійно-розвідувальних груп у прифронтовій зоні
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Slyvkin , Serhii
;
Коміссарова, Наталя Олександрівна
Магістерська робота присвячена дослідженню правових та організаційних механізмів виявлення і нейтралізації диверсійно-розвідувальних груп у прифронтовій зоні в умовах правового режиму воєнного стану. У роботі проаналізовано сучасні загрози державній безпеці, пов’язані з діяльністю диверсійно-розвідувальних груп, та визначено їх місце у структурі гібридних загроз. Досліджено теоретико-правові засади протидії диверсійно-розвідувальній діяльності, особливості правового режиму прифронтової зони, а також роль і повноваження Національної гвардії України у системі забезпечення державної безпеки. Окрему увагу приділено проблемам міжвідомчої координації між суб’єктами сектору безпеки і оборони та правовим ризикам, що виникають у процесі прийняття управлінських рішень. На основі аналізу чинного законодавства, практики його застосування та міжнародного досвіду сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правових і організаційних механізмів протидії диверсійно-розвідувальним групам у прифронтовій зоні. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності підрозділів Національної гвардії України, у сфері міжвідомчої взаємодії, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців з державної безпеки.
Еволюція загроз інформаційної безпеки у мобільних технологіях
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Скоморохов, Владислав Андрійович
;
Skomorokhov, Vladyslav Andriiovych
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню еволюції загроз інформаційній безпеці у мобільних технологіях та особливостям їх урахування в діяльності структур сектору безпеки й оборони України, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням смартфонів, сервісів мобільного Інтернету, 4G/5G-мереж, Інтернету речей та мобільних фінансових сервісів, що перетворює мобільне середовище на один із ключових векторів сучасних кіберзагроз. Для НГУ це має критичне значення, оскільки компрометація мобільних пристроїв військовослужбовців і засобів зв’язку може призвести до витоку службової інформації, зриву операцій, загрози життю особового складу та ослаблення спроможностей підрозділів у зоні бойових дій. Мета дослідження полягає в комплексному аналізі еволюції загроз інформаційній безпеці мобільних технологій від початкового етапу розвитку мобільного зв’язку до сучасних 5G/IoT-середовищ та обґрунтуванні підходів до підвищення рівня захищеності мобільних пристроїв і сервісів у діяльності структур сектору безпеки України й Національної гвардії України. Об’єктом дослідження є процес еволюції загроз інформаційній безпеці у мобільних технологіях. Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних і практичних підходів до класифікації, моделювання й нейтралізації загроз у мобільному середовищі та механізмів протидії цим загрозам у діяльності підрозділів сектору безпеки й оборони. У роботі застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і синтез, системний та структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, елементи історико-логічного методу, методи моделювання загроз і ризик-орієнтованого підходу до оцінювання вразливостей. На основі цих методів здійснено поетапний аналіз еволюції мобільних загроз (від перших мобільних вірусів до складних мультивекторних атак у середовищі 5G, edge-обчислень та мобільних фінансових сервісів), узагальнено особливості функціонування сучасних екосистем Android та iOS, досліджено специфіку атак на мобільні фінансові сервіси, корпоративні середовища та моделі BYOD/BYAD у контексті потреб НГУ. Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому розвитку класифікації загроз інформаційній безпеці мобільних технологій з урахуванням якісних змін останніх десятиліть; уточненні уявлень про взаємозв’язок еволюції технологій, моделей атак та вразливостей мобільного середовища; розробленні концептуальної моделі загроз для мобільних пристроїв у підрозділах сектору безпеки, що інтегрує технічні, організаційні та людські фактори; удосконаленні підходів до організації захисту мобільних пристроїв у корпоративному та відомчому середовищі на основі принципів Zero Trust і керованого використання особистих пристроїв. Практичне значення роботи полягає в можливості використання запропонованих підходів і рекомендацій при розробленні внутрішніх нормативних документів НГУ щодо використання мобільних пристроїв, організації захисту службових комунікацій, регламентації BYOD-моделей та побудови політик доступу до інформаційних ресурсів. Окремі положення можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні дисциплін з інформаційної безпеки, кібербезпеки та управління ризиками, а також у практичній діяльності підрозділів, відповідальних за кіберзахист і захист інформації в структурах сектору безпеки й оборони України.
Організаційно-правовий механізм захисту стратегічних об'єктів України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Подоляк , Дмитро Сергійович
;
Podolyak, Dmytro Serhiyovych
;
Коміссарова, Наталя Олександрівна
Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню організаційно-правового механізму захисту стратегічних об'єктів України в контексті забезпечення національної безпеки. Актуальність дослідження обумовлена критичною важливістю захисту об'єктів критичної інфраструктури в умовах зростаючих кіберзагроз, техногенних та природних ризиків, внутрішніх загроз суспільного характеру та воєнно-стратегічних викликів, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. У роботі проаналізовано концепції критичної інфраструктури та її роль у забезпеченні національної безпеки, досліджено міжнародний досвід визначення критичної інфраструктури (США, Німеччина, Великобританія, Нідерланди) та запропоновано визначення для України. Систематизовано основні види критичної інфраструктури: енергетична, транспортна, інформаційна, медична та фінансова інфраструктура. Здійснено комплексну оцінку сучасних викликів та вразливостей життєво важливих систем. Проаналізовано кібернетичні виклики, досліджено основні методи кібератак, технологічні та природні ризики. Досліджено внутрішні загрози суспільного характеру, зокрема вплив економічних криз 2008-2009, 2014-2015 та 2022-2025 років на енергетичний, транспортний, комунальний сектори та охорону здоров'я. Проаналізовано вплив соціальних протестів 2021-2025 років на критичну інфраструктуру через фізичне пошкодження об'єктів та блокування доступу. Окрему увагу приділено воєнно-стратегічним викликам: масовані атаки на енергетичну інфраструктуру, що вплинуло на медичні заклади, освітню сферу та побутові умови населення. Детально розглянуто досвід застосування сил Національної гвардії України для забезпечення безпеки стратегічних об'єктів за умов особливого правового режиму. Проаналізовано організацію охорони об'єктів критичної інфраструктури, включаючи визначення критичних об'єктів, встановлення захисних заходів (фізичні бар'єри, системи контролю доступу, відеоспостереження). Досліджено системи ситуаційного моніторингу та раннього попередження з використанням БПЛА, датчиків та аналітичних систем. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи захисту критичної інфраструктури: впровадження інтегрованої системи моніторингу, створення резервних систем, забезпечення стабільного фінансування, посилення міжвідомчої координації, регулярне проведення тренувань та симуляцій, розширення міжнародного співробітництва. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні організаційно-правового механізму захисту стратегічних об'єктів України в умовах воєнного стану, удосконаленні понятійно-категоріального апарату у сфері захисту критичної інфраструктури, розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо інтеграції фізичних та кіберзахисних систем, визначенні ролі Національної гвардії України у системі захисту за умов особливого правового режиму. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання органами державної влади при розробці нормативно-правових актів у сфері захисту критичної інфраструктури, командуванням Національної гвардії при плануванні та організації заходів щодо забезпечення безпеки стратегічних об'єктів, у навчальному процесі вищих військових навчальних закладів
Вивчення правосуб'єктності структур-членів Міжнародної асоціації жандармерії та сил поліції у статусі військової установи FIEP у сфері забезпечення громадської безпеки і порядку
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Мокієнко, Руслан Михайлович
;
Mokiienko, Ruslan Mikhailovich
;
Мальцев, Віталій Вікторович
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню правового статусу та ролі інституцій-членів асоціації FIEP у системі європейської та світової безпеки. У роботі проаналізовано генезу та еволюцію моделі жандармерії, визначено особливості правосуб’єктності таких структур як Національна жандармерія Франції, Карабінери Італії, Цивільна гвардія Іспанії та Національна гвардія України. Досліджено механізми взаємодії в межах FIEP та запропоновано шляхи адаптації міжнародного досвіду для вдосконалення діяльності НГУ в умовах воєнного стану та євроінтеграції
Національно-патріотичне виховання в системі забезпечення державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Денисенко, Валентин Валентинович
;
Denysenko, Valentyn Valentynovich
;
Строков, Ігор Васильович
Магістерська робота присвячена дослідженню системи національно-патріотичного виховання як ключового чинника забезпечення державної безпеки України. У роботі розкрито історичні та методологічні основи формування української національної ідеї, проаналізовано еволюцію поглядів на патріотичне виховання, його роль у зміцненні державності та духовної єдності народу. Здійснено аналіз нормативно-правової бази, яка визначає засади реалізації національно-патріотичної політики в сучасній Україні. У дослідженні розглянуто систему суб’єктів і об’єктів патріотичного виховання (сім’я, заклади освіти, держава, громадські організації, медіа), їхню взаємодію та вплив на формування громадянської ідентичності особистості. Проаналізовано сучасні форми та методи патріотичного виховання, що поєднують традиційні та інноваційні підходи: освітні програми, волонтерські ініціативи, культурно-просвітницькі проекти, використання інформаційно-комунікаційних технологій. Окрему увагу приділено визначенню пріоритетних напрямів розвитку національно-патріотичного виховання в умовах воєнних загроз, інформаційних впливів і деструктивних пропагандистських кампаній. У роботі розроблено рекомендації щодо вдосконалення змісту, форм і методів виховання на рівні державної політики, освітніх інституцій та громадянського суспільства. Розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні цифрового патріотизму, підвищенні інформаційної грамотності молоді та протидії дезінформації. Зроблено прогноз щодо впливу ефективної системи національно-патріотичного виховання на зміцнення національної безпеки, єдності українського суспільства й утвердження духовно-моральних цінностей народу. Результати дослідження мають практичне значення для розробки державних програм патріотичного виховання, удосконалення навчально-виховної роботи у закладах освіти та підготовки фахівців у сфері державної безпеки.