Elar KINGU :: Головна

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Нові надходження

Змістово-функціональна модель формування здатності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до застосування штатного озброєння підрозділу
Ніконенко, Андрій Миколайович
;
Nikonenko, Andrii Mykolayovych
(2026-04-07, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка)
У статті обґрунтовано змістово-функціональну модель формування здатності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до застосування штатного озброєння підрозділу в процесі професійної підготовки у вищому військовому навчальному закладі. Методологічну основу моделі становлять компетентнісний, діяльнісний, системний і контекстний підходи. Визначено структуру досліджуваної здатності як інтегративного результату підготовки, що охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивно-психологічний компоненти. Модель подано як цілісну педагогічну систему, що включає методологічно-цільовий, організаційно-змістовий і результативно-оцінний блоки. Розкрито педагогічні умови реалізації моделі: інтеграцію бойового досвіду, використання сучасних технічних засобів навчання, тренажерних і віртуальних середовищ, кейс-методу та навчальних ігор. Визначено критерії, показники й рівні сформованості здатності. Доведено, що запропонована модель забезпечує поетапний перехід від засвоєння знань до формування стійких практичних навичок застосування озброєння в умовах, наближених до службово-бойових.
Модель формування готовності майбутніх офіцерів до інженерного забезпечення підрозділу Національної гвардії України
Семенов, Микола Володимирович
;
Semenov, Mykola Volodymyrovych
(2026-07-06, Видавнича група «Наукові перспективи», Християнська академія педагогічних наук України)
У статті теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування готовності майбутніх офіцерів до інженерного забезпечення підрозділу Національної гвардії України у процесі професійної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена потребою сектору безпеки й оборони у фахівцях, здатних ефективно виконувати завдання інженерного забезпечення в умовах динамічної оперативної обстановки, підвищених ризиків, обмеженого часу та необхідності прийняття обґрунтованих рішень. Визначено, що педагогічна модель є цілісною, науково обґрунтованою системою, яка відображає мету, зміст, методологічні підходи, принципи, педагогічні умови, форми, методи, засоби навчання та очікуваний результат підготовки майбутніх офіцерів. Структура запропонованої моделі представлена чотирма взаємопов’язаними блоками: методологічно-цільовим, суб’єктним, змістово-діяльнісним та оцінювально-результативним. Методологічно-цільовий блок розкриває мету, завдання, підходи та принципи формування готовності. Суб’єктний блок відображає взаємодію учасників освітнього процесу, зокрема викладачів, курсантів, командирів підрозділів, наставників і керівників практичної підготовки. Змістово-діяльнісний блок охоплює зміст підготовки, етапи формування готовності, педагогічні технології, форми, методи й засоби навчання. Оцінювально-результативний блок передбачає визначення критеріїв, показників і рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів до інженерного забезпечення. Особливу увагу приділено компетентнісному, системному, діяльнісному та особистісно орієнтованому підходам, а також мотиваційному, пізнавальному й результативно-рефлексивному компонентам готовності. Зроблено висновок, що реалізація запропонованої моделі сприятиме підвищенню якості професійної підготовки майбутніх офіцерів, розвитку їхніх знань, практичних умінь, професійної мотивації, відповідальності, самостійності та здатності ефективно виконувати завдання інженерного забезпечення підрозділу НГУ
Вплив рівня державної безпеки на розвиток економічної стабільності України
Парій, Сергій Григорович
;
Parii, Serhii Hryhorovych
(2026-05-13, Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса))
У статті досліджено вплив рівня державної безпеки на розвиток економічної стабільності України в умовах сучасних воєнних, політичних, фінансових та енергетичних викликів. Обґрунтовано, що економічна стабільність є фундаментальною передумовою забезпечення державної безпеки, оскільки визначає ресурсні можливості держави щодо фінансування сектору безпеки й оборони, підтримання функціонування критичної інфраструктури, реалізації соціального захисту населення та збереження керованості суспільними процесами. Доведено, що взаємозв’язок між економічною стабільністю та державною безпекою має двосторонній характер: з одного боку, економічний потенціал формує спроможність держави протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам, а з іншого —належний рівень безпеки створює умови для розвитку підприємництва, залучення інвестицій, стабільності фінансової системи та збереження людського капіталу. Розкрито значення фінансової стійкості, соціально-економічної рівноваги, інвестиційної привабливості, а також кібер- та інформаційної безпеки як ключових складових економічної основи державної безпеки. Окрему увагу приділено негативному впливу воєнних конфліктів, глобальних кризових явищ і фінансової нестабільності на виробничі та логістичні ланцюги, бюджетну систему, валютний ринок, інвестиційну активність і загальний рівень соціально-економічної стійкості держави. Акцентовано, що в умовах повномасштабної війни для України особливого значення набувають питання адаптивності економіки, ефективного перерозподілу ресурсів, посилення бюджетної збалансованості та збереження інституційної спроможності держави. Наголошено на необхідності формування комплексних державних стратегій, у межах яких економічна політика поєднується з безпековими пріоритетами та спрямовується на зміцнення національної стійкості. Зроблено висновок, що економічна стабільність є не лише характеристикою стану національної економіки, а й стратегічним ресурсом держави, від якого залежить її здатність до ефективної протидії загрозам, захисту національних інтересів, відновленнякраїни та забезпечення довгострокового розвитку
Сучасні рухомі ремонтні майстерні автобронетанкової техніки – ключ до перемоги у війні
Черненко, Павло Володимирович
;
Ніконенко, Андрій Миколайович
;
Парій, Сергій Григорович
;
Chernenko, P.V.
;
Nikonenko, Andrii Mykolaiovych
(2026-04-08, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Видавничий дім «Гельветика»)
У статті здійснено комплексний аналіз розвитку рухомих ремонтних майстерень автобронетанкової техніки Національної гвардії України (НГУ) в період з 2014 року до сьогодення. Актуальність дослідження зумовлена суттєвим зростанням застосування автобронетанкової техніки у виконанні службово-бойових та бойових завдань, а також забезпечення їх постійної технічної готовності безпосередньо в районах застосування підрозділів. Початок бойових дій у 2014 році виявив низку системних проблем у сфері технічного обслуговування та ремонту автобронетанкової техніки, що стало поштовхом до удосконалення та розвитку рухомих ремонтних майстерень. Окрему увагу приділено проблемним питанням експлуатації застарілих рухомих ремонтних майстерень автобронетанкової техніки, зокрема моральному та фізичному зносу обладнання, обмеженості технічних можливостей та недостатньому рівню уніфікації. З’ясовано що технічні характеристики майстерень технічного обслуговування та ремонту не відповідають тому об’єму робіт і завданням які покладаються на рухомі ремонтні органи в сучасних умовах. Технологічне обладнання застаріле і не підходить для ремонту автомобілів та бойових машин в сучасних умовах. В комплектах цих майстерень відсутні прилади для контролю і регулювання параметрів сучасних зразків автобронетанкової техніки. У роботі проаналізовано основні напрямки розвитку рухомих ремонтних майстерень з урахуванням досвіду бойових дій та сучасних вимог до оперативності відновлення автобронетанкової техніки. Особливу увагу приділено конструктивним особливостям, технічним характеристикам, функціональним можливостям і рівню автономності сучасних ремонтних майстерень, а також їх можливості виконувати широкий спектр робіт з технічного обслуговування та ремонту автобронетанкової техніки, яку зараз використовують військові частини і підрозділи НГУ. Подальший розвиток рухомих ремонтних майстерень автобронетанкової техніки сприятиме підвищенню ефективності транспортного забезпечення НГУ, зменшенню простоїв автобронетанкової техніки в ремонті та підвищенню оперативної мобільності підрозділів у сучасних умовах бойових дій.
Запровадження базової загальновійськової підготовки в освітній процес Національної академії внутрішніх справ.
Троцький, Руслан Сергійович
;
Андрусенко, Сергій Іванович
;
Trotskyi, Ruslan Serhiyovych.
;
Andrusenko, Serhii Ivanovych
(2026-03-01, Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса))
У статті розглянуто теоретико-методичні засади запровадження базової загальновійськової підготовки (БЗВП) в освітній процес Національної академії внутрішніх справ України у контексті реалізації державної політики у сфері національної безпеки та оборони. Визначено, що запровадження БЗВП у систему вищої освіти України є складовою процесу формування нової моделі професійної підготовки фахівців сектору безпеки і оборони України, яка поєднує освітню, виховну та оборонну функції. На основі аналізу нормативно-правових актів окреслено ключові принципи і структуру типової програми навчальної дисципліни «Базова загальновійськова підготовка громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських». Проведено порівняльний аналіз типової програми базової загально-військової підготовки, програми, розробленої у Національній академії внутрішніх справ України, і програми базової загальновійськової підготовки Національної гвардії України. Визначено спільні та відмінні риси їхньої мети, змістового наповнення, очікуваних результатів та методичних підходів до організації освітнього процесу. Установлено, що програма Національної академії внутрішніх справ України вирізняється інтеграцією військової та поліцейської складових підготовки, практичною спрямованістю, актуалізацією змісту з урахуванням сучасного бойового досвіду та орієнтацією на формування не лише технічних, а й морально-психологічних і комунікативних компетентностей майбутніх офіцерів поліції. Сформульовано висновок про те, що адаптація базової загально-військової підготовки у Національній академії внутрішніх справ демонструє ефективну модель поєднання відомчих освітніх стандартів із загально-державною концепцією підготовки громадян до захисту України. Обґрунтовано напрями подальшого вдосконалення реалізації базової загальновійськової підготовки у закладах сектору безпеки і оборони, серед яких -міжвідомча координація, удосконалення методичного забезпечення, застосування інноваційних технологій навчання та посилення виховного потенціалу дисципліни.