Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб'єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань
(Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2025-08-22) Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Мартинов, Ігор Володимирович.; Martynov, Ihor; https://orcid.org/0000-0002-6034-0926; Солоненко, Володимир Володимирович; Solonenko, Volodymyr; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
У статті розглянуто основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб’єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань у період з 2022 по початок 2025 року. Проаналізовано зростання використання безпілотних літальних апаратів, високоточної артилерії, систем активного захисту, мережевих центрів управління вогнем, комплексів протиповітряної оборони, засобів електронної боротьби, колісної бронетехніки, лазерних засобів нелетального впливу, робототехнічних платформ і сучасних засобів зв’язку. Висвітлено, що кількість операційних БпЛА в українських підрозділах сягнула понад 1 250 одиниць, з яких близько третини використовуються для ударних завдань, що суттєво розширило можливості повітряної розвідки та коригування вогню. Показано, що модернізація артилерійських підрозділів із впровадженням керованих снарядів і ракетно-гарматних систем підвищила точність вогню до 70–90 % випадків ураження з першого пострілу, а середня дальність стрільби зросла до 25 км. Детально проаналізовано інтеграцію систем активного захисту APS “Trophy” і “Arena”, які встановлено на танках Т-72, Т-80 та M1A1 Abrams, та відображено показники успішного відбиття понад 90 % протитанкових керованих ракет. Описано розвиток мережевих систем управління “Варта” та FBCB2, що скоротили час від виявлення цілі до відкриття вогню з 12 до 4,5 хвилини. Окремий розділ присвячено комплексам протиповітряної оборони за участі ЗРК “Бук-M1”, “Панцир-С1” і NASAMS, які успішно відбили понад 260 авіаударів та 400 ракетних атак за рік. Розглянуто нові напрями розвитку: удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для оптимізації застосування високоточної зброї, розробку автономних робототехнічних комплексів із розширеним набором сенсорів, формування систем протидії гіперзвуковим загрозам та інтеграцію радіочастотних і лазерних засобів нелетального захисту в мультисенсорні платформи.
Огляд практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» підготовці військовослужбовців армій країн НАТО
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Бовсунівський, Ігор Миколайович; Bovsunivskyi, Ihor; https://orcid.org/0009-0001-6073-3017
Стаття присвячена систематизації практик застосування
стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» в підготовці військовослужбовців армій НАТО та окресленню шляхів його цілеспрямованої адаптації до української системи вогневої підготовки. Дослідження заповнює наявну прогалину в українському науково-практичному полі, де досі бракує узагальненого порівняльного огляду реалізації AAR у різних країнах і
механізмів інтеграції результатів у SOP/TTP та плани підготовки.
Методологічну основу становлять аналіз доктринальних і нормативних документів (AJP-7, настанови JALLC, TC 25-20, JSP 822), зіставлення національних моделей та виокремлення структурних елементів процесу AAR (етапи, ролі, інструменти збору даних), а також порівняльний огляд кейсів США, Великої Британії, Канади, Німеччини та Польщі.
Показано, що стандарт задає відтворювану архітектуру розбору: від чіткого визначення навчальних результатів і критеріїв успіху до планування збору доказів (журнали, відео, телеметрія, карти, записи радіообміну) та розподілу ролей фасилітатора, спостерігача і доповідачів. Центральними принципами є психологічна безпека, фокус на процесах і доказовість, перетворення висновків на дії (feedforward), а також безперервність, коли
короткі «immediate AAR» доповнюються розширеними сесіями після завершення етапів підготовки; отримані уроки із відповідальними та строками вбудовуються в програми тренувань і SOP/TTP
Концептуалізація моделі сценарного тренування та оцінювання ефективності вогневої підготовки в умовах урбанізованого середовища
(Видавнича група «Наукові перспективи»,Військова академія (м. Одеса), 2026-01-02) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-00095900-7139; Галух, Олексій Олександрович; Halukh, Oleksii; https://orcid.org/0009-0001-2095-9564
У статті здійснено комплексне наукове обґрунтування концепту моделі сценарної вогневої підготовки військовослужбовців для дій в умовах урбанізованого середовища. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням ролі міського простору як ключового театру сучасних бойових дій, що визначає потребу у підготовці, здатній відтворювати реальні операційні характеристики урбанізованого бою. На основі аналізу міжнародних доктрин, сучасних публікацій НАТО, результатів військових психологічних і моторно-навчальних досліджень обґрунтовано, що традиційні полігонні методики не забезпечують належного рівня перенесення навичок у ситуації високої динаміки, невизначеності та стресового впливу. У роботі розкрито теоретичні засади моделі, серед яких концепція репрезентативного дизайну, екологічна динаміка, теорія ситуаційного навчання та положення військової педагогіки. Зазначено, що ефективне тренування має поєднувати технічні, тактичні, когнітивні та психофізіологічні компоненти, формуючи адаптивну поведінку військовослужбовця у складному багатовимірному просторі міста.Запропоновані підходи до побудови моделі передбачають розроблення структурованих навчальних сценаріїв із поступовим ускладненням: від інди-відуальних базових дій до командних багатофазних операцій, що охоплюють обмежену видимість, раптові загрози, переміщення у приміщеннях, взаємодію в малих групах та роботу в умовах перевантаження сенсорними стимулами. Особливу увагу приділено психофізіологічній складовій, яка забезпечує розвиток стресостійкості, стабільності моторних дій і здатності до саморегуляції під час виконання бойових завдань.
Євроінтеграція України в умовах воєнного стану:проблеми та перспективи повоєнного відновлення
(Видавничий дім «Гельветика», Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-06-24) Пелагеша, Олександр Григорович; Pelahesha, O. H.; https://orcid.org/0000-0003-4158-5888; Шарко, Денис Вікторович; Sharko, D. V.; https://orcid.org/0009-0005-6900-7088
Метою статті є визначення пріоритетних напрямів діяльності Національної гвардії України у перехідному особливому періоді від воєнного стану до післявоєнного часу, векторів для успішної реалізації вимог, пов’язаних із перебігом євроінтеграційних та євроатлантичних трансформацій, проблем, що є наявними та / або супроводжуватимуть ці процесу, та шляхів їх подолання. Досліджено науково-методологічний контур становлення військового формування з правоохоронними функціями як стандарт концептуальних положень політико-правових реформ і програм у секторі безпеки та оборони. Проведено аналіз позицій науковців щодо диференціації функціональних обов’язків, адміністративно-правового статусу Національної гвардії України та особливостей стандарту виконуваних службово-бойових завдань. З урахуванням того, що поточні запити до її підрозділів пов’язані із оперативним реагуванням та виконанням завдань в екстремальних умовах та нетиповій обстановці, зроблені висновки, що
Європейська та Євроатлантична інтеграції є тими детермінантами, що визначають напрями евристичного пошуку оптимізації діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони.
Автор зазначає, що Національна гвардія України посідає особливе місці поміж спеціальних суб’єктів забезпечення безпеки та оборони. На жаль, відсутність єдиного наукового підходу до визначення її функціонального змісту та адміністративно-правового статусу, позначилася на недосконалості законодавчого врегулювання завдань та функцій Національної гвардії України у повоєнний час, системs її управління та приведення структури органів військового управ
ління до стандартів Збройних Сил України та держав-членів НАТО, відсутності нормативно-правого закріплення взаємодії Національної гвардії України та координації спільних дій з іншими складовими сил оборони, інтеграції системи її бойової та спеціальної підготовки до єдиної системи підготовки сил оборони, неуніфікованості стандартів щодо озброєння і військової техніки, логістичного та методичного забезпечення
Взаємодія структур розвідки Національної гвардії України та Збройних сил України під час виконання оборонних операцій
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса) ,, 2025-11-10) Карнаш, Євгеній Ігорович; https://orcid.org/0009-00062588-8132; Karnash, Yevgeniy Ihorovych
У статті проаналізовано зміст та сутність взаємодії між структурами розвідки Збройних Сил України та Національної гвардії України. Показано, що зростання обсягів і швидкості циркуляції інформації, насиченість операційного середовища технічними засобами розвідки, а також активне застосування противником РЕБ і дезінформації висувають нові вимоги до організації, координації та аналітичного опрацювання розвідувальних даних. Визначено, що ефективна взаємодія в розвідці не зводиться до простого обміну інформацією, а є санкціонованим та організаційно врегульованим процесом координації дій між різними структурами.
У публікації детально розглянуто етапи організації та підтримання взаємодії – від з’ясування завдань і можливостей сторін до уточнення й відновлення взаємодії в умовах зміни обстановки. Особливу увагу приділено ролі командної інстанції у визначенні спільних завдань, розподілі зон
відповідальності, погодженні планів та забезпеченні інформаційної сумісності. Окремо представлено структурно-логічну схему, яка відображає зміст та основні елементи взаємодії між розвідувальними структурами, етапи узгодження дій, канали обміну даними та очікувані результати.