Elar KINGU :: Головна

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Нові надходження

Вивчення правосуб'єктності структур-членів Міжнародної асоціації жандармерії та сил поліції у статусі військової установи FIEP у сфері забезпечення громадської безпеки і порядку
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Мокієнко, Руслан Михайлович
;
Mokiienko, Ruslan Mikhailovich
;
Мальцев, Віталій Вікторович
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню правового статусу та ролі інституцій-членів асоціації FIEP у системі європейської та світової безпеки. У роботі проаналізовано генезу та еволюцію моделі жандармерії, визначено особливості правосуб’єктності таких структур як Національна жандармерія Франції, Карабінери Італії, Цивільна гвардія Іспанії та Національна гвардія України. Досліджено механізми взаємодії в межах FIEP та запропоновано шляхи адаптації міжнародного досвіду для вдосконалення діяльності НГУ в умовах воєнного стану та євроінтеграції
Національно-патріотичне виховання в системі забезпечення державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Денисенко, Валентин Валентинович
;
Denysenko, Valentyn Valentynovich
;
Строков, Ігор Васильович
Магістерська робота присвячена дослідженню системи національно-патріотичного виховання як ключового чинника забезпечення державної безпеки України. У роботі розкрито історичні та методологічні основи формування української національної ідеї, проаналізовано еволюцію поглядів на патріотичне виховання, його роль у зміцненні державності та духовної єдності народу. Здійснено аналіз нормативно-правової бази, яка визначає засади реалізації національно-патріотичної політики в сучасній Україні. У дослідженні розглянуто систему суб’єктів і об’єктів патріотичного виховання (сім’я, заклади освіти, держава, громадські організації, медіа), їхню взаємодію та вплив на формування громадянської ідентичності особистості. Проаналізовано сучасні форми та методи патріотичного виховання, що поєднують традиційні та інноваційні підходи: освітні програми, волонтерські ініціативи, культурно-просвітницькі проекти, використання інформаційно-комунікаційних технологій. Окрему увагу приділено визначенню пріоритетних напрямів розвитку національно-патріотичного виховання в умовах воєнних загроз, інформаційних впливів і деструктивних пропагандистських кампаній. У роботі розроблено рекомендації щодо вдосконалення змісту, форм і методів виховання на рівні державної політики, освітніх інституцій та громадянського суспільства. Розкрито роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні цифрового патріотизму, підвищенні інформаційної грамотності молоді та протидії дезінформації. Зроблено прогноз щодо впливу ефективної системи національно-патріотичного виховання на зміцнення національної безпеки, єдності українського суспільства й утвердження духовно-моральних цінностей народу. Результати дослідження мають практичне значення для розробки державних програм патріотичного виховання, удосконалення навчально-виховної роботи у закладах освіти та підготовки фахівців у сфері державної безпеки.
Оцінка ризиків тероризму в Україні
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Гриценко, Сергій Володимирович
;
Павлов, Дмитрій Вадимович
Актуальність теми зумовлена трансформацією характеру терористичних загроз в умовах гібридної війни та радикальним ускладненням безпекового середовища внаслідок динамічного розвитку новітніх форм тероризму — кібертерору, інформаційно-психологічних впливів, автономної радикалізації, використання цивільної інфраструктури як об’єкта атак. Упродовж 2014–2024 років Україна стала полем постійного терористичного тиску, що супроводжується як прямими насильницькими актами, так і прихованими формами організованого впливу, зокрема через диверсійно-розвідувальні мережі, маніпулятивні наративи, сплячі осередки та фінансову підтримку деструктивних угруповань. Проблемність теми полягає у відсутності системної, інтегрованої та прогностичної моделі оцінки ризиків тероризму в Україні, яка могла б ефективно поєднувати міжвідомчу інформацію, сучасні аналітичні інструменти, нормативну визначеність і стратегії реагування. Діючі підходи залишаються фрагментарними, переважно реактивними, орієнтованими на постфактум-фіксацію загроз, що не відповідає викликам терористичних технологій нового типу — зокрема, автономізованого терору без централізованого управління або масового терору в інформаційному середовищі. Це, у свою чергу, обумовлює зростаючий дефіцит аналітичної передбачуваності, обґрунтованої профілактики і науково-технологічної готовності державної системи безпеки до нових викликів. Теоретична значущість теми полягає в необхідності глибшого осмислення сутності тероризму як багатовимірного соціально-правового явища, що вимагає міждисциплінарного підходу для його розуміння: поєднання кримінально-правової доктрини, безпекознавчих концепцій, аналітичної кібернетики, соціальної психології та політології. Практична важливість дослідження зумовлена потребою в удосконаленні національного механізму оцінки ризиків, що має стати інструментом випереджувальної антитерористичної політики — орієнтованої на виявлення, нейтралізацію та запобігання загрозам ще до моменту їхньої реалізації. Таким чином, актуальність теми зумовлена не лише зростанням терористичних ризиків, а й наявністю низки концептуальних і прикладних проблем, які не дозволяють ефективно реагувати на них у сучасних умовах. Вивчення цих проблем та пошук шляхів їхнього вирішення становить необхідну передумову для підвищення стійкості національної безпеки України.
Роль інформаційної безпеки у державному секторі
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Герасименко, Ігор Олександрович
;
Мальцев, Віталій Вікторович
Магістерська робота присвячена дослідженню проблем забезпечення інформаційної безпеки в державному секторі України в умовах цифровізації, зростання кіберзагроз та гібридних інформаційних впливів. У роботі обґрунтовано актуальність інформаційної безпеки як ключової складової національної безпеки та необхідної умови ефективного функціонування органів державної влади. Метою дослідження є комплексний аналіз сучасного стану інформаційної безпеки в державному секторі України та розробка практично орієнтованих напрямів її вдосконалення. Об’єктом дослідження є інформаційна безпека як елемент системи державного управління та національної безпеки. Предметом дослідження виступає система забезпечення інформаційної безпеки в державному секторі України, зокрема її правові, організаційні, технологічні та управлінські аспекти. У процесі дослідження застосовано методи логічного й системного аналізу, порівняльно-правовий та нормативно-правовий аналіз, статистичні методи, кейс-метод аналізу кіберінцидентів, а також елементи моделювання сценаріїв розвитку інформаційних загроз. Це дало змогу комплексно оцінити ефективність чинної системи забезпечення інформаційної безпеки. У роботі проаналізовано нормативно-правову базу України у сфері інформаційної та кібербезпеки, визначено основні загрози інформаційній безпеці державного сектору, зокрема кібератаки на інформаційні ресурси, витоки персональних і службових даних, вплив людського фактору та інформаційно-психологічні операції. Виявлено ключові проблеми функціонування системи інформаційної безпеки, серед яких фрагментарність законодавства, недостатня координація між державними органами, обмеженість ресурсів і кадровий дефіцит. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному підході до оцінки інформаційної безпеки державного сектору з урахуванням сучасних кіберзагроз та гібридних впливів, а також у формуванні системи практичних рекомендацій щодо вдосконалення правового, організаційного та технологічного забезпечення інформаційної безпеки. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованих рекомендацій у діяльності органів державної влади під час розроблення та реалізації стратегій і програм у сфері інформаційної та кібербезпеки.
Державна антикорупційна політика України в сучасних умовах
(Київський інститут Національної гвардії України, 2026)
Ваулін, Олександр Андрійович
;
Vaulin, Oleksandr
;
Галай, Вікторія Олександрівна
Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню сучасного стану державної антикорупційної політики України та умов її реалізації в період воєнного стану, цифрової трансформації та підготовки до післявоєнної відбудови. Визначено, що ефективна протидія корупції є ключовою передумовою стійкості державного управління, забезпечення довіри громадян до влади та виконання міжнародних зобов’язань України. Проаналізовано інституційну архітектуру антикорупційної політики, оцінено роботу НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК і ДБР, визначено проблеми координації, незалежності, кадрового забезпечення та цифрової сумісності між органами. У роботі розкрито теоретичні засади антикорупційної політики, її правову та інституційну природу, понятійний апарат, а також сучасні методи запобігання та виявлення корупційних ризиків. Проведено аналіз стану корупції в Україні у 2022–2025 рр., виявлено особливості розвитку корупційних загроз у контексті воєнних і кризових умов. Окрему увагу приділено цифровим інструментам контролю – електронним реєстрам, відкритим даним, системам публічних закупівель, алгоритмам ризик-аналізу, автоматизованим механізмам перевірки декларацій та цифровому нагляду за рішеннями посадових осіб. Сформовано авторське бачення вдосконалення державної антикорупційної політики, що включає розвиток цифрової інфраструктури, інтеграцію державних реєстрів, посилення ролі громадських організацій і журналістських розслідувань, розширення міжнародного моніторингу, підвищення інституційної автономії антикорупційних органів і впровадження превентивно-прогностичних аналітичних підходів. Обґрунтовано стратегічні напрями посилення прозорості та підзвітності державного сектору у сфері майбутньої відбудови країни.