Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування та розвиток інститутів державної безпеки в Україні: історико-правовий аспект
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-12-24) Мацюк, Микола Миколайович; Дручек, Олена Василівна
Державна безпека завжди була одним із ключових елементів державотворення. Від княжої доби до сучасності українська держава формувала інститути, які забезпечували захист суспільства, влади та територіальної цілісності. Сучасне розуміння безпеки ґрунтується як на історичних традиціях, так і на новітніх правових та інституційних реформах, закріплених у Конституції України та спеціальних законах .
Застосування стратегічних комунікацій в Україні під час повномасштабного вторгнення з метою протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-12-24) Маньковський, І. О.
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну стратегічні комунікації стали ключовим інструментом державної інформаційної політики, спрямованої на стримування дезінформації, зміцнення моральнопсихологічної стійкості населення та забезпечення єдності національного спротиву. Зокрема, Україна вперше застосувала узгоджену модель державної
комунікації у кризових умовах, коли меседжі Президента України, урядових інституцій, Збройних Сил, СБУ, ДСНС та місцевої влади були об’єднані спільною наративною лінією: «Україна чинить опір», «Світ з Україною», «ЗСУ захищають свободу Європи».
Генезис і розвиток військо-поліцейських структур у світі
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-12-24) Мальцев, Віталій Вікторович
Сучасні тенденції розвитку військово-поліцейських інституцій свідчать про їхнє поступове перетворення на універсальні безпекові формування, що діють одночасно в національній і міжнародній площині. Вони поєднують військову дисципліну з поліцейськими функціями, інтегрують технологічні інновації у свою діяльність, орієнтуються на захист прав людини
та активно співпрацюють на міжнародному рівні. Ця трансформація змінює їхню правосуб’єктність, роблячи її більш багатовимірною і комплексною, що відповідає сучасним викликам глобальної безпеки. Саме ця специфіка визначає актуальність їхнього дослідження у контексті міжнародного права і пояснює зростаючу увагу до ролі військово-поліцейських формувань у системі
підтримання громадської безпеки і порядку у XXI столітті
Аспекти чинності конституційно-правового механізму контролю за діяльністю органів державної влади під час надзвичайного та воєнного станів
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-12-24) Люлька, А .С.; Бейкун, Андрій Леонардович
Конституційно-правові механізми контролю за діяльністю органів державної влади під час надзвичайного та воєнного стану становлять багаторівневу систему, яка охоплює парламентський, судовий, виконавчий та громадський контроль. Вони мають подвійне завдання: гарантувати ефективність державного управління в умовах кризових загроз і, водночас, зберігати демократичні стандарти, верховенство права та права людини.
Практика діяльності Конституційного Суду України, інших гілок судової системи України, а також наукові надбання правовиків-конституціоналістів свідчать про необхідність подальшого вдосконалення цих механізмів, зокрема шляхом чіткішого регламентування процедур контролю, посилення відповідальності посадових осіб та активнішої участі громадянського
суспільства у забезпеченні національної безпеки.
Методологічні аспекти обґрунтування наукових результатів: аналіз системних недоліків у сучасних дослідженнях.
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2026-03-20) Медвідь, Михайло Михайлович; Medvid, Mykhailo Mykhailovich; https://orcid.org/0000-0002-4506-8020; Павлов, Дмитро Миколайович; Pavlov, Dmytrii; https://orcid.org/0000-0003-3015-0061; Морозов, Олександр Олександрович; Morozov, Oleksandr; https://orcid.org/0000-0002-1352-1783; Медвідь, Юлія Іванівна; https://orcid.org/0000-0001-9520-787X; Medvid, Yuliia
У статті досліджено актуальну проблему зниження методологічної якості сучасних наукових публікацій в умовах стрімкого зростання їх кількості. Виявлено тенденцію до втрати «архітектурної цілісності» досліджень, що прояв-ляється у відході від пошуку фундаментальних закономірностей на користь описовості та декларативності. На основі контент-аналізу 300 фахових статей (2022–2025 рр.) за спеціальностями військовими та безпековими, економічними та педагогічними ідентифіковано системний розрив між інструментарієм (мето-дами) та фінальними висновками.Встановлено закономірність методологічної деградації наукового результату, яка фіксує зво-ротний зв’язок між складністю термінологічного апарату та реальним рівнем доказовості. Визначено основні причини цього феномену: методологічна некомпетентність, «публікаційний тиск», криза вхідних даних та відсутність культури спростування гіпотез. Описано специфічні недоліки для різних галузей: брак доказовості у військових науках, математичний формалізм в економіці та суб’єктивізм в освітніх розвідках.Запропоновано матрицю відповідності методів дослідження типу очікуваного результату та «чек-лист цілісності» для авторів і рецензентів. Доведено, що наукова новизна має базуватися на прогностичному потенціалі результатів, що дозволяє моделювати стан об’єкта при зміні вхідних параметрів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою ШІ-систем для автоматизованої перевірки логічної структури наукових текстів