Статті
Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/155
Browse
Recent Submissions
Item Безпека держави та нації: історична трансформація концептів(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Дручек, Олена ВасилівнаItem Актуальність підготовки майбутніх офіцерів НГУ в аспекті розвитку їх лідерських якостей(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Матвєєв, Віталій ОлексійовичItem Визначення злочину геноциду в міжнародному праві(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Градецька, Наталія МиколаївнаItem Вплив стоїцизму на формування морально-психологічного стану військовослужбовців НГУ(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна; Левицький, Михайло ВікторовичItem Правова ідеологія держави в контексті глобалізаційних процесів(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Градецька Наталія Миколаївна; Gradeckaia, NatalyiaСтаттю присвячено дослідженню впливу глобалізаційних процесів на правову ідеологію держави. Зазначено, що держава, право і національна правова система в умовах глобалізаційних процесів піддаються трансформації. Встановлено, що правова ідеологія глобалізації тією чи іншою мірою втілює ліберальну правову ідеологію. Констатовано, що правова ідеологія держави в умовах глобалізації змістовно розширюється. Важливими в її змісті, поряд із традиційними поняттями, цінностями, ідеями, концепціями, теоріями, стають такі ідеї-принципи як: верховенство права, прав людини, поділу влади, правосуддя, демократії.Item Використання Telegram під час вивчення юридичних дисциплін курсантами-нацгвардійцями в умовах дистанційного навчання(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Вовк, Вікторія Миколаївна; Беньковський, Сергій Юрійович; Benkovsky, Serhiy; Vovk, ViktoriiaСтаттю присвячено узагальненню досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні правових дисциплін в навчальних закладах з особливими умовами навчання. Наголошено, що використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі зумовлено чинниками об’єктивного та форс-мажорного характеру. До першої групи чинників автори відносять світоглядні зміни, зміну лінійного типу мислення кліповим, діджиталізацію всього суспільного життя, що пов’язано з новим етапом у розвитку людства – інформаційним та постінформаційним суспільством і здобутками четвертої промислової революції. Друга група чинників відображає непередбачувані події в житті людства або окремої країни, які змінюють підходи, методи та інструментарій у забезпеченні навчального процесу: пандемія COVID-19, російсько-українська війна. У статті звернено увагу на те, що застосування новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі охоплює технічні засоби, нові підходи, нові методи і методики навчання, зміну статусу викладача (від ментора і єдиного джерела знань до консультанта, керівника навчального процесу). Кожна навчальна дисципліна передбачає адаптацію новітніх інформаційно-комунікаційних технологій під свої особливості. Щодо викладання юридичних дисциплін варто враховувати: значний обсяг матеріалу, постійні зміни у законодавстві і судовій практиці. Особливу увагу в статті приділено використанню у викладанні юридичних дисциплін месенджера Теlegram. Показано, що за допомогою цього додатка можна організовувати як індивідуальну, так і групову роботу в умовах дистанційного навчання та забезпечити курсантам вільний доступ до навчальних матеріалів. Виокремлено позитивні сторони використання вказаного месенджера як для курсантів, так і для викладачів.Item Правове забезпечення формування ціннісних потреб військовослужбовців Збройних сил України.(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»., 2023) Ярема, В. В.; Yarema, VladyslavУ статті з’ясовано, що необхідність нашої держави здійснювати ефективну відсіч повномасштабній російській збройній агресії вимагає перегляду системи формування ціннісних орієнтацій у військовослужбовців і військовозобов’язаних. При цьому процес вироблення таких цінностей має носити не довільний, а цілеспрямований характер, що потребує узгодження мети, основних форм, суб’єктів та об’єктів такої роботи на правовому рівні.Item Правові принципи формування соціально-ціннісних потреб військовослужбовців Збройних Сил України(Видавничий дім "Інтернаука", 2023) Ярема, Владислав Валерійович; Yarema, VladyslavУ науковій статті визначено роль принципів формування цінностей військовослужбовців як основних засад виникнення у них стійких особистісних конструктів, які характеризують їх відношення до світу, батьківщини, військового обов’язку, і визначають особливості їх мотиваційної сфери.Item Про формування корпоративної культури майбутніх офіцерів у процесі навчання у вищому військовому навчальному закладі(Дрогобицький державний педагогiчний унiверситет iменi Iвана Франка, 2024) Зелений, Володимир; Zelenyi, VolodymyrУ статті проаналізовано проблему формування корпоративної культури майбутніх офіцерів гвардійців у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах. Підкреслено, що корпоративна культура проявляється у відносинах між офіцерами всередині та поза військовою частиною, при спілкуванні з цивільним населенням. Корпоративна культура офіцера покликана забезпечити адаптивну поведінку офіцерів у службовій та бойовій діяльності. Виявлено, що корпоративна культура офіцера гвардійця орієнтована на внутрішнє середовище і про являється, передусім, і переважно у поведінці військовослужбовців. Сюди слід віднести стійкість, ефективність та надійність внутрішньосистемних організаційних зв’язків; дисципліну та культуру їх виконання; динамізм та адаптивність до складних ситуацій, загальноприйнятий (на всіх рівнях) стиль управління, заснований на неухильному виконанні вимог Статутів Збройних Сил України та Військової присяги. Підкреслено, що система виховання корпоративної культури майбутніх офіцерів гвардійців, спрямована на: розвиток їх корпоративної вихованості; згуртування військового колективу (встановлення емоційно-позитивного контакту, зняття емоційного напруження, встановлення сприятливих міжособистісних відносин); розвиток комунікативних навичок курсантів (зняття емоційних бар’єрів, зняття агресії, замкнутості, зниження конфліктності); розвиток психологічної адаптації (формування тактовних способів вираження своїх почуттів і здійснення невербальної поведінки). Узагальнено, що основними методичними шляхами формування корпоративної культури майбутніх офіцерів, на наше переконання, є спеціально змодельована професійна комунікація. Її доцільно організовувати на основі інтенсифікації навчальної діяльності курсантів, шляхом вдосконалення змісту, методів та форм навчання з використанням особистісно зорієнтованого підходу; забезпечення самореалізації та самоактуалізації майбут нього офіцера; створення спільного інформаційного середовища вищого військового навчального закладу; підвищення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників та командирів). Формування корпоративної культури майбутніх офіцерів гвардійців полягає у залученні їх до військових ритуалів та традицій; засвоєння ними цінностей, що домінують в військових формуваннях; набуття курсантами досвіду практичної діяльності з формування та підтримки організаційної культури у своїх майбутніх підлеглих.Item Організація позитивного впливу службового мікросоціального середовища на розвиток педагогічної культури молодих офіцерів(Науково-дослідний інститут публічного права, 2022) Зелений, В. І.; Zelenyi, VolodymyrВеликий вплив на формування і розвиток особистості військовослужбовця, його якостей, крім загального соціального середовища, має “мікросередовище”, тобто конкретне безпосереднє оточення. Це родина, школа, товариші, знайомі, різні колективи і т.д. Безпосереднє середовище, в якому живе і працює офіцер, неоднорідне. В ньому завжди є основи дійсного, залишки минулого і зародки майбутнього. Для переважної більшості офіцерів внутрішніх військ характерні сприятливі умови служби, які допомагають їх розвитку і всебічної підготовленості. Але іноді життя конкретного офіцера протікає в колективі, що не відзначається повагою та уважним ставленням людей один до одного. Метою статті є дослідження впливу “мікросередовища” на особистість, адже воно разом з диференційним підходом до виховання конкретної особистості є найбільш важливими умовами, які необхідно враховувати у процесі розвитку педагогічної культури офіцера внутрішніх військ. З’ясовано, що ефективність самостійної роботи обумовлюється низкою педагогічних умов, серед яких особливе значення має позитивне і свідоме ставлення офіцера до питань формування педагогічної культури, наявність у нього установки на самовдосконалення; знання основних положень педагогіки і психології, в тому числі про сутність і значення педагогічної культури; знання самого себе, критичне ставлення до недоліків в особистому розвитку, вміння аналізувати і об’єктивно оцінювати свою поведінку; наявність високоморального ідеалу, позитивної і культурної поведінки начальника; оволодіння певними способами, прийомами і методами роботи над собою і їх систематичне застосування відповідно до особистої програми самовдосконалення; облік і оцінка досягнутих результатів; постійне керівництво самоосвітою і самовихованням з боку старших начальників, офіцерської спільноти шляхом забезпечення єдності мети в вихованні і самовихованні, позитивної мотивації і вирішенням інших педагогічних завдань. Зроблено висновок, що важливими напрямками формування умінь і навичок культурної поведінки у офіцерів в військовій частині внутрішніх військ є комплексне, цілеспрямоване застосування системи методів і засобів педагогічного впливу з урахуванням індивідуальних особливостей, умов та всіх інших факторів, які впливають на особистість офіцера, на його поведінку, а також самостійна робота офіцера над собою.Item Дидактичний аспект педагогічного контролю у вищому військовому навчальному закладі(Класичний приватний університет, 2023) Зелений, В. І.; Zelenyi, VolodymyrУ даній статті розглядається проблема педагогічного контролю в освітньому процесі. У сучасному освітньому просторі в умовах війни традиційні методи педагогічного контролю замінюються прогресивними комплексними системами, які дозволяють об’єктивно оцінювати навчальну роботу курсантів. Акцентовано увагу на професійному призначенні випускників вищих військових навчальних закладів НГУ, які зобов’язанні захищати громадян, інтереси держави й суспільства від злочинних посягань та застосовувати при цьому бойову техніку, зброю та спеціальні засоби. У зв’язку з цим, набуттю необхідних компетентностей повинна приділятися максимальна увага, а це не можливо без належного та потужного педагогічного контролю. З’ясовано, що для забезпечення якості організації та проведення освітнього процесу, необхідно застосовувати науково обґрунтовані системи перевірки результатів навчання, які спроможні виявляти, вимірювати та оцінювати знання, навички, та уміння курсантів. Показано основні функції педагогічного контролю: діагностичну, навчальну, організаційну, оцінювальну, стимулюючу, розвивальну, прогностично-методичну, виховну. Висвітлено вимоги до його організації: індивідуальний підхід до оцінки навчальних успіхів, об’єктивність, систематичність і системність, оптимізація. Виділяються основні принципи, що регламентують процес педагогічного контролю: зв’язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням, об’єктивності, справедливості і гласності, науковості і ефективності, системності і всебічності. Звертається увага на методи педагогічного контролю, до яких належить усний, письмовий, тестовий, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю і самооцінки. Проаналізовано основні види педагогічного контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, проміжний (рубіжний), підсумковий. Встановлено, що усі складові педагогічного контролю тісно пов’язані між собою та повинні ґрунтуватися на використанні педагогічних вимірів та оцінювання, а тести досягнень тих, хто навчається, є достатньо об’єктивним засобом їх вимірювання та оцінювання До них відносяться педагогічні тести, а також тести професійної компетенції. Запропоновані критерії оцінки якості методів вимірювання, найважливішими з яких є об’єктивність, надійність, валідність і точність.Item Битва при Листвені (1024 р.) та її сучасні уроки(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Зелений, Володимир; Zelenyi, VolodymyrУ статті висвітлено проблеми, які виникли під час боротьби за Київський престол на початку ХІ ст. після смерті Київського князя Володимира Великого, коли загострилися усобиці між його синами. Акцентовано увагу на головному протистоянні, яке відбувалося між Новгородським князем Ярославом і Тмутараканським – Мстиславом у битві при Листвені. З’ясовано передумови цього протистояння починаючи з битви між князями Святополком та Ярославом поблизу міста Любеч у 1015 р., битви на р. Буг у 1018 р., закінчуючи битвою на р. Альті у 1019 р., після якої Ярослав остаточно затвердився на Київському престолі та відмовив князю Мстиславу у передачі йому частини уділів братів. Показано вибір Мстиславом моменту початку руху на Київ у 1023 р. та його відхід до Чернігова. Розглянуто порядок збору та комплектування війська Ярославом з метою змусити Мстислава залишити межі свого володіння і не дати можливості закріпитись у Чернігові, склад війська Мстислава, роль найманого війська у підготовці та участі у подіях, які відбувались при Листвені. Автор простежує дніпровський шлях війська Ярослава до Любеча, а потім альтернативні шляхи до Чернігова по р. Білоус (права притока р. Десна), або ж безпосередньо по Дніпру до гирла р. Десна, або ж більш складним, але коротким шляхом: з Любеча озерами та протоками між ними по р. Муравля через невеликий (800 м) волок і далі по р. Білоус до впадіння останньої в р. Десну, а також шлях з р. Білоус по її правій притоці р. Глинянка до поселення Очеретяна Гора, а далі озерами до р. Стрижень, яка виводила до передмістя Чернігова, визначає роль Лиственського городища на шляху руху військ. Проаналізовано умови виникнення битви, вибір місця для її ведення, порядок врахування пори року, часу доби, задум бою, у т. ч. бойовий порядок, а також раптовість нічних дій війська Мстислава, особливості перебігу бойових дій обох сторін, особистий вплив князів на хід бою. На закінчення розкриваються уроки, які випливають із виявлених особливостей битви, у т. ч. комплектуванні війська, використанні розвідувальної інформації під час організації та ведення битви, організації взаємодії та побудови бойового порядку, логістичних рішень.Item Педагогічна культура як предмет дослідження військової педагогіки(Науково-дослiдний iнститут публiчного права, 2022) Зелений, В. І.; Zelenyi, VolodymyrВійськова освіта, як одна із складових частин загальнодержавної системи освіти, повинна забезпечувати потреби держави і військових формувань у кваліфікованих офіцерських кадрах і сприяти зміцненню обороноздатності держави відповідно до Конституції та законів України. Проблема підготовки офіцерських кадрів посідає важливе місце у розбудові військових формувань незалежної України. Сучасний стан справ вимагає концептуального визначення єдиних підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням економічної суспільно-політичної, демографічної ситуації, становища молоді в суспільстві, а також формування нового світогляду, морально-етичних, національно-історичних основ поведінки. Проаналізовані праці військових педагогів і психологів вивчалися та аналізувалися окремі аспекти означеної проблеми, які у подальшому заклали основу змісту поняття педагогічної культури офіцера. Вчені розкривають сутність та основні компоненти педагогічної культури майбутніх офіцерів, шляхи формування педагогічної майстерності офіцера, важливі напрямки діяльності молодих офіцерів як керівників навчального процесу, вихователів підлеглих. Враховуючи взаємозв’язок педагогічної культури зі всією структурою особистості й її діяльністю, можна зробити такий висновок: процес виховання педагогічної культури необхідно розглядати як складову частину вирішення загального завдання розвитку особистості офіцера – майстра навчання та виховання підлеглих. Зроблено висновок, що педагогічна культура пов’язана із загальною культурою особистості. Компоненти педагогічної культури представлені практично в культурі праці, культурі поведінки, культурі побуту. Одночасно, можна зробити висновок про те, що зв’язок між загальною та педагогічною культурою настільки безпосередній, що справедливим є твердження про те, що педагогічна культура – це прояв загальної культури в умовах військово-педагогічного процесу. Проте було б помилковим вважати, що будь яка людина з високим рівнем загальної культури володіє обов’язково і педагогічною культурою. Наявність останньої передбачає набуття психолого-педагогічних знань, умінь і навичок з метою вдосконалення стилю та методів виконання офіцерами службових обов’язків в умовах сучасного розвитку суспільства.Item Психологічні особливості підготовки військовослужбовців Національної гвардії України до безпечної діяльності в екстремальних ситуаціях(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2022) Пенькова, Н. Є.; Penkova, NataliaМетою статті є вивчення психологічних особливостей підготовки військовослужбовців Національної гвардії України до безпечної діяльності в екстремальних ситуаціях. Людина, опинившись у небезпеці, шукає захист у людей певних професій – правоохоронців, рятівників. Вони часто першими опиняються на місці пригоди, або прибувають туди за викликом, та вимушені вживати заходів для нейтралізації небезпечних факторів оточуючого середовища. Все це підкреслює важливість спеціальних заходів, в тому числі і психолого-педагогічних, спрямованих на забезпечення безпечної діяльності тих, чия робота відбувається в особливих (екстремальних) умовах. Так, на військовослужбовців Національної гвардії України, які діють в екстремальних умовах, окрім загальних для пересічних громадян чинників небезпеки, діють специфічні професійні чинники. Тому що їх діяльність характеризується значними фізичними та психічними навантаженнями, необхідністю прийняття відповідальних рішень в умовах дефіциту часу та інформації, неочікуваністю виникнення нової екстремальної чи погіршення наявної ситуації, протидіяти озброєному та груповому нападу, масовим порушенням громадського порядку та, безперечно, підвищеним ризиком для життя та здоров’я. Найбільш значущими екстремальними ситуаціями є такі, в яких військовослужбовці Національної гвардії зазнають різні фізичні шкоди, поранення або отримання глибокої психологічної травми. Готовність до діяльності в екстремальних ситуаціях – одна з найважливіших умов забезпечення особистої безпеки кожної людини і суспільства в цілому. Невідповідність між складними професійними завданнями та здатністю особистості з ними впоратися призводить до стресу та різних розладів адаптації як під час виконання професійної діяльності, так і після її завершення. Завдання психологічної підготовки військовослужбовців Національної гвардії полягає у розвитку емоційно-вольової стійкості до дії стрес-факторів, психологічних якостей і вмінь, необхідних для ефективного виконання професійних дій у небезпечних умовах службової діяльності. Специфіка психологічної підготовки зумовлена особливостями професійної діяльності, які виражаються у вимогах до особистісних і професійних якостей: емоційно-вольової стійкості, здатності до саморегуляції, психологічній надійності при впливі стресових факторів. Саме належна організація та здійснення психологічного супроводу представників екстремальних професій є однією з центральних проблем, що постають перед науковцями і практичними психологами.Item Профілактика професійної деформації особистості як попередження віктимізації військовослужбовців Національної гвардії України(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2022) Пенькова, Н. Є.; Penkova, NataliaМетою статті є вивчення психологічних факторів деформації військовослужбовця Національної гвардії під впливом професійної діяльності, що підвищують рівень віктимізації особистості та обґрунтуванні механізму протидії професійній деформації військовослужбовця в сучасних умовах. Обов’язковим компонентом особистості як суб’єкта діяльності є психологічна готовність до діяльності в цілому, окремих її різновидів, особливих (екстремальних) ситуацій. Дане положення в повній мірі розповсюджується на військовослужбовця Національної гвардії України. Враховуючи вже існуючі підходи, психологічну готовність можна визначити як інтегральне поєднання певних якостей та характеристик особистості військовослужбовця, що забезпечує оптимальний психологічний стан для виконання службових обов’язків. Усі війни завдають військовослужбовцям психічних травм, що можуть проявлятися під час чи після війни, мати фізичну чи психологічну симптоматику. Війна дещо подібна до стихійного лиха, утім це не тотожні події. Війна починається так само несподівано, як і будь-яка катастрофа, однак тривати вона може протягом багатьох років. На відміну від жертв стихійного лиха, військовослужбовці зазвичай готуються до бою заздалегідь. Та попри це декотрі з них можуть бути психологічно підготовленими до сцен війни, а в декотрих психіка слабка, тож вони не готові адекватно сприймати людей, які голодують, запахи і звуки. У процесі підготовки особового складу до бойових дій необхідно враховувати труднощі, що мають місце. Одним із факторів, що підвищують рівень віктимізації особистості є професійна деформація військовослужбовця. Професійна деформація особистості – це явище, яке реально існує та наносить величезну шкоду професійної діяльності, по суті, виключаючи з виконання службових обов’язків тих військовослужбовців, які зазнали її руйнівного впливу. Відносно джерел розвитку деформації єдиної загальновизнаної позиції у науковій літературі не існує. Висновки вчених, правові та соціально-психологічні наслідки цього явища, його руйнівний характер як стосовно окремих військовослужбовців, так і для підрозділів Національної гвардії у цілому, зумовлюють необхідність створення дієвої системи попередження професійної деформації та запровадження корекційних заходів на кожному етапі її виникнення і подальшого розвитку.Item Інтеркультурна комунікація та конструктивний діалог: шляхи побудови гармонійних відносин у світі різноманітності(Видавництво «Грані», 2024) Таран, Ганна; Добровольська, Вікторія; Кондратюк-Антонова, Тетяна; Taran, Hanna; Dobrovolska, Viktoriia; Kondratyuk-Antonova TetianaМетою дослідження є розгляд шляхів побудови гармонійних відносин у світі різноманітності через інтеркультурну комунікацію та конструктивний діалог. Результати. Проаналізовано роль міжкультурної освіти та співробітництва у формуванні звʼязків й взаєморозуміння між різними культурами. З’ясовано, що побудова гармонійних відносин у світі різноманітності вимагає спільних зусиль для розвитку взаєморозуміння, толерантності та поваги до культурних відмінностей. Наголошено на важливості розвитку навичок міжкультурної комунікації, таких як слухання, емпатія та вміння бачити справжні мотиви та потреби інших осіб, що є визначальним елементом успішної взаємодії між людьми з різних культур. Висвітлено необхідність усвідомлення власних культурних біаз та відкритого ставлення до різноманітності для побудови плідних відносин. Акцентовано увагу на важливості розроблення конкретних стратегій та політик, спрямованих на заохочення взаєморозуміння та взаємодії між культурами. Наведено приклади програм обміну, міжнародних конференцій та культурних заходів як інструментів для зближення різних народів та сприяння діалогу. Висновки. Врахування індивідуальних та групових особливостей культур у процесі комунікації дозволяє уникнути непорозумінь та конфліктів. Інтеркультурна комунікація та конструктивний діалог є невід’ємними складовими успішної взаємодії в сучасному світі, а посилення цих навичок допомагає формувати більш сприятливе середовище для співпраці, розвитку та мирного співіснування в умовах культурного різноманіття.Item Трансформація освітнього середовища в епоху цифрової революції: філософський підхід(Видавництво «Грані», 2024) Хавроненко, Василь; Кондратюк-Антонова, Тетяна; Садовніков, Олег; Havronenko, Vasil; Kondratyuk-Antonova, Tetyana; Sadovnikov, OlehМета статті полягає у впровадженні філософського підходу для трансформації освітнього середовища в епоху цифрової революції. На основі проведеного дослідження встановлено, що цифрова революція значно змінює уявлення про освіту, викликаючи необхідність впровадження новаторських підходів та інструментів у навчальний процес.Item Роль освіти у формуванні процесу пізнання: філософський аналіз(Український державний університет імені Михайла Драгоманова,, 2024) Маринець, Надія Василівна; Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна; Поліщук, Наталія Володимирівна; Marynets, Nadiia; Kondratyuk-Antonova, Tetyana; Polishchuk, NatalіiaСтаття підкреслює важливість освіти як основного чинника у формуванні та розвитку пізнавальних здібностей особистості. Представлений філософський аналіз підтверджує, що освіта не лише сприяє збагаченню знань, але й впливає на формування критичного мислення, аналітичних навичок та здатності до самостійного та творчого мислення. Дослідження також підкреслює важливість взаємодії між освітою та пізнанням для подальшого розвитку суспільства. Освіта не лише сприяє інтелектуальному зростанню окремої особистості, але й має величезний потенціал для створення нових знань та інновацій, які впливають на культурний, соціальний та економічний розвиток суспільства. Результати дослідження можуть бути корисними для педагогів, дослідників, філософів та всіх, хто цікавиться питаннями освіти, розвитку особистості та пізнання. Вони сприятимуть подальшій рефлексії над сутністю освіти та її роллю у сучасному світі.Item Посттравматичний стресовий розлад та його подолання в умовах бойових дій(Всеукраїнська Асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Матвєєв, Віталій Олексійович; Строков, Ігор Васильович; Matvieiev, Vitalii; Strokov, IgorУ статті розглядаються окремі питання застосування методів психологічної реабілітації з метою подолання постравматичних стресових розладів у військовослужбовців, пов’язані з участю в бойових діях. Сформульовано рекомендації щодо застосування окремі методики, зокрема, білатеральної стимуляції, протистресового дихання, стабілізації свого тіла, для подолання наслідків психологічного стресу в бойових умовах, а також окремих форм посттравматичних стресових розладів.Item Значення розвитку індивідуальних здібностей в системі вищої школи в аспекті самореалізації особистості(Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2021) Матвєєв, Віталій Олексійович; Matveev, VitaliyВ статті аналізуються ситуація, в якій знаходиться сучасна Україна, та негативні чинники, які заважають її успішному розвитку. Вказується на те, що пандемія коронавірусу поглибила кризові явища економічного та культурно- політичного життя громадян в усьому світі, в тому числі в Україні. Зокрема це стосується проблем навчання у вищий школі. Оскільки без розвитку дистанційного навчання обійтися на даний час просто неможливо, то автор статті намагається чітко оцінити, які є позитивні і негативні моменти цього процесу. Він вказує на ту небезпеку, яка криється в переході (особливо це стусається молодих людей) в так звану «віртуальну реальність»В статті вказується, що проблема розвитку індивідуальних здібностей людини або, іншими словами, проблема самореалізації, на даний момент являється однією з кардинальних проблем сучасності, що потребує не тільки ґрунтовного дослідження, але й активного впровадження в життя.Автор наполягає на тому, що відсутність цілісної національної системи самореалізації особистості розвиток нашої країни в усіх його напрямах. Іншими словами, розвиток суспільства та індивідуальний розвиток людини відносяться один до одного як загальне до конкретного і взаємообумовлюють, взаємовизначають та взаємодоповнюють один одного. Автор також намагається проаналізувати таке неоднозначне явище, як «трансгуманізм», який отримує досить значну популярність серед інтелігенції. Порівнюється гуманізм і трансгуманізм. Вказується, що трансгуманізм може нести в собі загрозу для існування людства, оскільки питання чи збережуться в цій філософсько-психологічній течії гуманні засади є відкритим. Робиться висновок, що перед школою (а особливо - вищою) стоїть нелегка проблема відповісти на всі виклики, що стоять перед нею, бо саме вона виховує громадян майбутнього. Автор намагається довести, що назріла необхідність переходу вищої школи від екстенсивного шляху формування знань (який, в основному, полягає в їх засвоєнні на логічному рівні) до інтенсивного, який полягає в застосуванні передових технологій розвитку здібностей самої людини, тобто надання студентам цілісної системи самореалізації особистості.