Статті

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/666

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Оптимізація системи спортивно-масової роботи майбутніх офіцерів Національної гвардії України
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова., 2025-02-28) Хацаюк, Олександр Володимирович; Khatsaiuk, Oleksandr Volodymyrovych ; Турчинов, А.В.; Turchinov, A.V.; Ярещенко, Олег Артурович; Yareshchenko, O.A.; Бак, М.А.; Bak, M.A.
Відповідно до результатів аналізу науково-методичної літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що емпіричних досліджень, які комплексно та структуровано розкривають особливості організації системи спортивно-масової роботи майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України зустрічаються рідко. Це підкреслює актуальність та своєчасність обраного напряму наукової розвідки. Методи дослідження: аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації математично-статистичні (критерій χ2), досвід бойових дій та досвід організації системи фізичної (спеціальної фізичної) підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України (інституцій сектору безпеки і оборони України). В результаті емпіричного дослідження розроблено та апробовано експериментальну програму організації спортивно-масової роботи майбутніх офіцерів (на прикладі курсантів вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України) із акцентованим використанням високофункціональних комплексів фізичних вправ. Експериментальна програма продемонструвала високий рівень результативності у підвищенні фізичної підготовленості курсантів, зокрема покращення їх функціональних показників витривалості, сили, швидкості та координації рухів. Залучення високофункціональних комплексів фізичних вправ у спортивно-масову роботу дозволило підвищити загальний рівень фізичної готовності майбутніх офіцерів до виконання професійних завдань у змодельованих екстремальних умовах службово-бойової діяльності.
Поняття торгівлі людьми як міжнародного злочину в умовах війни
(Видавничий дім "Інтернаука", 2025) Полуніна, Лілія Валентинівна; Polunina, Lilia; Конопля, Владіслав Віталійович; Konoplia, Vladyslav; Крук, Святослав Віталійович; Kruk, Sviatoslav
Вступ. Проблема такого явища, як торгівля людьми є надзвичайно важливою для людства на всіх етапах його розвитку і боротьба з ним, як ніколи є актуальною. Торгівля людьми може відбуватися як на місцевому, так і на міжнародному рівні, перетинаючи кордони та використовуючи різні маршрути. Жертви цього злочину часто стикаються з серйозними соціальними та психологічними проблемами, такими як травми, зниження самооцінки, тривога, депресія та посттравматичний стресовий розлад. Вона призводить до втрати продуктивності, погіршує економічний розвиток. Така ситуація підриває соціальну стабільність у країні, порушує основоположні права людини, зокрема право на життя, свободу і безпеку, а також право на приватне життя і свободу вибору. Соціальні проблеми, такі як безробіття, відсутність доступу до освіти та охорони здоров'я, низький рівень життя та дискримінація за ознакою статі чи етнічної приналежності, можуть зробити людей більш вразливими до експлуатації. Війни, внутрішні збройні конфлікти та політична нестабільність можуть призвести до розпорошення людей, що робить їх більш вразливими до експлуатації.
Презумпція невинуватості в адміністративному судочинстві: практика застосування та перспективи реалізації.
(Наукові перспективи, 2025) Строков, Ігор Васильович; Ярема, Владислав Валерійович; Пермяков, Дмитро Сергійович; Strokov, Igor; Yarema, Vladyslav; Permyakov, Dmitro
У статті розглянуто актуальні питання щодо застосування адміністративної відповідальності до особи за вчинення адміністративного правопорушення та застосування в адміністративному законодавстві принципу презумпції невинуватості. Зазначено, що тривалі наукові дискусії щодо необхідності застосування презумпції невинуватості в адміністративному законодавстві підтверджуються рішеннями Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції різних інстанції. За результатами аналізу практики застосування судами адміністративної відповідальності можна стверджувати фактичне існування принципу презумпції невинуватості під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Такі дослідження доводять, що конституційні засади презумпції невинуватості необхідно поширювати на сферу адміністративного судочинства під час прийняття рішення про притягнення до відповідальності. Основоположні засади Конституції України, зазначених у статті 62, визначають необхідність застосування презумпції невинуватості лише під час здійснення кримінального судочинства, не вказуючи про адміністративне судочинство. Водночас, практика застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та застосування покарання вказує на необхідність впровадження в адміністративному судочинстві однієї з головних засад права – принципу невинуватості. Зазначене питання вже тривалий час обговорюється науковцями та практиками, неодноразово розглядалося судами на вищих інстанціях, та суспільство приходить до думки про необхідність його нормативного затвердження в адміністративному законодавстві. Реалізація засад Конституції України та пріоритетність прав і свобод людини в суспільному житті та діяльності держави вказує, що принци презумпції невинуватості є потребує законодавчого впровадження в адміністративному законодавстві. Отже, загальні засади презумпції невинуватості, зазначені в статті 62 Конституції України, необхідно застосовувати в адміністративному судочинстві, що потребує внесення відповідних змін до законодавчих актів, що визначають підстави та порядок застосування до особи покарання за адміністративні правопорушення.
Профілактика корупції в органах влади
(Національна академія Національної гвардії України, 2025-09) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetjana Ivanivna; Будківський, Владислав Миколайович; Budkivskyi, Vladyslav; http://orcid.org/0009-0001-0668-3047; https://orcid.org/0009-0004-4567-193X
Стаття присвячена комплексному аналізу проблеми корупції в Україні, критичному осмисленні існуючих підходів, формулюванні власного бачення щодо шляхів її подолання та визначенню напрямів для подальших наукових досліджень у цій важливій сфері. У статті розглянуто сутність та прояви корупції в органах державної влади, її причини, наслідки та шляхи запобігання. Особлива увага приділена аналізу взаємозв’язку корупції з неефективністю інституцій, відсутністю прозорості та підзвітності, а також соціально-економічними чинниками. Важливим елементом статті є визначення перспективних напрямів для подальших наукових досліджень у цій сфері, що підкреслює її актуальність та практичну значущість. Автори наголошують на важливості формування правової культури державних службовців та розвитку превентивних заходів. У роботі пропонується комплексний підхід до запобігання та протидії корупції в системі державного управління. Основна увага зосереджується на посиленні прозорості та підзвітності діяльності органів влади, впровадженні ефективних правових і організаційних механізмів. Акцент робиться на важливості освітньо-виховного впливу як інструменту довгострокової профілактики корупції. Підкреслюється необхідність впровадження сучасних цифрових рішень та технологій для підвищення ефективності виявлення та попередження корупційних правопорушень. Розглядаються можливості використання електронних систем документообігу, онлайн-платформ для звітності та інших інноваційних інструментів. У межах дослідження обґрунтовується доцільність створення єдиної системи моніторингу та аналізу антикорупційних заходів, яка забезпечить ефективне реагування на потенційні ризики і сприятиме підвищенню рівня довіри громадськості до інститутів влади
Радіаційна безпека як складова національної безпеки України: аналіз інцидентів із джерелами іонізуючого випромінювання (2020–2025 рр.).
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-11-10) Гончаренко, Олександр Юрійович; Goncharenko, Oleksandr Yuriiovych; Манжос, Олексій Олександрович; Manzhos, Oleksiy Oleksandrovych ; Янчук, Максим Дмитрович; Yanchuk, Maksym Dmytrovych; Наумкін, Михайло Владиславович; Naumkin, Mykhailo Vladyslavovych; https://orcid.org/0000-0002-4950-4387; https://orcid.org/0000-0003-0832-4483; https://orcid.org/0009-0001-5574-8337
У статті представлено результати комплексного аналізу інцидентів, пов’язаних із виявленням у незаконному обігу джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) на території України у 2020–2025 роках. Дослідження виконано на основі відкритих офіційних повідомлень, опублікованих на вебпорталі Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ), що відображають динаміку, структуру та географію втрати регулюючого контролю над ДІВ різного призначення. На підставі систематизації 40 верифікованих випадків визначено основні тенденції розвитку проблеми, типові джерела походження, а також найбільш поширені радіонукліди, серед яких домінують Ra-226, U-238, Pu-239 та Cs-137. У роботі проаналізовано діапазони потужності дози іонізуючого випро-мінювання, зафіксовані під час інцидентів, та показано, що переважна більшість випадків характеризується рівнями, які перевищують встановлені санітарні норми, що свідчить про потенційну небезпеку таких джерел для персоналу і населення. Проведено просторовий аналіз, який виявив нерівно-мірний розподіл подій – із концентрацією у промислово розвинених регіонах України (м. Київ, Донецька та Дніпропетровськаобласті). Отримані резуль-тати підтверджують залишковий, постіндустріальний характер незаконного обігу ДІВ, зумовлений наявністю списаних або втрачених приладів радянсь-кого виробництва. Показано необхідність подальшого вдосконалення системи державного нагляду, міжвідомчої взаємодії та інформаційного обміну у сфері радіаційної безпеки. Визначено обмеження дослідження, пов’язані з використанням виключно відкритих повідомлень ДІЯРУ, тоді як офіційні щорічні звіти установи містять ширшу статистику та додаткові технічні параметри подій. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому опрацюванні звітних даних ДІЯРУ для створення науково обґрунтованої моделі оцінювання ризиків втрати регуляторного контролю над джерелами ІВ. Результати роботи мають практичне значення для підвищення ефективності державного моніторингу, планування заходів реагування та вдосконалення підготовки підрозділів радіаційного, хімічного і біологічного захисту (РХБЗ) у контексті забезпечення національної безпеки України
Рекомендації щодо впровадження підходу до планування оборонного бою силами Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Власюк, Валерій Васильович; Vlasiuk, Valerii; Нагорний Роман Олександрович; Nahornyy, Roman
У статті йдеться про те, що оборонний бій є одним із основних видів загальновійськового бою, що може організовуватися та проводитися як силами та засобами окремого підрозділу, так і об’єднаними зусилля ми різних родів та видів військ. Перевага в оборонному бою забезпечується та полягає у створенні умов, за яких противник не зможе продовжити просування та (або) понесе надмірні втрати під час спроби прориву. Наголошено на тому, що необхідно одночасно прораховувати значну кількість показників та критеріїв ефективності побудови оборони, що має враховувати: максимально грамотну організацію оборонних позицій та їх інженерне обладнання; використання переваг місцевості: висоти, природні перепони, лісові масиви, навмисні завали та руйнування; інформаційну перевагу: контроль над комунікаціями, отримання розвідувальних даних усіма наявними способами, організація тісної взаємодії, активна співпраця із місцевим населенням; високу мобільність резервів, швидке реагування на прориви шляхом маневрування силами та засобами; організацію вогневих засідок у слабких місцях бойового порядку противника або проведення короткочасних контратак; проведення заходів на максимальне виснаження противника; ретельне планування та інші. Вказано, що з метою вдосконалення та підвищення ефективності процесу планування оборонного бою органи управління запропонували підхід, що враховує розподіл наявних сил та засобів за найважливішими бойовими завданнями із застосуванням розробленої таблиці. Розроблений підхід може дозволити командиру та органу управління прийняти раціональне рішення щодо організації оборонного бою та утворення ефективного бойового порядку, а також наочно побачити можливі прогалини, якщо їх допущено під час планування.
Сучасні загрози інформаційній безпеці мобільних операційних систем Android та iOS
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса),, 2026-01-02) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetjana Ivanivna; Скоморохов, Владислав Андрійович; Skomorokhov, Vladyslav Andriiovych; http://orcid.org/0009-0001-0668-3047; https://orcid.org/0009-0006-9451-5815
У статті наведено комплексний аналіз сучасних загроз інформаційній безпеці мобільних операційних систем Android та iOS, що безпосередньо пов’язані з отриманням зловмисниками несанкціонованих підвищених привілеїв (root-прав та jailbreak), а також із розповсюдженням шкідливого програмного забезпечення типу програм-вимагачів. Обґрунтовано високу актуальність досліджуваної проблеми в умовах стрімкого зростання частки мобільних пристроїв у доступі до критично важливих цифрових сервісів, зокрема систем мобільного банкінгу, корпоративних платформ електронного документообігу та хмарних сховищ, де обробляються чутливі персональні й біометричні дані користувачів. На основі детального аналізу фахових наукових джерел, аналітичних звітів провідних міжнародних компаній у сфері кібербезпеки та відкритої статистики інцидентів здійснено порівняльний огляд архітектурних особли востей та вбудованих механізмів захисту екосистем Android та iOS. Виявлено їхні ключові сильні та вразливі сторони в контексті ризиків ескалації привілеїв. Окреслено та систематизовано типові вектори атак і сценарії компрометації пристроїв із активованим рут-доступом та «зламаних» (jailbroken) смартфонів. Зокрема, розглянуто загрози, що надходять через альтернативні неофіційні крамниці додатків, інфіковані оновлення, експлойти вразливостей нульового дня в системних службах та методи соціальної інженерії. Подано структуровану класифікацію сучасних мобільних програм вимагачів (блокувальників екрана та криптовимагачів), детально описано їхні моделі монетизації, канали масового поширення та технічні особливості алгоритмів шифрування або блокування доступу до файлової системи. Запропоновано комплекс організаційно-технічних заходів протидії, що включає впровадження суворих політик заборони рутування та джейлбрейку в корпоративному периметрі, обов’язкове використання рішень класу MDM (Mobile Device Management) та EDR (Endpoint Detection and Response), посилення контролю легітимності джерел інсталяції програмного забезпе чення, налагодження регулярного резервного копіювання критичних даних, а також підвищення рівня кібергігієни та обізнаності користувачів щодо специфіки мобільних загроз. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні еволюції векторів атак на платформи Android та iOS через призму несанкціонованої ескалації приві леїв і діяльності програм-вимагачів, а також у формуванні цілісної моделі ризиків і розробленні практичних рекомендацій, які можуть бути використані для побудови ешелонованих систем захисту мобільної інфраструктури підприємств.

Browse

Browsing Статті by Title