Рекомендації щодо впровадження підходу до планування оборонного бою силами Національної гвардії України

Abstract

У статті йдеться про те, що оборонний бій є одним із основних видів загальновійськового бою, що може організовуватися та проводитися як силами та засобами окремого підрозділу, так і об’єднаними зусилля ми різних родів та видів військ. Перевага в оборонному бою забезпечується та полягає у створенні умов, за яких противник не зможе продовжити просування та (або) понесе надмірні втрати під час спроби прориву. Наголошено на тому, що необхідно одночасно прораховувати значну кількість показників та критеріїв ефективності побудови оборони, що має враховувати: максимально грамотну організацію оборонних позицій та їх інженерне обладнання; використання переваг місцевості: висоти, природні перепони, лісові масиви, навмисні завали та руйнування; інформаційну перевагу: контроль над комунікаціями, отримання розвідувальних даних усіма наявними способами, організація тісної взаємодії, активна співпраця із місцевим населенням; високу мобільність резервів, швидке реагування на прориви шляхом маневрування силами та засобами; організацію вогневих засідок у слабких місцях бойового порядку противника або проведення короткочасних контратак; проведення заходів на максимальне виснаження противника; ретельне планування та інші. Вказано, що з метою вдосконалення та підвищення ефективності процесу планування оборонного бою органи управління запропонували підхід, що враховує розподіл наявних сил та засобів за найважливішими бойовими завданнями із застосуванням розробленої таблиці. Розроблений підхід може дозволити командиру та органу управління прийняти раціональне рішення щодо організації оборонного бою та утворення ефективного бойового порядку, а також наочно побачити можливі прогалини, якщо їх допущено під час планування.