Статті

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/666

Browse

Now showing 1 - 4 of 4

Презумпція невинуватості в адміністративному судочинстві: практика застосування та перспективи реалізації.
(Наукові перспективи, 2025) Строков, Ігор Васильович; Ярема, Владислав Валерійович; Пермяков, Дмитро Сергійович; Strokov, Igor; Yarema, Vladyslav; Permyakov, Dmitro
У статті розглянуто актуальні питання щодо застосування адміністративної відповідальності до особи за вчинення адміністративного правопорушення та застосування в адміністративному законодавстві принципу презумпції невинуватості. Зазначено, що тривалі наукові дискусії щодо необхідності застосування презумпції невинуватості в адміністративному законодавстві підтверджуються рішеннями Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції різних інстанції. За результатами аналізу практики застосування судами адміністративної відповідальності можна стверджувати фактичне існування принципу презумпції невинуватості під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Такі дослідження доводять, що конституційні засади презумпції невинуватості необхідно поширювати на сферу адміністративного судочинства під час прийняття рішення про притягнення до відповідальності. Основоположні засади Конституції України, зазначених у статті 62, визначають необхідність застосування презумпції невинуватості лише під час здійснення кримінального судочинства, не вказуючи про адміністративне судочинство. Водночас, практика застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та застосування покарання вказує на необхідність впровадження в адміністративному судочинстві однієї з головних засад права – принципу невинуватості. Зазначене питання вже тривалий час обговорюється науковцями та практиками, неодноразово розглядалося судами на вищих інстанціях, та суспільство приходить до думки про необхідність його нормативного затвердження в адміністративному законодавстві. Реалізація засад Конституції України та пріоритетність прав і свобод людини в суспільному житті та діяльності держави вказує, що принци презумпції невинуватості є потребує законодавчого впровадження в адміністративному законодавстві. Отже, загальні засади презумпції невинуватості, зазначені в статті 62 Конституції України, необхідно застосовувати в адміністративному судочинстві, що потребує внесення відповідних змін до законодавчих актів, що визначають підстави та порядок застосування до особи покарання за адміністративні правопорушення.
Поняття торгівлі людьми як міжнародного злочину в умовах війни
(Видавничий дім "Інтернаука", 2025) Полуніна, Лілія Валентинівна; Polunina, Lilia; Конопля, Владіслав Віталійович; Konoplia, Vladyslav; Крук, Святослав Віталійович; Kruk, Sviatoslav
Вступ. Проблема такого явища, як торгівля людьми є надзвичайно важливою для людства на всіх етапах його розвитку і боротьба з ним, як ніколи є актуальною. Торгівля людьми може відбуватися як на місцевому, так і на міжнародному рівні, перетинаючи кордони та використовуючи різні маршрути. Жертви цього злочину часто стикаються з серйозними соціальними та психологічними проблемами, такими як травми, зниження самооцінки, тривога, депресія та посттравматичний стресовий розлад. Вона призводить до втрати продуктивності, погіршує економічний розвиток. Така ситуація підриває соціальну стабільність у країні, порушує основоположні права людини, зокрема право на життя, свободу і безпеку, а також право на приватне життя і свободу вибору. Соціальні проблеми, такі як безробіття, відсутність доступу до освіти та охорони здоров'я, низький рівень життя та дискримінація за ознакою статі чи етнічної приналежності, можуть зробити людей більш вразливими до експлуатації. Війни, внутрішні збройні конфлікти та політична нестабільність можуть призвести до розпорошення людей, що робить їх більш вразливими до експлуатації.
Оптимізація системи спортивно-масової роботи майбутніх офіцерів Національної гвардії України
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова., 2025-02-28) Хацаюк, О. В.; Khatsaiuk, O.V.; Турчинов, А.В.; Turchinov, A.V.; Ярещенко, Олег Артурович; Yareshchenko, O.A.; Бак, М.А.; Bak, M.A.
Відповідно до результатів аналізу науково-методичної літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що емпіричних досліджень, які комплексно та структуровано розкривають особливості організації системи спортивно-масової роботи майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України зустрічаються рідко. Це підкреслює актуальність та своєчасність обраного напряму наукової розвідки. Методи дослідження: аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації математично-статистичні (критерій χ2), досвід бойових дій та досвід організації системи фізичної (спеціальної фізичної) підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України (інституцій сектору безпеки і оборони України). В результаті емпіричного дослідження розроблено та апробовано експериментальну програму організації спортивно-масової роботи майбутніх офіцерів (на прикладі курсантів вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України) із акцентованим використанням високофункціональних комплексів фізичних вправ. Експериментальна програма продемонструвала високий рівень результативності у підвищенні фізичної підготовленості курсантів, зокрема покращення їх функціональних показників витривалості, сили, швидкості та координації рухів. Залучення високофункціональних комплексів фізичних вправ у спортивно-масову роботу дозволило підвищити загальний рівень фізичної готовності майбутніх офіцерів до виконання професійних завдань у змодельованих екстремальних умовах службово-бойової діяльності.
Рекомендації щодо впровадження підходу до планування оборонного бою силами Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Власюк, Валерій Васильович; Vlasiuk, Valerii; Нагорний Роман Олександрович; Nahornyy, Roman
У статті йдеться про те, що оборонний бій є одним із основних видів загальновійськового бою, що може організовуватися та проводитися як силами та засобами окремого підрозділу, так і об’єднаними зусилля ми різних родів та видів військ. Перевага в оборонному бою забезпечується та полягає у створенні умов, за яких противник не зможе продовжити просування та (або) понесе надмірні втрати під час спроби прориву. Наголошено на тому, що необхідно одночасно прораховувати значну кількість показників та критеріїв ефективності побудови оборони, що має враховувати: максимально грамотну організацію оборонних позицій та їх інженерне обладнання; використання переваг місцевості: висоти, природні перепони, лісові масиви, навмисні завали та руйнування; інформаційну перевагу: контроль над комунікаціями, отримання розвідувальних даних усіма наявними способами, організація тісної взаємодії, активна співпраця із місцевим населенням; високу мобільність резервів, швидке реагування на прориви шляхом маневрування силами та засобами; організацію вогневих засідок у слабких місцях бойового порядку противника або проведення короткочасних контратак; проведення заходів на максимальне виснаження противника; ретельне планування та інші. Вказано, що з метою вдосконалення та підвищення ефективності процесу планування оборонного бою органи управління запропонували підхід, що враховує розподіл наявних сил та засобів за найважливішими бойовими завданнями із застосуванням розробленої таблиці. Розроблений підхід може дозволити командиру та органу управління прийняти раціональне рішення щодо організації оборонного бою та утворення ефективного бойового порядку, а також наочно побачити можливі прогалини, якщо їх допущено під час планування.

Browse

Browsing Статті by Issue Date