Статті

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/270

Browse

Now showing 1 - 20 of 54

The question of searching for missing and missing persons in the conditions of military aggression in Ukraine
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ostrovsky, S. О.; Zima, V. М.; Островський, С. О; Зима, В. М
The search for missing persons in the context of the war between Russia and Ukraine has become extremely urgent. The war, which began in 2014 and escalated into a full-scale aggression in 2022, has caused massive human losses and numerous cases of disappearances. A particularly tragic chapter of this war was the battle for Mariupol – a city that endured brutal fighting and prolonged shelling. Under these conditions, many Ukrainians went missing, leaving their families in despair and uncertainty. According to official data, as of October 2023, around 28,000 Ukrainians were considered missing under special circumstances – either in Russian-occupied territories or on the front lines. Out of these 28,000 missing persons, 11,000 are civilians, while the rest are servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Every day, the relatives of soldiers receive notifications that their husband, son, or brother is considered missing, which causes tremendous stress and countless questions. They often do not know how to act, whom to turn to for help and support. Military actions and occupation create extremely challenging conditions for the search and identification of missing persons, requiring coordinated efforts from state agencies and international organizations. The war in Ukraine has been ongoing for three years, and with each passing month, the number of missing persons increases. The battles for Mariupol, Bakhmut, Avdiivka, Kherson, Sievierodonetsk, and other cities have become symbols of Ukrainian resistance and profound tragedy. The defenders of these cities demonstrated incredible heroism, but many were captured or killed, significantly complicating the process of identification and return of their bodies. Relatives often remain without comprehensive information about the fate of their loved ones, intensifying the feelings of uncertainty and pain. The lack of information and confirmation about the status of the missing forces people to live in constant tension and hope for the return of their relatives. The situation in temporarily occupied territories also poses numerous challenges for the search for missing persons. Occupation forces often hinder search operations, making it difficult to access information and locations where the missing might be. Relatives of the missing continuously search for the truth, appealing to various state and international authorities. They organize volunteer groups, spread information on social media, and engage the media in an attempt to find any traces of their loved ones. This places a tremendous psychological burden on the families of the missing, but it is also an example of unyielding hope and the fight for justice.
Адміністративно-правове забезпечення діяльності із запобігання корупції
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetjana Ivanivna
Статтю присвячено висвітленню питань, пов’язаних із дослідженням системи адміністративно-правового забезпечення діяльності із запобігання корупції. Проведено аналіз антикорупційного законодавства з метою визначення порядку організації антикорупційної діяльності, її принципів і механізмів реалізації; повноважень суб’єктів, які забезпечують формування та реалізують державну антикорупційну політику; актуальних проблем із зазначеного питання, а також шляхів їх розв’язання. Для аналізу використано різноманітні джерела, зокрема законодавчі акти, наукові публікації та звіти. В статті наведено обґрунтування найважливішого завданням українського соціуму в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, а саме – збереження державності та територіальної цілісності з урахуванням викликів, які прийшли із війною, і є серйозною проблемою стабільності та безпеки суспільства, загрозою стійкості правових інститутів, демократичних цінностей та верховенства права. У статті також розглянуто шляхи систематизації діючого законодавства. Розглянуто основні завдання, функції та права уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, а також запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності системи запобігання корупції, які в свою чергу сприятимуть покращенню рівня довіри до нашої держави з боку міжнародних партнерів і наших громадян. Акцентовано увагу на необхідності адміністративно-правового забезпечення порядку реалізації антикорупційної політики з метою належного виконання вибраного державою загального стратегічного антикорупційного курсу.
Актуальні питання вдосконалення системи бойової підготовки підрозділів Національної гвардії України під час дії правового режиму воєнного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Ромашко, Олег Миколайович
Актуальні питання притягнення до відповідальності за воєнні злочини, вчинені на території України, в контексті перспективи розвитку сектору безпеки і оборони
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Ковальова, Тетяна Іванівна; Лосюк, Тара Тарасович
Актуальні питання притягнення до відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, вчинені під час дії правового режиму воєнного стану, а також запобігання вчиненню цих правопорушень
(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetjana Ivanivna
присвячена питанню притягнення до відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, вчинені під час правовий режим воєнного стану, а також запобігання цим правопорушенням. Актуальність проблеми, а також окреслено об’єкт і предмет дослідження. Для аналізу використовувалися різні джерела, в т.ч. законодавчі акти, наукові публікації та доповіді. У статті обґрунтовано найважливіше завдання українського суспільства в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, а саме збереження державності та територіальної цілісності з урахуванням враховувати виклики, які прийшли з війною, і є серйозною проблемою стабільності та безпеки суспільства, загроза стабільності правових інститутів, демократичних цінностей і верховенства права. Особливу увагу привертає до корупції, яка донині залишається однією з найскладніших і досі невирішених проблем в Україні, та також, поряд з війною, є загрозою безпеці, стабільності держави, розвитку демократії та збереження етичних цінностей. Обґрунтування необхідності запровадження кращих міжнародних практик, стандартів і правил, які будуть дозволять посилити правовий та регуляторний режими боротьби з корупцією, а також зберегти наведено досягнення України у сфері запобігання корупції в мирний час. Подальші кроки в боротьбі протидії корупції пропонуються, які полягають в усвідомленні необхідності максимального перегляду нормативних діє крізь призму існуючої ситуації та розробляє основу ефективного повоєнного законодавства с мета не виведення корупції на постійний рівень, а реалізація її руйнівної дії. У статті також розглянуто шляхи систематизації чинного законодавства щодо підходу до розуміння корупційних злочинів та відповідальності за них під час правового режиму воєнного стану. Крім того, у статті відображено динаміку антикорупційних показників в Україні за останні роки та розвиток державних антикорупційних інституцій.
Аналіз змісту і сутності масових заворушень як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України
(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Кобзар, О. Ф.; Ромашко, О. М.; Kobzar, O. F.; Romаshko, O. M.
Проаналізовано зміст і сутність масових заворушень як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України. Досліджено позиці соціального феномена, протиправного діяння та як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України. Обґрунтовано позицію про те, що в сучасному розумінні масові заворушення є не лише соціальним феноменом, а насамперед ‒ кримінально караним діянням. Водночас з огляду на необхідність їхнього припинення підрозділами Національної гвардії України зазначений соціальний прояв характеризується системою інших критеріїв, що, зі свого боку, не виключає протиправності та високої суспільної небезпечності відповідних дій, а це й зумовлює потребу негайного реагування органами правопорядку на такі процеси. Доведено, що зміст і сутність повноважень Національної гвардії України загалом і військовослужбовців окремих частин і підрозділів зумовлюють нормативну можливість та об’єктивні обов’язки щодо припинення масових заворушень на території України, таким чином фрагментуючи необхідність припинення масового заворушення як акту протиправної поведінки та потребу в подальшому досудовому розслідуванні таких дій іншими суб’єктами органів правопорядку.
Андрагогічна компетентність-важлива складова управлінської компетентності педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів
(Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2022) Троцький, Руслан; Радомський, Ігор; Trotskyi, Ruslan; Radomski, Ihor
У статті розглянуто сутнісні характеристики управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів. В ході дослідження використовувались теоретичні методи: метод системно-структурного аналізу наукової літератури та проблемно-цільовий метод; емпіричні методи: бесіди з науково-педагогічними працівниками, аналіз літературних джерел. За результатами проведеного дослідження виокремлено сутнісні характеристики управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів та на їх основі виділено особливості, що визначають специфіку андрагогічної компетентності педагогічного персоналу, урахування яких підвищить готовність педагогічного персоналу до роботи з дорослою аудиторією. Напрями подальших наукових досліджень доцільно зосередити на тенденціях розвитку управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів.
Аспекти визначення військового потенціалу держави
(2024) Троцький, Руслан Сергійович; Назарченко, Сергій Олексійович; Trotskyi, Ruslan; Nazarchenko, Serhiy
В статті проведений аналіз окремих компонентів військового потенціалу, інтеграція отриманих результатів для формування загальної оцінки. В умовах повномасштабного вторгнення рф однією з важливих задач є відсіч збройної агресії. Задача відсічі збройної агресії потребує раціонального розподілу сил та засобів, ресурсів держави. Існує велика кількість методик визначення військового потенціалу. Визначення військового потенціалу держави є складним і багатофакторним процесом, що включає аналіз різних компонентів, таких як економічний, технологічний, демографічний, геополітичний та військовий аспекти. В статті розглянуті основні підходи та погляди зарубіжних фахівців на оцінку військового потенціалу держави. При оцінці можливостей країни використовуються різні методи та підходи, конкретний зміст яких варіюється в залежності від важливості тих чи інших факторів. Ці фактори, на думку зарубіжних фахівців, найбільшою мірою впливають на об'єктивність значень показників, що розраховуються на сучасному етапі. Методологічний апарат оцінки могутності держави є дуже різноманітним. Узагальнені компоненти військового потенціалу, а саме: економічний, технологічний, демографічний, геополітичний та військовий. До військового компоненту віднесено: кількість військовослужбовців, структура військ, мобілізаційний потенціал, кількість і якість озброєння його технічний стан, запаси озброєння, бойова підготовка, освіта і кваліфікація, психологічна підготовка, логістична інфраструктура, матеріально-технічне забезпечення, здатність підтримки бойових дій. Оцінка військового потенціалу держави є багатофакторним процесом, що включає комплексний аналіз економічних, технологічних, демографічних, геополітичних і військових аспектів. Використання структурованої методики дозволяє отримати об'єктивну і всебічну оцінку, яка може бути використана для прийняття стратегічних рішень. Комплексна оцінка військового компонента військового потенціалу держави вимагає аналізу багатьох аспектів, що охоплюють особовий склад, озброєння і техніку, підготовку і навчання, а також логістику і забезпечення. Важливо враховувати як кількісні, так і якісні показники, а також здатність держави до швидкої адаптації і модернізації своїх збройних сил у відповідь на нові виклики і загрози. SWОT-аналіз дозволяє систематизувати інформацію про військовий потенціал держави, виявити ключові сильні та слабкі сторони, можливості для розвитку і зовнішні загрози. Такий підхід допомагає розробити більш ефективну стратегію розвитку збройних сил, орієнтовану на зміцнення обороноздатності і підвищення безпеки держави.
Вдосконалення правового регулювання діяльності сектору безпеки і оброни, як складової забезпечення державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Ткаченко, Олександр Вікторович
Взаємодія національної гвардії із медіа в умовах введення правового режиму воєнного стану
(Національний університет «Одеська юридична академія», 2023) Троцький, Р. С.; Андрусенко, Сергій Іванович ; Курило, О. І.; Trotskyi R. S.; Andrusenko, Serhii Ivanovych ; Kurylo O. I
Стаття присвячена здійсненню наукового розгляду проблематики щодо сформованих нормативних основ реалізації взаємодії Національної гвардії із медіа в умовах введення правового режиму воєнного стану. Визначено, що єдність зусиль Національної гвардії України та медіа, першочергово направлена на досягнення забезпечення прозорості та відкритості усіх процесів, які відбуваються при плануванні розвитку та безпосередній діяльності Національної гвардії України. Виявлено, що Національна гвардія України є більш відкритою для громадянського цивільного контролю, аніж Національна поліція України. Узагальнено, що введення правового режиму воєнного стану суттєво впливає на організацію та здійснення взаємодії Національної гвардії України та медіа, особливо в контексті забезпечення безпеки, контролю за інформацією та дотриманням прав та свобод громадян. Акцентується, що взаємодія цих двох суб’єктів повинна відбуватися в межах встановлених законодавчих нормативів та з дотриманням принципів демократії. Визначено, важливість забезпечення такої взаємодії може бути продемонстрована на прикладі різних обґрунтувань, однак основними з таких вбачаються: 1) можливість Національної гвардії України спростовувати дезінформації та протидіяти розповсюдженню фейків; 2) взяття Національною гвардією України під контроль тієї інформації, що може бути висвітлена з боку медіа; 3) при легальній взаємодії для журналістів та інших представників медіа гарантується особиста безпека у випадку співпраці у надзвичайних ситуаціях, а також зберігаються основні постулати свободи слова; 4) інформування громадськості здійснюється з метою висвітлення актуальних подій, без зміщення акцентів на буденність процесів з особливою задачею – проінформувати громадськість про правила безпеки та механізми самозахисту у кризових ситуаціях.
Взаємопов’язаність функціонування сектору безпеки й оборони України із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина
(2021) Ромашко, О.; Власов О.; Romаshko, O.; Vlasov, O.
Актуальність статті полягає в тому, що Конституцією України закріплено: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Отож стале функціонування інституту прав і свобод людини і громадянина є невід’ємним елементом нормального існування будь-якого суспільства та держави, а враховуючи, що функції з його гарантування виконує сектор безпеки й оборони України, ми вважаємо, що саме цей процес є найбільш тісно з ним взаємопов’язаним. Мета статті – ґрунтовний науковий аналіз взаємопов’язаності функціонування сектору безпеки і оборони України із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність сектору безпеки й оборони України, основні наукові позиції вітчизняних дослідників. З’ясовано сутність поняття «сектор безпеки й оборони України», його змістовне наповнення та значення, що полягає у функціонуванні комплексу інституцій та ряду узгоджених між собою нормативно-правових актів, метою яких є забезпечення обороноздатності України та забезпечення громадської (публічної) безпеки і порядку, створення атмосфери дотримання прав і свобод людини і громадянина, а також недопущення їх системного порушення. Встановлено, що зміст і сутність інституту прав і свобод людини і громадянина в контексті функціонування сектору безпеки і оборони України полягає в забезпеченні всього комплексу прав і свобод людини і громадянина в результаті виконання відповідними органами покладених на них завдань. Запропоновано оптимізацію та локалізацію певних заходів, що вже передбачені державним стратегіями (програмами), а також міжвідомчими планами роботи, щодо підвищення ролі та значення окремих органів правопорядку в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, а також розширення їхніх повноважень та збільшення кількості форм, у яких здійснюється така діяльність. Обґрунтовано позицію про те, що проблемні питання реалізації прав і свобод людини і громадянина, вирішення яких є цілями функціонування сектору безпеки й оборони України загалом і його структурних органів (органів правопорядку) зокрема, наріжним каменем постають із часів здобуття Україною незалежності, й лише комплексний план дій, що базується на реальних потребах сектору безпеки й оборони України, уможливить їх вирішення. The relevance of the article is that the Constitution of Ukraine stipulates those human rights and freedoms, and their guarantees determine the content and direction of the state. In addition, the sustainable functioning of the institution of human and civil rights and freedoms is an integral part of the normal existence of any society and state and given that its functions include the functioning of the security and defense sector of Ukraine, we believe that this process is most closely interconnected. The purpose of the article is a thorough scientific analysis of the relationship between the functioning of the security and defense sector of Ukraine with the provision of human and civil rights and freedoms. The article analyzes the main regulations governing the activities of the security and defense sector of Ukraine, the main scientific positions of domestic 83 ПРОБЛЕМИ ТА СУДЖЕННЯ researchers. The essence of the concept of security and defense sector of Ukraine, its content and meaning, which consists in the functioning of a set of institutions and a number of mutually agreed regulations, aimed at ensuring Ukraine’s defense and public (public) security and order, creating atmosphere of observance of human and civil rights and freedoms, as well as prevention of their systemic violation. It is established that the content and essence of the institution of human and civil rights and freedoms in the context of the functioning of the security and defense sector of Ukraine is to ensure, as a result of the relevant bodies the tasks of the whole complex of human and civil rights and freedoms. It is proposed to optimize and localize certain measures already provided for in state strategies (programs), as well as interdepartmental work plans to increase the role and importance of individual law enforcement agencies in ensuring human and civil rights and freedoms, as well as expanding their powers and increasing the number of forms. such activity is carried out. The position that the problematic issues of realization of human and civil rights and freedoms, the solution of which are the goals of the security and defense sector of Ukraine in general and its structural bodies (law enforcement agencies), in particular, has been a cornerstone since Ukraine’s independence and only a comprehensive action plan based on the real needs of the security and defense sector of Ukraine will enable their solution.
Врегулювання конфлікту інтересів суддів конституційного суду України як запорука дотримання засад антикорупційної політики при забезпеченні державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Галай, Вікторія Олександрівна; Halai, Viktoriia
У статті досліджується питання правових способів врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів Конституційного Суду України як запоруки дотримання засад антикорупційної політики при забезпеченні державної безпеки України. З’ясовано, що реалізація положень Стратегії забезпечення державної безпеки 2022 року надасть змогу сформувати цілісний безпековий сектор держави як головний елемент системи забезпечення державної безпеки та ефективний інструмент для якісного управління ризиками державній безпеці, підвищити ефективність функціонування загальнодержавної системи забезпечення державної безпеки. Тому як завданням державної політики у сфері забезпечення державної безпеки значиться, зокрема, запобігання корупції в лавах Конституційного суду з метою дотримання антикорупційної політики держави та посилення захисту конституційного ладу України. Визначено, що згідно із Законом України «Про запобігання корупції» (2014) особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб (суддів Конституційного Суду України), пов’язані з забороною для особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії), брати участь у прийнятті рішень у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, тому способами врегулювання у цьому випадку буде заява про конфлікт інтересів будь-яким іншим членом відповідного колегіального органу або учасника засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається або участь особи у прийнятті рішень під зовнішнім контролем у випадку, якщо її неучасть у складі колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу. З’ясовано, що Закон України «Про Конституційний Суд України» (2017) встановлює причини застосування таких способів врегулювання конфлікту як відвід чи самовідвід для суддів Конституційного Суду України, коли суддя безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; суддя є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі; існують інші обставини, що викликають сумнів у об’єктивності та неупередженості судді. Зазначено, що серед дієвих практичних способів врегулювання конфлікту інтересів суддів Конституційного Суду України застосовується як затверджений порядок заповнення добровільної Декларації про приватні інтереси суддею, так і уникнення конфлікту інтересів для суддів Конституційного Суду України, враховуючи вимоги ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» щодо обмежень особам, уповноваженим на виконання функцій держави (суддів Конституційного Суду України), які звільнилися або в іншій спосіб припинили діяльність, не представляти інтереси будь-якої особи у судових справах, в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в яких вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності протягом року з дня припинення своєї діяльності.
Державна безпека України в умовах сучасних дисбалансів
(Національна академія Національної гвардії України, 2026-01-03) Мальцев, Віталій Вікторович; Maltsev, Vitalii; https://orcid.org/0009-0003-3520-1152; Шарко, Денис Вікторович; Sharko, D. V.; https://orcid.org/0009-0005-6900-7088; Дашковський, Анатолій Вікторович; Dashkovskуi, Anatolyiy Viktorovych; https://orcid.org/0009-0004-4052-7103
У статті акцентовано увагу на тому, що сучасні виклики державній безпеці мають комплексний, багатовимірний і здебільшого гібридний характер. Зазначені виклики стосуються не лише військової сфери, а й інформаційного простору, енергетичної системи, кіберпростору, фінансової стабільності, політичної стійкості та соціальної згуртованості суспільства. У процесі дослідження встановлено, що загрози державній безпеці України мають як зовнішній (військова агресія, кіберзлочинність, інформаційна війна), так і внутрішній характер (корупція, політична нестабільність, слабкість інституцій). Особливої ваги набуває ефективність механізмів реагування держави на виклики, її здатність до стратегічного планування, координації дій усіх секторів безпеки та взаємодії з міжнародними партнерами. Отже, ефективне забезпечення державної безпеки України в сучасних умовах потребує: системного підходу до виявлення й нейтралізації загроз; удосконалення нормативно-правової бази; підвищення стійкості державних інституцій; упровадження сучасних технологій, зокрема у сфері кіберзахисту; посилення стратегічної комунікації та міжнародної взаємодії.
Деякі аспекти проблематики реалізації в Україні гендерної рівності та її переваги для сектору безпеку
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Коміссаров, Микола Леонідович
До питання розвитку освітньої сфери України як важливого фактору зміцнення національної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Троцький, Руслан Сергійович; Курило, Олег Іванович
Досвід діяльності військових формувань іноземних країн, аналогічних до Національної гвардії України при виконанні завдань з забезпечення державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Полтавець, Юрій
Елементи механізму адміністративно-правового забезпечення військового керівництва Національною гвардією України
(Київський інститу Національної гвардії України, 2023) Корнієнко, Дмитро Миколайович; Ткаченко, Олександр Вікторович; Korniienko, Dmytro; Tkachenko, Oleksandr
Статтю присвячено теоретичній і практичній проблемі формування та практичного застосування окремих елементів механізмів адміністративно-правового забезпечення військового керівництва Національною гвардією України. Розглянуто окремі елементи механізмів адміністративно-правового забезпечення військового керівництва Національною гвардією України, за допомогою яких здійснюється управління з метою забезпечення виконання завдань, які постали перед Національною гвардією України відповідно до законодавства у мирний час і в умовах воєнного стану, а також кризові ситуації, що загрожують державній безпеці. Визначено, що гарантії, заходи, засоби, форми та методи забезпечення службово-бойової діяльності Національної гвардії України є базовими елементами адміністративно-правових механізмів військового керівництва Національною гвардією України.
Ефективність мобільних груп при боротьбі з безпілотними літальними апаратами противника: досвід українсько-російської війни
(Наукові перспективи, 2025-07-02) Козинець, Сергій Петрович; Kozynets, Serhii Petrovych; Лосюк ,Тарас Тарасович; Losiuk,Taras Tarasovych
У статті досліджено особливості діяльності мобільних вогневих груп (МВГ) у системі протиповітряної оборони України, що набули широкого застосування в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Автор аналізує передумови створення таких груп, їхню структуру, склад, озброєння, функціональні завдання та тактичні переваги. Мобільні вогневі групи стали важливим елементом адаптації української армії до нових викликів війни, зокрема боротьби з дронами-камікадзе, БпЛА та крилатими ракетами. Особлива увага приділена технічному оснащенню МВГ, серед якого — зенітні установки ЗУ-23-2, великокаліберні кулемети (ДШК, Browning M2), переносні зенітно-ракетні комплекси (типу «Ігла», «Стінгер», «Piorun») та додаткові засоби виявлення цілей. Описано тактичні підходи до застосування МВГ: мобільність, раптовість, здатність швидко змінювати позиції й ефективно реагувати на повітряні загрози. У статті також розглянуто труднощі, з якими стикаються ці підрозділи, зокрема нестача сучасних технічних засобів, брак транспорту, обмежене нічне бачення, а також потреба у професійному навчанні особового складу. Водночас підкреслено значну роль міжнародної допомоги у покращенні матеріального забезпечення МВГ. На завершення автор окреслює перспективи розвитку мобільних вогневих груп в Україні, включаючи впровадження новітніх технологій (лазерна зброя, системи штучного інтелекту), розширення навчальної бази, удосконалення взаємодії з іншими елементами ППО та інтеграцію МВГ у систему територіальної оборони. Стаття є актуальним і комплексним дослідженням ролі МВГ у сучасній воєнній доктрині України та підтверджує їхню ефективність у новітніх бойових умовах.
Забезпечення державної безпеки крізь призму взаємодії національної гвардії України з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони
(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Коба, О. В.; Дудурич, В. Г.; Koba, O. V.; Dudurych, V.. H.
Проаналізовано зміст і сутність поняття державної безпеки крізь призму взаємодії Національної гвардії України з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони. Наведено низку науково-теоретичних і практичних рекомендацій організаційного змісту щодо оптимізації функціонування відповідного процесу. Досліджено, що забезпечення державної безпеки безпосередньо належить до компетенції усіх суб’єктів сектору безпеки і оборони України. Окреслено механізм забезпечення державної безпеки з визначенням ролі й місця у ній сектору безпеки і оборони загалом, а також Національної гвардії України як центрального органу виконавчої влади й одного з відповідних суб’єктів зокрема.
Загрози державній безпеці внаслідок діяльності диверсійно-розвідувальних груп: правові та організаційні аспекти
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Komissarova, Natalia; Сливкін, Сергій Сергійович; Slyvkin, Serhii
У статті проаналізовано загрози державній безпеці України, що постають унаслідок діяльності диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) в умовах сучасної гібридної війни. Розкрито основні напрями деструктивного впливу ДРГ – фізичного, інформаційного, соціального та економічного характеру. Обґрунтовано, що правова база України має значні прогалини у сфері протидії ДРГ, що знижує ефективність державного реагування на відповідні загрози. Визначено проблеми координації між Збройними Силами України, Службою безпеки України та Національною гвардією України у сфері контрдиверсійної боротьби. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства та організаційного забезпечення протидії ДРГ, зокрема створення єдиного міжвідомчого центру управління та прийняття спеціального нормативно-правового акту. Дослідження базується на аналізі національного контексту та міжнародного досвіду, що дає змогу сформувати комплексний підхід до нейтралізації диверсійних загроз

Browse

Browsing Статті by Title