Статті

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/270

Browse

Now showing 1 - 20 of 42

Теоретичні основи військової злочинності та її запобігання в умовах правового режиму воєнного стану
(Видавничий дім «Гельветика» , 2025, 2025-06-24) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetjana Ivanivna
Стаття присвячена дослідженню теоретичних основ військової злочинності та ефективних заходів її запобігання в умовах правового режиму воєнного стану. Актуальність проблеми зумовлена повномасштабним вторгненням РФ та значним зростанням кількості військових кримінальних правопорушень, що загрожує національній безпеці та підриває довіру до державних інститутів. Використано дані Офісу Генерального прокурора, які свідчать про збільшення частки військових злочинів з 1 % у 2021 році до 19 % у 2024 році, з особливо вираженою динамікою за статтями «Непокора», «Самовільне залишення військової частини або місця служби» та «Дезертирство». У роботі аналізуються соціологічні, психологічні, кримінальні та історичні теорії військової злочинності, а також наводяться різні визначення військового кримінального правопорушення, підкреслюючи його специфіку та об’єкт посягання – встановлений законодавством порядок несення військової служби. Розглядаються причини злочинної поведінки військовослужбовців на мікрорівні, включаючи психологічні труднощі, фізичні навантаження, наслідки виховання, професійну нереалізованість, а також фактори, що посилюються під час воєнного стану: емоційне навантаження, високий ризик, тиск та обмежений доступ до соціальних інфраструктур. Обґрунтовується нагальна потреба в законодавчих змінах для посилення правопорядку та дисципліни, враховуючи обмежені повноваження Військової служби правопорядку. Підкреслюється важливість прийняття Закону України «Про Військову поліцію» та продовження дії спрощеного механізму повернення військовослужбовців, які самовільно залишили службу. Методологія дослідження ґрунтується на діалектичному, системному, порівняльно-правовому, статистичному, логічному, формально-юридичному та прогностичному методах. Очікується, що запропоновані заходи сприятимуть зниженню рівня військової злочинності, підтриманню бойової готовності та відновленню престижу військової служби.
Роль Вищого антикорупційного суду у забезпеченні законності досудового розслідування корупційних злочинів під час дії правового режиму воєнного стану
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-03-25) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetjana Ivanivna
Стаття присвячена глибокому аналізу проблемних питань, що виникають у процесі здійснення Вищим антикорупційним судом (ВАКС) функції судового контролю на етапі досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень в Україні, особливо в умовах триваючого воєнного стану. У роботі детально розглядаються специфічні труднощі, з якими стикається ВАКС в умовах воєнного стану. До них належать обмеження у доступі до правосуддя, зумовлені безпековою ситуацією, необхідність оперативного реагування на загрози національній безпеці, що може вступати в колізію з процесуальними гарантіями, а також імперативне забезпечення прав підозрюваних та потерпілих відповідно до національного законодавства та норм міжнародного гуманітарного права. Автор підкреслює, що війна створює сприятливе підґрунтя для зловживань та спроб уникнення відповідальності особами, підозрюваними у корупції, через використання недоліків законодавства, зокрема щодо строків досудового розслідування та строків давності. Мета дослідження полягає у всебічному вивченні теоретичних та практичних аспектів судового контролю ВАКС за досудовим розслідуванням корупційних злочинів в умовах воєнного стану, а також у розробці обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності цього контролю при одночасному забезпеченні високих стандартів захисту прав людини. У результаті проведеного дослідження ідентифіковано низку конкретних проблем, що негативно впливають на ефективність судового контролю ВАКС в умовах воєнного стану. На основі виявлених проблем автором пропонуються шляхи удосконалення судового контролю ВАКС, включаючи підвищення кваліфікації суддів, оптимізацію процедур розгляду клопотань, покращення взаємодії з іншими правоохоронними органами, посилення захисту прав учасників процесу, забезпечення прозорості та підзвітності, вдосконалення законодавства, а також запровадження системи моніторингу та оцінки ефективності діяльності суду.
Масові заходи в умовах воєнного стану: правове регулювання та тактика дій Національної гвардії України
(Наукові перспективи, 2025-04-28) Курило, Олег Іванович; Kurylo, Oleg Ivanovych; Денисюк, Олександр Валентинович; Denysiuk, Oleksandr Valentynovych
Проаналізовано правові та тактичні аспекти діяльності Національної гвардії України (далі – НГУ) під час масових заходів в умовах воєнного стану. Досліджено правові підстави, що регламентують діяльність НГУ, зокрема роль нормативно-правових актів, які визначають застосування спеціальних засобів для забезпечення громадської безпеки та порядку. Зроблено акцент на важливості їх пропорційного використання та вивчено необхідність дотримання прав людини під час застосування таких засобів у критичних ситуаціях. Висвітлено питання щодо моніторингу оперативної обстановки, що є важливою складовою ефективної діяльності НГУ, особливо в умовах нестабільності та воєнного стану. Підкреслено важливість своєчасного збору і аналізу інформації для прийняття управлінських рішень, а також використання технологій, таких як безпілотні літальні апарати для підвищення ефективності реагування на загрози. Особливу увагу приділено обговоренню терміну "масовий захід" в кон тексті українського законодавства. Наголошено на необхідності чіткої правової регламентації цього терміну для уникнення правових прогалин і забезпечення належної координації дій між різними правоохоронними органами. Також пропонується вивчення міжнародного досвіду як інструменту для адаптації законодавства до сучасних викликів, зокрема для досягнення збалансованого підходу між свободою зібрань і громадською безпекою.
Правові гарантії та права засуджених під час конвоювання підрозділами Національної гвардії України в умовах воєнного стану
(Наукові перспективи, 2025-05-12) Коба, Олександр Васильович; Koba, Oleksandr Vasylovych
Стаття присвячена аналізу правових аспектів конвоювання засуджених підрозділами Національної гвардії України в умовах воєнного стану, що був введений після російської агресії 2014 року та посилений повномасштабним вторгненням у 2022 році. Військові дії створили безпрецедентні виклики для безпеки, логістики та дотримання прав людини під час виконання функцій з охорони та транспортування осіб, засуджених до позбавлення волі. Стаття зосереджена на важливості забезпечення прав засуджених відповідно до міжнародних стандартів, таких як «Правила Нельсона Мандели», які встановлюють вимоги до поводження з ув'язненими під час транспортування, зокрема щодо їхнього захисту від будь-яких форм знущань і забезпечення належних умов під час конвоювання. Зроблено акцент на особливостях конвоювання засуджених підрозді лами Національної гвардії України в умовах воєнного стану, враховуючи зростаючі ризики для безпеки, зокрема через пошкодження інфраструктури, руйнування доріг і мостів, а також підвищену ймовірність нападів на конвої. Підвищена небезпека вимагає застосування сучасних технічних засобів для моніторингу та контролю, таких як GPS-трекери, системи відеоспостереження та спеціалізовані транспортні засоби. Окрім того, підвищені вимоги до безпеки, що виникають через воєнні умови, мають супроводжуватися належною психологічною підготовкою особового складу та гарантіями прав засуджених, навіть у складних умовах. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регламентують процес конвоювання в Україні, зокрема Конституцію України, Кримінально-виконавчий кодекс, Наказ МВС України №1090, а також міжнародні договори, зокрема Європейську конвенцію про видачу правопорушників, які передбачають міжнародні стандарти безпеки та поводження з засудженими. Досліджено виклики, з якими стикаються підрозділи НГУ в умовах воєнного стану, і запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення конвоювання та технічного оснащення.
Ефективність мобільних груп при боротьбі з безпілотними літальними апаратами противника: досвід українсько-російської війни
(Наукові перспективи, 2025-07-02) Козинець, Сергій Петрович; Kozynets, Serhii Petrovych; Лосюк ,Тарас Тарасович; Losiuk,Taras Tarasovych
У статті досліджено особливості діяльності мобільних вогневих груп (МВГ) у системі протиповітряної оборони України, що набули широкого застосування в умовах повномасштабної війни, розв’язаної Російською Федерацією. Автор аналізує передумови створення таких груп, їхню структуру, склад, озброєння, функціональні завдання та тактичні переваги. Мобільні вогневі групи стали важливим елементом адаптації української армії до нових викликів війни, зокрема боротьби з дронами-камікадзе, БпЛА та крилатими ракетами. Особлива увага приділена технічному оснащенню МВГ, серед якого — зенітні установки ЗУ-23-2, великокаліберні кулемети (ДШК, Browning M2), переносні зенітно-ракетні комплекси (типу «Ігла», «Стінгер», «Piorun») та додаткові засоби виявлення цілей. Описано тактичні підходи до застосування МВГ: мобільність, раптовість, здатність швидко змінювати позиції й ефективно реагувати на повітряні загрози. У статті також розглянуто труднощі, з якими стикаються ці підрозділи, зокрема нестача сучасних технічних засобів, брак транспорту, обмежене нічне бачення, а також потреба у професійному навчанні особового складу. Водночас підкреслено значну роль міжнародної допомоги у покращенні матеріального забезпечення МВГ. На завершення автор окреслює перспективи розвитку мобільних вогневих груп в Україні, включаючи впровадження новітніх технологій (лазерна зброя, системи штучного інтелекту), розширення навчальної бази, удосконалення взаємодії з іншими елементами ППО та інтеграцію МВГ у систему територіальної оборони. Стаття є актуальним і комплексним дослідженням ролі МВГ у сучасній воєнній доктрині України та підтверджує їхню ефективність у новітніх бойових умовах.
Загрози державній безпеці внаслідок діяльності диверсійно-розвідувальних груп: правові та організаційні аспекти
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Komissarova, Natalia; Сливкін, Сергій Сергійович; Slyvkin, Serhii
У статті проаналізовано загрози державній безпеці України, що постають унаслідок діяльності диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) в умовах сучасної гібридної війни. Розкрито основні напрями деструктивного впливу ДРГ – фізичного, інформаційного, соціального та економічного характеру. Обґрунтовано, що правова база України має значні прогалини у сфері протидії ДРГ, що знижує ефективність державного реагування на відповідні загрози. Визначено проблеми координації між Збройними Силами України, Службою безпеки України та Національною гвардією України у сфері контрдиверсійної боротьби. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства та організаційного забезпечення протидії ДРГ, зокрема створення єдиного міжвідомчого центру управління та прийняття спеціального нормативно-правового акту. Дослідження базується на аналізі національного контексту та міжнародного досвіду, що дає змогу сформувати комплексний підхід до нейтралізації диверсійних загроз
Кримінально-правове забезпечення державної безпеки у сфері протидії тероризму: роль та функції Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetiana; Баранько, Валерій Вікторович; Baranko, Valerii; Дашковський, Анатолій Вікторович; Dashkovskyi, Anatolii
У статті досліджено проблему протидії тероризму в Україні, зокрема роль та функції Національної гвардії України (НГУ) у цій сфері. Проведено аналіз кримінально-правового забезпечення боротьби з тероризмом, визначено проблемні питання та перспективи розвитку діяльності НГУ із зазначених питань. Наголошено на необхідності впровадження міжнародного досвіду. Проведено детальний аналіз причин, форм та методів терористичної діяльності, а також її впливу на суспільство та державу, комплексний аналіз кримінально-правових норм, що регулюють відповідальність за терористичні злочини.
Особливості кримінальної відповідальності військовослужбовців країн-членів НАТО
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Коміссаров, Микола Леонідович; Komissarov, Mykola; Коміссарова, Наталія Олександрівна; Komissarova, Natalia
У статті досліджуються особливості правового регулювання кримінальної відповідальності військовослужбовців країн-членів НАТО. Проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз військово-кримінального законодавства провідних держав Альянсу, виявлено спільні та відмінні риси правових механізмів притягнення військовослужбовців до кримінальної відповідальності. Розглянуто правові підстави відповідальності військовослужбовців за злочини проти порядку несення військової служби та загальнокримінальні правопорушення. Досліджено особливості функціонування системи військової юстиції в країнах НАТО, повноваження військових судів та інших органів військової юстиції, специфіку розмежування цивільної та військової юрисдикції. Особливу увагу приділено правовому регулюванню кримінальної відповідальності військовослужбовців під час проведення міжнародних операцій у рамках Альянсу та поза його межами. Проаналізовано процес імплементації норм міжнародного гуманітарного права у національне законодавство держав-членів НАТО, а також систему покарань, що застосовуються до військовослужбовців за вчинення кримінальних правопорушень. На підставі проведеного дослідження визначено перспективні напрями вдосконалення національного військово-кримінального законодавства з урахуванням стандартів та досвіду країн-членів НАТО.
Правова природа та особливості застосування стандартів НАТО у діяльності Національної гвардії України в умовах воєнного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-06-30) Галай, Вікторія Олександрівна; Halai, Viktoriia
The article examines the issue of legal regulation regarding the implementation of NATO standards in the activities of the National Guard of Ukraine under martial law. Emphasis is placed on the need to adapt national legislation to international standards in order to enhance the state's defense capabilities and deepen cooperation with the Alliance. The article analyzes administrative, operational, and logistical (material-technical) NATO standards and considers key normative legal acts regulating Ukraine's cooperation with NATO in the fields of security and defense. Differences between the personnel policy and logistical support of the National Guard of Ukraine and NATO standards are identified. Solutions are proposed based on the integration into a unified training system of the security and defense sector, along with the need for the adoption of a comprehensive normative document to clearly define the capabilities of the National Guard of Ukraine in accordance with military standardization processes and interoperability with NATO structures based on specified criteria.
Роль Вищого антикорупційного суду у забезпеченні законності досудового розслідування корупційних злочинів під час правового режиму воєнного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-03-30) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetiana
‪ У статті розглянуто питання юрисдикції Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у забезпеченні законності та захисту прав людини під час досудового розслідування корупційних злочинів в умовах воєнного стану в Україні. Особливу увагу приділено проблематиці, пов’язаній з обмеженням доступу до суду, прискореним розглядом клопотань, забезпеченням прав підозрюваних та потерпілих, а також дотриманням норм міжнародного гуманітарного права (МГП) у зазначений період. Запропоновано шляхи вдосконалення судового контролю ВАКС, зокрема підвищення кваліфікації суддів, оптимізацію процедур розгляду клопотань, посилення взаємодії з іншими правоохоронними органами, дотримання захисту прав учасників процесу, забезпечення прозорості та підзвітності, вдосконалення законодавства , а також запровадження системи моніторингу та оцінювання ефективності діяльності суду.
Роль Вищого антикорупційного суду у забезпеченні законності досудового розслідування корупційних злочинів під час дії правового режиму воєнного стану
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-01) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, T. I.
Стаття присвячена глибокому аналізу проблем них питань, що виникають у процесі здійснення Вищим антикорупційним судом (ВАКС) функції судового контролю на етапі досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень в Україні, особливо в умовах триваючого воєнного стану. У роботі детально розглядаються специфічні труднощі, з якими стикається ВАКС в умовах воєнного стану. До них належать обмеження у доступі до правосуддя, зумовлені безпековою ситуацією, необхідність оперативного реагування на загрози національній безпеці, що може вступати в колізію з процесуальними гарантіями, а також імперативне забезпечення прав підозрюваних та потерпілих відповідно до національного законодавства та норм міжнародного гуманітарного права. Автор підкреслює, що війна створює сприятливе підґрунтя для зловживань та спроб уникнення відповідальності особами, підозрюваними у корупції, через використання недолі ків законодавства, зокрема щодо строків досудового розслідування та строків давності. Мета дослідження полягає у всебічному вивченні теоретичних та практичних аспектів судового контролю ВАКС за досудовим розслідуванням корупційних злочинів в умовах воєнного стану, а також у розробці обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності цього контролю при одночасному забезпеченні високих стандартів захисту прав людини. У результаті проведеного дослідження ідентифіковано низку конкретних проблем, що негативно впливають на ефективність судового контролю ВАКС в умовах воєнного стану. На основі виявлених проблем автором пропонуються шляхи удосконалення судового контролю ВАКС, включаючи підвищення кваліфікації суддів, оптимізацію процедур розгляду клопотань, покращення взаємодії з іншими правоохоронними органами, посилення захисту прав учасників процесу, забезпечення прозорості та підзвітності, вдосконалення законодавства, а також запровадження системи моніторингу та оцінки ефективності діяльності суду.
Кримінальна відповідальність за воєнні та військові злочини в секторі безпеки та оборони
(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2024-01) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, T.I.
За весь час свого існування людство завжди використовувало війну як ефективний, але водночас безжальний спосіб вирішення конфліктів або досягнення своїх політичних та економічних потреб. За свідченнями вчених, у світі за його історію було спричинено понад 15 тисяч війн, які забрали мільярди людських життів. Метою війни є знищення військового потенціалу ворожої держави, його збройних сил, техніки, військових об'єктів з метою досягнення певних політичних цілей. Об'єктом нападу не можуть бути особи та об'єкти, які не є військовими. Незаконне вторгнення Росії в Україну є незаперечним злочином. Проте варто розібратися, за яку саме війну чи воєнний злочин агресор понесе відповідальність. Різниця між цими двома поняттями в правовому полі досить істотна. Статтю присвячено особливостям розмежування військових злочинів і військових злочинів, а також актуальним питанням відповідальності за їх вчинення. Подано визначення військового злочину різними дослідниками, вказано нормативне закріплення військових злочинів у законодавстві, норми про військові злочини. Окреслено актуальність проблеми, а також об’єкт і предмет дослідження. Для аналізу були використані різні джерела, зокрема законодавчі акти, наукові публікації та звіти. Актуальність зазначеного питання визначається необхідністю розуміння понять війни та військового злочину, їх наукового висвітлення та нормативного закріплення, а також відповідальності за їх вчинення, оскільки різниця між цими поняттями в правовому полі є досить суттєвою. Метою статті є розмежування понять «воєнний» та «військовий» злочин, встановлення відмінностей між ними, а також дослідження актуальних питань притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у їх скоєнні.
Нормативно-правове удосконалення засад діяльності Національної гвардії України з конвоювання та екстрадиції осіб, взятих під варту
(Університет митної справи та фінансів, 2024-04) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, T.I.
Проведено аналіз нормативно-правового забезпечення організації та виконання військовими частинами та підрозділами Національної гвардії України завдань з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних; розглянуто проблемні питання та перспективні шляхи удосконалення цієї діяльності на законодавчому рівні з урахуванням досвіду, набутого під час дії воєнного стану. Відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України» встановлено, що тимчасово до визначення на законодавчому рівні іншого суб’єкта виконання відповідних функцій Національна гвардія України продовжує виконувати функції конвоювання, екстрадиції. та захист підсудних. Так, правові засади організації та порядку конвоювання військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України закріплено в наказі МВС України, яким затверджено Положення про організацію конвоювання військових частин. (частини) Національної гвардії України. Крім того, питання організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за клопотаннями судів, регулюються спільним наказом МВС України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України, якими затверджено Інструкцію про організацію конвоювання та тримання під вартою в судах обвинувачені (підсудні), засуджені за позовом судів. У свою чергу, питання конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, під час їх екстрадиції розкриває Інструкція про порядок приймання і пересилання осіб, узятих під варту, на державному кордоні України та за її межами, затверджена відповідним наказом Міністерства внутрішніх справ України. Також у статті окреслено специфіку та актуальність виконання функцій з конвоювання Національної гвардії України в умовах воєнного стану.
Категоріально-понятійний апарат державної безпеки України
(Національна академія Державної прикордонної служби України, 2023) Коміссаров, Микола Леонідович; Коміссарова, Наталя Олександрівна; Komissarov, M.; Komissarova, N.
Статтю присвячено вивченню та тлумаченню основних категорій і понять у галузі державної безпеки. Здійснено аналіз наявних у нормативно-правовому полі України визначень, які окреслюють поняття категорії державної безпеки, суверенітету держави, об’єктів державної безпеки та суб’єктів її забезпечення. Автори розглянули змістове наповнення категорій “державна безпека”, “національна безпека”, “воєнна безпека” та провели їх порівняльний аналіз. Стверджується, що правильне розуміння категоріально-понятійного апарату спеціальності 251 – Державна безпека створює фахову основу діяльності суб’єктів, уповноважених на її забезпечення. Досліджується питання державного суверенітету та територіальної цілісності держави. Проаналізовано Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року як базовий нормативно-правовий акт та ознаки, притаманні державному суверенітету України. Суверенні права розглядаються як невід’ємні, загальні та рівні правові можливості, необхідні для існування і розвитку держави. Вивчаються основні загрози невоєнного характеру як одна з ознак категорії “державна безпека”. Наводиться авторська думка щодо необхідності нормативного закріплення більш конкретного переліку таких загроз. Стверджується про необхідність досягнення консенсусу в питанні остаточної редакції визначення “державна безпека”, як в частині переліку об’єктів забезпечення державної безпеки, так і в частині конкретизації наявних чи потенційних загроз. Запропоновано переглянути ієрархічне співвідношення категорії “державна безпека” та категорій “національна безпека” і “воєнна безпека”. Наголошено, що це три рівнозначні категорії, які є центром усього безпекового та оборонного планування України. Вказано на основні неточності понятійного апарату, вдосконалення яких зміцнить правову основу діяльності за зазначеним напрямом. Розглядаються причини тимчасової втрати державою Україна контролю над деякими своїми територіями.
The question of searching for missing and missing persons in the conditions of military aggression in Ukraine
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ostrovsky, S. О.; Zima, V. М.; Островський, С. О; Зима, В. М
The search for missing persons in the context of the war between Russia and Ukraine has become extremely urgent. The war, which began in 2014 and escalated into a full-scale aggression in 2022, has caused massive human losses and numerous cases of disappearances. A particularly tragic chapter of this war was the battle for Mariupol – a city that endured brutal fighting and prolonged shelling. Under these conditions, many Ukrainians went missing, leaving their families in despair and uncertainty. According to official data, as of October 2023, around 28,000 Ukrainians were considered missing under special circumstances – either in Russian-occupied territories or on the front lines. Out of these 28,000 missing persons, 11,000 are civilians, while the rest are servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Every day, the relatives of soldiers receive notifications that their husband, son, or brother is considered missing, which causes tremendous stress and countless questions. They often do not know how to act, whom to turn to for help and support. Military actions and occupation create extremely challenging conditions for the search and identification of missing persons, requiring coordinated efforts from state agencies and international organizations. The war in Ukraine has been ongoing for three years, and with each passing month, the number of missing persons increases. The battles for Mariupol, Bakhmut, Avdiivka, Kherson, Sievierodonetsk, and other cities have become symbols of Ukrainian resistance and profound tragedy. The defenders of these cities demonstrated incredible heroism, but many were captured or killed, significantly complicating the process of identification and return of their bodies. Relatives often remain without comprehensive information about the fate of their loved ones, intensifying the feelings of uncertainty and pain. The lack of information and confirmation about the status of the missing forces people to live in constant tension and hope for the return of their relatives. The situation in temporarily occupied territories also poses numerous challenges for the search for missing persons. Occupation forces often hinder search operations, making it difficult to access information and locations where the missing might be. Relatives of the missing continuously search for the truth, appealing to various state and international authorities. They organize volunteer groups, spread information on social media, and engage the media in an attempt to find any traces of their loved ones. This places a tremendous psychological burden on the families of the missing, but it is also an example of unyielding hope and the fight for justice.
Місце Національної гвардії України в системі сил безпеки в умовах правового режиму надзвичайного стану
(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2024) Мальцев, В. В.; Maltsev, Vitaliy
У науковій статті розглядаються основні особливості формування та визначення місця Національної гвардії України в системі сил безпеки в умовах дії правового режиму надзвичайного стану. У даному дослідженні також розглядається роль Національної гвардії України у системі забезпечення обороноздатності та національної безпеки держави. Аналізується специфіка даного військового формування, зокрема його унікальна здатність до швидкого реагування та виконання різнопланових завдань як військового, так і правоохоронного характеру в будь-якому регіоні країни. Проводиться компаративний аналіз функціональних особливостей Національної гвардії України у співвідношенні зі Збройними Силами України та Національною поліцією України, що дозволяє визначити її особливе місце в складовій структурі безпеки держави. У сучасних умовах геополітичної нестабільності та зростаючих загроз національній безпеці України, питання ефективного функціонування сил безпеки держави набуває особливої актуальності. Серед ключових елементів цієї системи важливе місце посідає Національна гвардія України, яка відіграє унікальну роль у забезпеченні внутрішньої безпеки та правопорядку, особливо в умовах надзвичайного стану. Дослідження місця та ролі Національної гвардії України в системі сил безпеки України під час дії правового режиму надзвичайного стану є важливим для розуміння механізмів взаємодії різних силових структур, оптимізації їх діяльності та підвищення ефективності реагування на кризові ситуації. Це питання набуває додаткової ваги в контексті триваючих процесів реформування сектору безпеки і оборони України та адаптації національного законодавства до стандартів НАТО. Актуальність проблематики забезпечення публічної безпеки та порядку зумовлена зростанням криміногенного потенціалу в різних сферах суспільного життя. Це явище детерміноване комплексом негативних процесів, асоційованих з трансформацією суспільних відносин, економічною нестабільністю, соціальною стратифікацією та модифікацією механізмів соціального управління
Обґрунтування повноважень Національної гвардії України у сфері забезпечення громадської безпеки
(Національна академія Національної гвардії України, 2021) Ромашко, О. М.; Власов, О. Г.; Євтушенко, І. В.; Romаshko, Oleh; Vlasov, Oleksandr; Yevtushenko, Ihor
На основі сформованих авторських підходів до визначення понятійно-категоріального апарату проблематики, з урахуванням наукових поглядів вітчизняних дослідників, а також позиції законодавця аргументовано, що громадська безпека за своєю сутністю є нормативно врегульованим правовим режимом, обов’язки з підтримання якого покладаються на Національну гвардію України. Доведено, що нормативна урегульованість діяльності Національної гвардії України передбачає настання її юридичного обов’язку не лише забезпечувати громадську безпеку, а здійснювати це лише у встановлений чинним законодавством України спосіб і виключно в інтересах суспільства, з усвідомленням того, що становить загрозу в певній громаді, а що ні. Сформовано висновок про зміст і спрямованість поняття «забезпечення громадської безпеки Національною гвардією України».
Захист об’єктів критичної інфраструктури, як складова забезпечення національної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Коміссарова, Наталя; Крутіков, Павло
Оцінювання, як складова системи кар’єрного зростання військовослужбовців
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Ткаченко, Олександр Вікторович
Організаційно правові проблеми притягнення військовослужбовців до кримінальної відповідальності за державну зраду
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Прохоренко, Михайло Михайлович

Browse

Recent Submissions