№ 1(4)

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/196

Browse

Now showing 1 - 8 of 8

Роль і місце частин та підрозділів оперативного призначення НГУ в структурі сил оборони в умовах правового режиму воєнного стан
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Крячко, Олександр Іванович; Титаренко, Олексій Олексійович; Kryachko, Oleksandr; Tytarenko, Oleksiy
У статті розглянуто питання ролі та місця підрозділів оперативного призначення Національної гвардії України (НГУ) в структурі інших складових сил оборони в умовах запровадження правового режиму воєнного стану. Обґрунтовано, що з початку повномасштабної збройної агресії російської федерації (лютий 2022 року) серед наявних в НГУ підрозділів найактивніше в зоні бойових дій залучалися саме підрозділі оперативного призначення. Наведено аргументи на користь того, що в сучасних умовах запровадженого правового режиму воєнного стану підрозділи оперативного призначення НГУ за обсягами залучення сил та засобів для виконання завдань з оборони держави, наявних результатів у структурі інших залучених складових сил оборони посідають вагоме місце після ЗСУ. Визначено подальші напрями дослідження щодо підвищення ефективності та боєздатності підрозділів оперативного призначення НГУ для виконання завдань сил оборони в умовах правового режиму воєнного стану, яке ґрунтується на запровадженні стандартів НАТО та враховує вивчення і впровадження передового бойового досвіду (After Action Review) всіх сил оборони країни.
Кваліфікація військових кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями у співучасті в умовах воєнного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Коміссаров, Микола Леонідович; Коміссарова, Наталя Олександрівна; Самедов, Етібар Хагані огли; Komissarov, Mykola; Komissarova, Natalia; Samedov, Etibar
У статті досліджено окремі проблемні аспекти кваліфікації військових кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями у співучасті в умовах воєнного стану. Розглянуто ознаки військовослужбовців як спеціальних суб’єктів окресленої категорії правопорушень та зазначено підходи вчених до кваліфікації дій співвиконавців. Проаналізовано наукову літератури з окресленого питання, розглянуто позиції провідних науковців щодо аргументації кримінально-правової кваліфікації таких діянь. Акцентовано увагу на актуальності питання в період відсічі повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Наведено актуальну статистику щодо злочинів, вчинених військовослужбовцями у співучасті з іншими військовослужбовцями та з цивільними особами. Зазначено ефективність законодавчого посилення відповідальності за окремі військові злочини. Наголошено на проблемних питаннях кримінальної відповідальності за військові злочині, вчинені у співучасті, залежно від її форми.
Правоохоронна діяльність в умовах правового режиму воєнного стану в Україні: особливості реалізації
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Вакаров, Володимир Васильович; Druchek, Оlena Vasylivna; Voluyko, Oleksiy Mykolayovych; Vakarov, Volodymyr Vasylovich
У статті розширено та доповнено концепцію правоохоронної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Здійснено аналіз підходів до поняття правоохоронної діяльності та сформовано поняття «правоохоронна діяльність в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні». Визначено пріоритетні напрями та завдання правоохоронної діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Виокремлено та класифіковано чинники, які обумовлюють зміст та особливості реалізації зазначеного виду діяльності. Обґрунтовано, що правоохоронну діяльність в умовах правового режиму воєнного стану в Україні спрямовано на попередження та протидію внутрішнім загрозам воєнного стану; сприяння і спільне виконання, у межах визначених повноважень, завдань, що постали перед силами безпеки і оборони; забезпечення законності і правопорядку; підтримання на належному рівні громадського порядку. Доведено, що основним напрямом правоохоронної діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні є протидія внутрішнім загрозам воєнного стану. Зокрема, протидія злочинам проти основ національної безпеки України; протидія терористичним виявам; протидія злочинності та правопорушенням, спрямованим проти правового режиму воєнного стану; забезпечення правопорядку та громадської безпеки; охорона прав і свобод людини і громадянина.
Повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Кобзар, Олександр Федорович; Ромашко, Олег Миколайович; Kobzar, Oleksandr; Romashko, Oleg
У статті досліджено питання повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Охарактеризовано основні тенденції та погляди вчених щодо інституту повноважень військовослужбовців Національної гвардії України загалом і його розширення, в умовах дії правового режиму воєнного стану, зокрема. Установлено, що повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану мають більш суворий характер, оскільки реалізуються в умовах, коли наявна підвищена загроза диверсій і цілеспрямованих на підрив державності спецоперацій. Водночас правовий режим воєнного стану в Україні нині суттєво обмежив можливість вчинення раптових масових заворушень (тих, що трансформувалися з мирного зібрання), оскільки сам інститут мирних зібрань у районах активного ведення бойових дій попередньо не використовується громадянами та фактично заборонений рішеннями голів військових адміністрацій. На підставі аналізу ідей дослідників, нормативно-правового підґрунтя та інших матеріалів, вивчених у межах предмета та об’єкта дослідження, доводиться позиція про необхідність розширення кола повноважень Національної гвардії України, спрямованих не лише на припинення вже початого масового заворушення, а й на реалізацію ефективних превентивних заходів, що передують йому. Водночас відводиться чільне місце дотриманню прав і свобод людини і громадянина, що мають бути дотримані відповідно до законодавства України, оскільки Національна гвардія України, як орган державної влади, зобов’язана діяти виключно в межах і у спосіб, передбачені законодавством України. Перспективи подальших наукових пошуків полягають у необхідності проведення соціологічних опитувань та порівняльних досліджень щодо інституту запобігання та припинення фактично розпочатих масових заворушень в умовах дії надзвичайних правових режимів.
Ранжирування факторів, що впливають на склад та чисельність батальйонних тактичних груп Національної Гвардії України для участі у стабілізаційних діях
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Бутузов, Віталій Юрійович; Луговський, Ігор Станіславович; Поляков, Вадим Юрійович; Butuzov, Vitalii; Luhovskyi, Ihor; Poliakov, Vadim
У статті з використанням методу експертного оцінювання визначено фактори, що впливають на склад і чисельність батальйонних тактичних груп Національної гвардії України для участі у стабілізаційних діях. Здійснено оцінювання їх значущості за допомогою методу апріорного ранжирування та запропоновано підхід до виокремлення найзначущіших факторів. Встановлено фактори, які мають значний вплив на склад і чисельність тимчасових військових формувань, а також ті, що можна не враховувати в процесі їх створення.
Аналітичні методи в системі ISTAR: від спостереження до прогнозування бою
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Курбатов, Артем Андрійович; Плаксін, Андрій Анатолійович; Зінченко, Сергій Володимирович
У статті йдеться про те, що на сьогодні інформаційний складник є рушійною силою у секторі безпеки і оборони України (СБОУ). У Збройних силах України (ЗСУ) та Національній гвардії України (НГУ) основним елементом здобуття та аналізу інформації є органи (підрозділи) розвідки. Обґрунтовано, що, вивчаючи досвід союзних країн, членів НАТО, ми можемо бачити елемент їх системи розвідки та перейняти дієву систему ISTAR. Саме завдяки технологіям та підготовці СБОУ нині стримує противника та проводить успішні «кинджальні» завдання.
Застосування стрілецької зброї підрозділами Національної гвардії України у протидії військовим загрозам
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Zadorozhnyi, Kostyantyn
У статті розглянуто роль та значення Національної гвардії України у забезпеченні оборони і безпеки держави. Вказано, що це військове формування має унікальні особливості, які дозволяють їй швидко втрутитися в будь-якому регіоні країни для виконання військових завдань. Аналіз її статусу дав змогу зробити висновок про те, що Національна гвардія України є правоохоронним органом, проаналізовано правові аспекти її ролі у виконанні правоохоронних функцій держави. Охарактеризовано нормативно-правові акти, що регламентують питання використання стрілецької зброї представниками НГУ. Зроблено висновок про можливість і необхідність в окремих випадках застосовувати стрілецьку зброю для протидії безпілотним літальним апаратам противника.
Міжнародно-правові cанкції як інструмент забезпечення миру та безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Ткаченко, Олександр Вікторович; Tkachenko, Oleksandr
У статті запропоновано розуміння та власний погляд щодо поняття «міжнародно-правові санкції», їх ознак як інструменту забезпечення міжнародного правопорядку, миру та безпеки. На прикладі застосованих до порушників міжнародного правопорядку міжнародно-правових санкцій досліджено сучасні загрози, які стали підставою для застосування санаційних обмежень до країн-порушників міжнародного правопорядку та безпеки. Також розглянуто ефективність впливу міжнародно-правових санкцій та ступінь досягнення бажаної мети. Визначено, що кожен випадок застосування міжнародно-правових санкцій має свої характерні особливості, з огляду на те, що досягнення їх мети залежить від значної кількості умов, обставин та факторів. Запропоновано напрями вдосконалення запровадження санаційних механізмів з метою уникнення можливості для країни-агресора їх обходу за допомогою інших суб’єктів міжнародного права, міжнародних фінансових та промислових груп.

Browse

Browsing № 1(4) by Issue Date