2024

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/192

Browse

Now showing 1 - 16 of 16

Методика формування варіанту сценарію розвитку вищого військового навчального закладу
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Медвідь, Михайло Михайлович; Мартинюк, Андрій Васильович; Ктіторов, Максим Олександрович; Medvid, Mykhailo; Martynyuk, Andriy; Ktitorov, Maksym
У статті, за результатами проведеного дослідження, обґрунтовано методику формування варіанту сценарію розвитку вищого військового навчального закладу на прикладі Київського інституту Національної гвардії України. Складовими методики запропоновано: вхідні дані (потреби військового формування у підготовці кадрів, їх кореляція зі змістом нормативно-правових актів та розподіл між закладами вищої освіти з метою подальшого їх задоволення); обговорення змісту отриманої інформації на нарадах, радах вищого військового навчального закладу (процес вивчення); визначення спеціальностей та рівнів вищої освіти, за якими буде здійснюватися підготовка кадрів для військового формування; визначення назв освітніх програм та необхідність їх ліцензування; визначення необхідності змін у штаті вищого військового навчального закладу для формування, перегляду та реалізації освітніх програм; визначення потреб у розвитку інфраструктури ВВНЗ; вихідні дані (проєкт реалізації державного замовлення на підготовку кадрів навчальними підрозділами вищого військового навчального закладу, варіант сценарію розвитку вищого військового навчального закладу). Виявлено нижній поріг постійного мінімального державного замовлення на підготовку кадрів за освітньою програмою на рік.
Роль і місце частин та підрозділів оперативного призначення НГУ в структурі сил оборони в умовах правового режиму воєнного стан
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Крячко, Олександр Іванович; Титаренко, Олексій Олексійович; Kryachko, Oleksandr; Tytarenko, Oleksiy
У статті розглянуто питання ролі та місця підрозділів оперативного призначення Національної гвардії України (НГУ) в структурі інших складових сил оборони в умовах запровадження правового режиму воєнного стану. Обґрунтовано, що з початку повномасштабної збройної агресії російської федерації (лютий 2022 року) серед наявних в НГУ підрозділів найактивніше в зоні бойових дій залучалися саме підрозділі оперативного призначення. Наведено аргументи на користь того, що в сучасних умовах запровадженого правового режиму воєнного стану підрозділи оперативного призначення НГУ за обсягами залучення сил та засобів для виконання завдань з оборони держави, наявних результатів у структурі інших залучених складових сил оборони посідають вагоме місце після ЗСУ. Визначено подальші напрями дослідження щодо підвищення ефективності та боєздатності підрозділів оперативного призначення НГУ для виконання завдань сил оборони в умовах правового режиму воєнного стану, яке ґрунтується на запровадженні стандартів НАТО та враховує вивчення і впровадження передового бойового досвіду (After Action Review) всіх сил оборони країни.
Кваліфікація військових кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями у співучасті в умовах воєнного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Коміссаров, Микола Леонідович; Коміссарова, Наталя Олександрівна; Самедов, Етібар Хагані огли; Komissarov, Mykola; Komissarova, Natalia; Samedov, Etibar
У статті досліджено окремі проблемні аспекти кваліфікації військових кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями у співучасті в умовах воєнного стану. Розглянуто ознаки військовослужбовців як спеціальних суб’єктів окресленої категорії правопорушень та зазначено підходи вчених до кваліфікації дій співвиконавців. Проаналізовано наукову літератури з окресленого питання, розглянуто позиції провідних науковців щодо аргументації кримінально-правової кваліфікації таких діянь. Акцентовано увагу на актуальності питання в період відсічі повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Наведено актуальну статистику щодо злочинів, вчинених військовослужбовцями у співучасті з іншими військовослужбовцями та з цивільними особами. Зазначено ефективність законодавчого посилення відповідальності за окремі військові злочини. Наголошено на проблемних питаннях кримінальної відповідальності за військові злочині, вчинені у співучасті, залежно від її форми.
Врегулювання конфлікту інтересів суддів конституційного суду України як запорука дотримання засад антикорупційної політики при забезпеченні державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Галай, Вікторія Олександрівна; Halai, Viktoriia
У статті досліджується питання правових способів врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів Конституційного Суду України як запоруки дотримання засад антикорупційної політики при забезпеченні державної безпеки України. З’ясовано, що реалізація положень Стратегії забезпечення державної безпеки 2022 року надасть змогу сформувати цілісний безпековий сектор держави як головний елемент системи забезпечення державної безпеки та ефективний інструмент для якісного управління ризиками державній безпеці, підвищити ефективність функціонування загальнодержавної системи забезпечення державної безпеки. Тому як завданням державної політики у сфері забезпечення державної безпеки значиться, зокрема, запобігання корупції в лавах Конституційного суду з метою дотримання антикорупційної політики держави та посилення захисту конституційного ладу України. Визначено, що згідно із Законом України «Про запобігання корупції» (2014) особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб (суддів Конституційного Суду України), пов’язані з забороною для особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії), брати участь у прийнятті рішень у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, тому способами врегулювання у цьому випадку буде заява про конфлікт інтересів будь-яким іншим членом відповідного колегіального органу або учасника засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається або участь особи у прийнятті рішень під зовнішнім контролем у випадку, якщо її неучасть у складі колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу. З’ясовано, що Закон України «Про Конституційний Суд України» (2017) встановлює причини застосування таких способів врегулювання конфлікту як відвід чи самовідвід для суддів Конституційного Суду України, коли суддя безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; суддя є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі; існують інші обставини, що викликають сумнів у об’єктивності та неупередженості судді. Зазначено, що серед дієвих практичних способів врегулювання конфлікту інтересів суддів Конституційного Суду України застосовується як затверджений порядок заповнення добровільної Декларації про приватні інтереси суддею, так і уникнення конфлікту інтересів для суддів Конституційного Суду України, враховуючи вимоги ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» щодо обмежень особам, уповноваженим на виконання функцій держави (суддів Конституційного Суду України), які звільнилися або в іншій спосіб припинили діяльність, не представляти інтереси будь-якої особи у судових справах, в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в яких вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності протягом року з дня припинення своєї діяльності.
Кримінально-правове забезпечення державної безпеки у сфері протидії корупції
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetiana
У статті приділено увагу проблематиці кримінально-правового забезпечення державної безпеки у сфері протидії корупції, досліджено актуальні питання кримінально-правового забезпечення державної безпеки у сфері протидії корупції, у тому числі у сфері оборони. Окреслено актуальність проблеми, розглянуто динаміку та показники сприйняття корупції у суспільстві. Крім того, у статті відображено проблеми подолання корупційних ризиків у сфері оборони, а також необхідність ужиття заходів реагування.
Правоохоронна діяльність в умовах правового режиму воєнного стану в Україні: особливості реалізації
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Вакаров, Володимир Васильович; Druchek, Оlena Vasylivna; Voluyko, Oleksiy Mykolayovych; Vakarov, Volodymyr Vasylovich
У статті розширено та доповнено концепцію правоохоронної діяльності в умовах правового режиму воєнного стану в Україні. Здійснено аналіз підходів до поняття правоохоронної діяльності та сформовано поняття «правоохоронна діяльність в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні». Визначено пріоритетні напрями та завдання правоохоронної діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Виокремлено та класифіковано чинники, які обумовлюють зміст та особливості реалізації зазначеного виду діяльності. Обґрунтовано, що правоохоронну діяльність в умовах правового режиму воєнного стану в Україні спрямовано на попередження та протидію внутрішнім загрозам воєнного стану; сприяння і спільне виконання, у межах визначених повноважень, завдань, що постали перед силами безпеки і оборони; забезпечення законності і правопорядку; підтримання на належному рівні громадського порядку. Доведено, що основним напрямом правоохоронної діяльності в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні є протидія внутрішнім загрозам воєнного стану. Зокрема, протидія злочинам проти основ національної безпеки України; протидія терористичним виявам; протидія злочинності та правопорушенням, спрямованим проти правового режиму воєнного стану; забезпечення правопорядку та громадської безпеки; охорона прав і свобод людини і громадянина.
Правова ідеологія держави в контексті глобалізаційних процесів
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Градецька Наталія Миколаївна; Gradeckaia, Natalyia
Статтю присвячено дослідженню впливу глобалізаційних процесів на правову ідеологію держави. Зазначено, що держава, право і національна правова система в умовах глобалізаційних процесів піддаються трансформації. Встановлено, що правова ідеологія глобалізації тією чи іншою мірою втілює ліберальну правову ідеологію. Констатовано, що правова ідеологія держави в умовах глобалізації змістовно розширюється. Важливими в її змісті, поряд із традиційними поняттями, цінностями, ідеями, концепціями, теоріями, стають такі ідеї-принципи як: верховенство права, прав людини, поділу влади, правосуддя, демократії.
Повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Кобзар, Олександр Федорович; Ромашко, Олег Миколайович; Kobzar, Oleksandr; Romashko, Oleg
У статті досліджено питання повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Охарактеризовано основні тенденції та погляди вчених щодо інституту повноважень військовослужбовців Національної гвардії України загалом і його розширення, в умовах дії правового режиму воєнного стану, зокрема. Установлено, що повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану мають більш суворий характер, оскільки реалізуються в умовах, коли наявна підвищена загроза диверсій і цілеспрямованих на підрив державності спецоперацій. Водночас правовий режим воєнного стану в Україні нині суттєво обмежив можливість вчинення раптових масових заворушень (тих, що трансформувалися з мирного зібрання), оскільки сам інститут мирних зібрань у районах активного ведення бойових дій попередньо не використовується громадянами та фактично заборонений рішеннями голів військових адміністрацій. На підставі аналізу ідей дослідників, нормативно-правового підґрунтя та інших матеріалів, вивчених у межах предмета та об’єкта дослідження, доводиться позиція про необхідність розширення кола повноважень Національної гвардії України, спрямованих не лише на припинення вже початого масового заворушення, а й на реалізацію ефективних превентивних заходів, що передують йому. Водночас відводиться чільне місце дотриманню прав і свобод людини і громадянина, що мають бути дотримані відповідно до законодавства України, оскільки Національна гвардія України, як орган державної влади, зобов’язана діяти виключно в межах і у спосіб, передбачені законодавством України. Перспективи подальших наукових пошуків полягають у необхідності проведення соціологічних опитувань та порівняльних досліджень щодо інституту запобігання та припинення фактично розпочатих масових заворушень в умовах дії надзвичайних правових режимів.
Медичне забезпечення військовослужбовців під час ведення бойових дій
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Толстоносов, Димитрій Юрійович; Стащук, Ірина Олегівна; Стащук, Максим Віталійович; Tolstonosov, Dymytrii; Stastchuk, Iryna; Stastchuk, Maksym
Статтю присвячено аналізу медичного забезпечення військовослужбовців під час ведення бойових дій. Окреслено актуальність проблеми та можливі шляхи вирішення. Для аналізу використано різноманітні джерела та законодавчі акти, зокрема, наукові публікації та звіти. У статті також розглянуто історичний контекст та сучасний досвід війни, організацію медичного забезпечення військовослужбовців, медичні інновації та їх вплив на медичне забезпечення. Результати дослідження вказують на необхідність визначення проблем та шляхів удосконалення медичного забезпечення, зважаючи на реалії сьогодення та досвід ведення бойових дій із російською федерацією.
Рекомендації щодо впровадження для застосування протоколів передачі важливої інформації підрозділами Національної гвардії України під час виконання бойових завдань
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Власюк, Валерій Васильович; Карпенко, Сергій Іванович; Пристінський, Роман Володимирович; Vlasiuk, Valerii; Karpenko, Sergiy; Prystinsʹkyy, Roman
У статті зазначено, що під час виконання бойових завдань військовослужбовці оперативних та розвідувальних підрозділів у бою мають особливо обмежений час для реагування на раптову ситуацію. Виконуючи завдання у складі бойових груп, відділення, взводу важливим процесом є передача інформації як від командира до підлеглого особового складу, так і у зворотному порядку. Несвоєчасна та неповна передана інформація може стати підґрунтям для прийняття рішення командиром. Як наслідок, рішення буде прийматися довше за часом, а також може бути помилковим, зважаючи на реальну обстановку, що склалася. З метою впорядкування процесу надання даних, які потребує командир та органи управління щодо прийняття рішення, для оперативних та розвідувальних підрозділів Національної гвардії України у статті запропоновано рекомендації щодо впровадження протоколів передачі інформації. Застосування запропонованих протоколів передачі інформації дасть змогу підвищити ефективність та оперативність передачі даних як від окремого військовослужбовця, так і до органів управління тактичного рівня – командно-спостережних пунктів взводів та рот й штабів батальйон
Ранжирування факторів, що впливають на склад та чисельність батальйонних тактичних груп Національної Гвардії України для участі у стабілізаційних діях
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Бутузов, Віталій Юрійович; Луговський, Ігор Станіславович; Поляков, Вадим Юрійович; Butuzov, Vitalii; Luhovskyi, Ihor; Poliakov, Vadim
У статті з використанням методу експертного оцінювання визначено фактори, що впливають на склад і чисельність батальйонних тактичних груп Національної гвардії України для участі у стабілізаційних діях. Здійснено оцінювання їх значущості за допомогою методу апріорного ранжирування та запропоновано підхід до виокремлення найзначущіших факторів. Встановлено фактори, які мають значний вплив на склад і чисельність тимчасових військових формувань, а також ті, що можна не враховувати в процесі їх створення.
Удосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України під час охорони громадської безпеки і порядку
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Троцький, Руслан Сергійович; Мальцев, Віталій Вікторович; Товма, Микола Іванович; Trotskyi, Ruslan; Maltsev, Vitali; Tovma, Mykola
У статті розглянуто питання доцільності застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України під час несення служби з охорони громадської безпеки і порядку. На підставі здійсненого порівняльного аналізу законодавства України стосовно проблемних аспектів використання терміна «примус» у практиці несення служби підрозділами Національної гвардії України виснувано, що натепер щодо питань застосування заходів примусу Національна гвардія України керується нормативно-правовими та відомчими актами Національної поліції України. В умовах сьогодення несення служби в підрозділах Національної гвардії України вимагає від військово службовців Національної гвардії України більшої відповідальності, чіткості та професіоналізму. Для своєчасного реагування та якісного забезпечення охорони і громадської безпеки підрозділам Національної гвардії України необхідно повсякчас підвищувати свій професійний рівень та вміти самостійно приймати обґрунтовані рішення в процесі виконання службових обов’язків
Аналітичні методи в системі ISTAR: від спостереження до прогнозування бою
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Курбатов, Артем Андрійович; Плаксін, Андрій Анатолійович; Зінченко, Сергій Володимирович
У статті йдеться про те, що на сьогодні інформаційний складник є рушійною силою у секторі безпеки і оборони України (СБОУ). У Збройних силах України (ЗСУ) та Національній гвардії України (НГУ) основним елементом здобуття та аналізу інформації є органи (підрозділи) розвідки. Обґрунтовано, що, вивчаючи досвід союзних країн, членів НАТО, ми можемо бачити елемент їх системи розвідки та перейняти дієву систему ISTAR. Саме завдяки технологіям та підготовці СБОУ нині стримує противника та проводить успішні «кинджальні» завдання.
Система кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури в умовах ведення війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Крутіков, Павло Дмитрович; Komissarova, Natalia; Krutikov, Pavlo
У статті окреслено проблему впливу інформаційних загроз, кібератак, кібершпигунства на об’єкти критичної інфраструктури в умовах ведення війни. Стаття дає змогу краще зрозуміти важливість захисту об’єктів критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки, а також ідентифікувати інформаційні загрози, кібератаки, виявляти операції кібершпигунства як потенційні загрози та ризики для об’єктів критичної інфраструктури, визначати недоліки в наявних системах захисту. Описано основні типи інформаційних загроз, що охоплюють кібератаки та кібершпигунство. Значущим є виявлення цих загроз, які можуть серйозно пошкодити об’єкти критичної інфраструктури, як-от енергетичні системи, водопостачання, транспортні мережі та комунікації. Запропоновані аналіз і рекомендації спрямовано на підвищення ефективності заходів захисту об’єктів критичної інфраструктури та зменшення ризиків їхнього негативного впливу на національну безпеку. На основі цього аналізу можна розробляти конкретні рекомендації, які забезпечують підвищення ефективності заходів захисту. Зокрема, передбачити оновлення технологічної бази, проведення регулярних тренінгів для персоналу, вдосконалення законодавства та впровадження сучасних методів виявлення та нейтралізації загроз. Важливо створювати резервні копії даних та зберігати їх в офлайн-режимі. Це дозволить відновити їх у разі успішної кібератаки або інших непередбачуваних подій. Загалом дослідження доводить важливість комплексного підходу щодо захисту критичної інфраструктури, що охоплює не лише технічні, а й організаційні та нормативні заходи. Це забезпечить надійніший захист національної безпеки в умовах сучасних загроз.
Застосування стрілецької зброї підрозділами Національної гвардії України у протидії військовим загрозам
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Zadorozhnyi, Kostyantyn
У статті розглянуто роль та значення Національної гвардії України у забезпеченні оборони і безпеки держави. Вказано, що це військове формування має унікальні особливості, які дозволяють їй швидко втрутитися в будь-якому регіоні країни для виконання військових завдань. Аналіз її статусу дав змогу зробити висновок про те, що Національна гвардія України є правоохоронним органом, проаналізовано правові аспекти її ролі у виконанні правоохоронних функцій держави. Охарактеризовано нормативно-правові акти, що регламентують питання використання стрілецької зброї представниками НГУ. Зроблено висновок про можливість і необхідність в окремих випадках застосовувати стрілецьку зброю для протидії безпілотним літальним апаратам противника.
Міжнародно-правові cанкції як інструмент забезпечення миру та безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Ткаченко, Олександр Вікторович; Tkachenko, Oleksandr
У статті запропоновано розуміння та власний погляд щодо поняття «міжнародно-правові санкції», їх ознак як інструменту забезпечення міжнародного правопорядку, миру та безпеки. На прикладі застосованих до порушників міжнародного правопорядку міжнародно-правових санкцій досліджено сучасні загрози, які стали підставою для застосування санаційних обмежень до країн-порушників міжнародного правопорядку та безпеки. Також розглянуто ефективність впливу міжнародно-правових санкцій та ступінь досягнення бажаної мети. Визначено, що кожен випадок застосування міжнародно-правових санкцій має свої характерні особливості, з огляду на те, що досягнення їх мети залежить від значної кількості умов, обставин та факторів. Запропоновано напрями вдосконалення запровадження санаційних механізмів з метою уникнення можливості для країни-агресора їх обходу за допомогою інших суб’єктів міжнародного права, міжнародних фінансових та промислових груп.

Browse

Browsing 2024 by Issue Date