Статті

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/307

Browse

Now showing 1 - 20 of 21

Cлужбово-бойове застосування безпілотних літальних апаратів в умовах ведення війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Кадяйкін, Кіріл Володимирович
Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до застосування протитанкового ракетного комплексу «Стугна-п» під час виконання службово-бойової діяльності
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Повар, Олександр Васильович
Постійне спостереження – основа контр-снайперської боротьби
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Повар, Олександр Васильович; Задорожний, Костянтин Анатолійович
Ефективність застосування протитанкових ракетних комплексів у забезпеченні оборони України в умовах ведення війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Шелудько, Іван Олександрович
Стрілецька зброя та вогнева підготовка – складова професійної компетентності майбутніх військовослужбовців Національної гвардії України при виконанні завдань із забезпечення державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович
Актуальність вогневої підготовки в реаліях сьогодення
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Ніконенко, Андрій Миколайович
Ефективність інтерактивних військових симуляторів для навчання в умовах війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович ; Левицький, Михайло Вікторович
Вивчення та впровадження бойового досвіду як передумова формування готовності майбутніх офіцерів до службово-бойової діяльності
(Черкасьий національний університет імені Богдана Хмельницького, 2023) Медвідь, Михайло Михайлович; Криворучко, Віталій Олександрович; Курбатов, Артем Андрійович; Гаврищук, Михайло Михайлович; Ніконенко, Андрій Миколайович; Семенов, Микола Володимирович; Medvid, Mykhailo Mykhailovich ; Kryvoruchko, Vitalii; Kurbatov, Artem; Havryshchuk, Mykhailo; Nikonenko, Andrii Mykolaiovych ; Semenov, Mykola Volodymyrovych
За результатами проведеного дослідження обґрунтовано передумову формування готовності майбутніх офіцерів до службово-бойової діяльності відповідно до складників забезпечення освітнього процесу: нормативно-правового – визначення процедури вивчення та впровадження бойового досвіду у нормативно-правових актах ВВНЗ; кадрового – комплектування вакантних посад науково-педагогічних та педагогічних працівників військовослужбовцями, які брали участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань; планування проходження стажування науково-педагогічними та педагогічними працівниками у районах виконання бойових (спеціальних) завдань з метою набуття бойового досвіду; проведення планових бінарних та додаткових занять до яких залучаються учасники бойових дій; навчально-методичного – оновлення змісту діючих освітніх програм за результатами опитування стейкхолдерів, зокрема учасників бойових дій (за необхідності створення нових освітніх програм за більш актуальними спеціальностями); оновлення змісту навчально методичного забезпечення за пропозиціями сформованими учасниками бойових дій; інформаційного – використання навчальної та методичної літератури, сформованої учасниками бойових дій; матеріально-технічного – отримання нових зразків озброєння, техніки, яке використовується в районах виконання бойових (спеціальних) завдань; розвиток тренажерної бази. Умотивовано вивчення та впровадження в освітній процес Київського інституту Національної гвардії України бойового досвіду як передумови формування готовності майбутніх офіцерів до службово-бойової діяльності.
Застосування стрілецької зброї підрозділами Національної гвардії України у протидії військовим загрозам
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Zadorozhnyi, Kostyantyn
У статті розглянуто роль та значення Національної гвардії України у забезпеченні оборони і безпеки держави. Вказано, що це військове формування має унікальні особливості, які дозволяють їй швидко втрутитися в будь-якому регіоні країни для виконання військових завдань. Аналіз її статусу дав змогу зробити висновок про те, що Національна гвардія України є правоохоронним органом, проаналізовано правові аспекти її ролі у виконанні правоохоронних функцій держави. Охарактеризовано нормативно-правові акти, що регламентують питання використання стрілецької зброї представниками НГУ. Зроблено висновок про можливість і необхідність в окремих випадках застосовувати стрілецьку зброю для протидії безпілотним літальним апаратам противника.
Оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони угрупування Національної гвардії України в стабілізаційній операції
(Національний університет оборони України, 2025) Доля, Сергій Володимирович
У статті розглянуті особливості концепції, яка, дозволить вирішити в подальшому, актуальне наукове завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня Національної гвардії України в стабілізаційній операції за досвідом РУВ. Аналіз результатів проведених досліджень щодо визначення умов застосування сил і засобів (СіЗ) протиповітряної оборони (ППО) Національної гвардії України (НГУ) в ході підготовки і ведення стабілізаційної операції (СО) вказує на те, що основним напрямком пошуку є забезпечення можливостей науково-методичного апарату (НМА) щодо визначення та врахування закономірностей впливу способів виконання НГУ завдань СО, що обрані командирами, на можливості СіЗ ППО з прикриття підрозділів (об'єктів ) НГУ від ударів з повітря. Але, визначення лише частки бойових можливостей СіЗ ППО, як в існуючій методиці, недостатньо для того, щоб в подальшому, обґрунтовано побудувати систему ППО в цілому
Угрупування Національної гвардії України в стабілізаційній операції як об'єкт протиповітряної оборони
(Національний університет оборони України, 2025) Доля, Сергій Володимирович
У статті розглянуті особливості угруповань Національної гвардії України як об'єкта протиповітряної оборони та ступінь відповідності складу угруповання відповідно специфіці завдань, що вирішуються угрупованням за досвідом РУВ.
Передумови формування готовності майбутніх офіцерів до застосування стрілецької зброї у водному середовищі
(Видавничий дім "Гельветика", 2025-03-27) Марков, О. В.; Markov, O.; Афанасьєв, В. В.; Afanasiev, V.; Бовсунівський, Ігор Миколайович ; Bovsunivskyi, Ihor ; Євтушок, В. А.; Yevtushok, V.; Белошенко,Юрій Костянтинович; Beloshenko, Yu.
Стаття присвячена дослідженню проблеми формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до застосування штатної стрілецької зброї у водному середовищі. Формування військово-прикладних навичок стрільби в різних умовах службово-бойової діяльності є важливим елементом бойової підготовки військовослужбовців. Запровадження сучасних методик вогневої підготовки та тренувальних програм, що імітують реальні бойові умови, є необхідним кроком для вдосконалення системи вищої військової освіти. Актуальність теми зумовлена необхідністю під вищення професійної підготовки військовослужбовців до виконання завдань за призначенням у складних (екстремальних) тактичних умовах, зокрема в умовах водного середовища, що вимагає відповідного рівня сформованості військово-прикладних навичок та ключових компетенцій. Головною метою дослідження є визначення сутнісних характеристик формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до застосування штатної стрілецької зброї у водному середовищі. В процесі дослідно-аналітичної роботи використані наступні методи: аналіз і синтез, порівняльний аналіз, моделювання, анкетування та опитування, методи математичної обробки даних опитувань. Крім цього, в процесі дослідно-аналітичної роботи використано досвід бойових дій та багаторічний досвід організації системи багаторічної підготовки офіцерських кадрів для потреб інституцій сектору безпеки і оборони України. У статті визначено сутність, зміст і структуру процесу формування цієї готовності, проведено аналіз основних компонентів, що впливають на ефективність підготовки майбутніх офіцерів. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових підходів до визначення професійної готовності військовослужбовців, розглянуто сучасні методики бойової підготовки, що застосовуються у світо вій та вітчизняній військовій практиці. Встановлено, що формування готовності майбутніх офіцерів до застосування штатної (спеціально) стрілецької зброї у водному середовищі є багатокомпо нентним процесом, що включає фізичну, тактичну, психологічну та вогневу підготовку. Отримані результати можуть бути використані для розробки навчальних програм і методичних рекомендацій щодо вдосконалення бойової підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України (інституцій сектору безпеки і оборони України).
Сучасні технології НАТО у вогневій підготовці
(Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, 2025-07-23) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; Бірюков, Олексій Ігорович; Biryukov, Olexiy Igorovich
У статті досліджується трансформація підходів до вогневої підготовки в країнах-членах НАТО в умовах зростаючої динаміки бойових дій, змін безпекового середовища та розвитку нових загроз –зокрема, дронів, кібератак і інформаційно-психологічних впливів. Авторами проаналізовано впровадження інноваційних симуляційних систем, серед яких JFIRES, MILES, VBS2/3, а також платформ AfterActionReview(AAR), що забезпечують високу якість зворотного зв’язку та підвищення ефективності навчального процесу. Здійснено розгляд практичних аспектів використання згаданих систем у військовій освіті й бойовій підготовці, їх сумісності з цифровими технологіями, здатності адаптуватися до різних сценаріїв бойових дій (міські умови, траншейна війна, операції вночі), а також відповідності до стандартів НАТО. Автори підкреслюють переваги віртуального та лазерного моделювання як засобів зменшення витрат, підвищення реалістичності тренувань і розвитку критичного мислення у військовослужбовців. У статті також приділено увагу принципам модульності, інтероперабельності та індивідуалізації тренувань. Описано методологічну базу, що дозволяє інтегрувати вогневу підготовку з іншими дисциплінами –тактикою, медичною евакуацією під вогнем, кібергігієною. Навчальні програми, згідно з досвідом НАТО, адаптуються до специфіки театру бойових дій, погодних умов і функціонального призначення підрозділів. У заключній частині роботи надано низку рекомендацій щодо доцільності впровадження зазначених технологій у систему підготовки Сил оборони України. Зокрема, підкреслено важливість масштабного застосування симуляційних рішень, з урахуванням потреб українських військових під час україно-російської війни. Це дозволить сформувати сучасну, ефективну, безпечну і стандартизовану за вимогами НАТО систему вогневої підготовки, яка спроможна швидко та гнучко реагувати на виклики гібридного конфлікту та забезпечити високий рівень бойової готовності
Стандарти НАТО в формуванні вогневої компетентності курсантів вищих військових навчальних закладів в Україні
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-08-11) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich ; Атаманенко, Ігор Олександрович; Atamanenko, Ihor
У статті здійснено комплексний аналіз ролі стандартів НАТО (STANAG) у формуванні вогневої компетентності курсантів вищих військових навчальних закладів України. Актуальність дослідження зумовлена тривалою російсько-українською війною (від 2014 р. із кульмінацією після 2022 р.) та стратегічним курсом Збройних Сил України на сумісність із євроатлантичними підходами. Метою роботи є структурований розбір навчально-тренувальних STANAG і встановлення їх відповідності трьом ключовим складовим вогневої компетентності майбутніх офіцерів: професійно‑практичній, когнітивній та психофізіологічній. Методологічно дослідження спирається на контент-аналіз положень STANAG 2484, 4513, 2934, 3606 та 2565, їх порівняння з чинними освітніми стандартами та навчальними планами НЗВО, а також експертне опитування інструкторів і викладачів вогневої підготовки. Отримані результати демонструють пряму кореляцію між нормативними вимогами STANAG і конкретними знаннями, уміннями та психофізіологічними якостями, необхідними для ефективної бойової діяльності в сучасному операційному середовищі. Запровадження зазначених стандартів забезпечує уніфікацію термінології, процедур безпеки та методик тренування, підвищує міжоперабельність підрозділів, слугує базою для модернізації освітніх програм шляхом запровадження симуляцій, модульного навчання, інтенсивних стрілецьких курсів і системного After‑Action Review. Наукова новизна полягає у побудові моделі відповідності вимог STANAG структурі компетентності курсантів, а практична значущість — у наданні інструментарію для коригування навчальних програм і розроблення критеріїв оцінювання результатів вогневої підготовки. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною верифікацією ефективності оновлених програм, інтеграцією цифрових тренажерів та розробленням психофізіологічних профілів готовності офіцерів до ведення вогню в умовах високої інтенсивності бою
Основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб'єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань
(Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2025-08-22) Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Мартинов, Ігор Володимирович.; Martynov, Ihor; https://orcid.org/0000-0002-6034-0926; Солоненко, Володимир Миколайович ; Solonenko, Volodymyr; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
У статті розглянуто основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб’єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань у період з 2022 по початок 2025 року. Проаналізовано зростання використання безпілотних літальних апаратів, високоточної артилерії, систем активного захисту, мережевих центрів управління вогнем, комплексів протиповітряної оборони, засобів електронної боротьби, колісної бронетехніки, лазерних засобів нелетального впливу, робототехнічних платформ і сучасних засобів зв’язку. Висвітлено, що кількість операційних БпЛА в українських підрозділах сягнула понад 1 250 одиниць, з яких близько третини використовуються для ударних завдань, що суттєво розширило можливості повітряної розвідки та коригування вогню. Показано, що модернізація артилерійських підрозділів із впровадженням керованих снарядів і ракетно-гарматних систем підвищила точність вогню до 70–90 % випадків ураження з першого пострілу, а середня дальність стрільби зросла до 25 км. Детально проаналізовано інтеграцію систем активного захисту APS “Trophy” і “Arena”, які встановлено на танках Т-72, Т-80 та M1A1 Abrams, та відображено показники успішного відбиття понад 90 % протитанкових керованих ракет. Описано розвиток мережевих систем управління “Варта” та FBCB2, що скоротили час від виявлення цілі до відкриття вогню з 12 до 4,5 хвилини. Окремий розділ присвячено комплексам протиповітряної оборони за участі ЗРК “Бук-M1”, “Панцир-С1” і NASAMS, які успішно відбили понад 260 авіаударів та 400 ракетних атак за рік. Розглянуто нові напрями розвитку: удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для оптимізації застосування високоточної зброї, розробку автономних робототехнічних комплексів із розширеним набором сенсорів, формування систем протидії гіперзвуковим загрозам та інтеграцію радіочастотних і лазерних засобів нелетального захисту в мультисенсорні платформи.
Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich ; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; Ніконенко, Андрій Миколайович; Nikonenko, Andrii Mykolaiovych; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; https://orcid.org/0009-0004-2261-7906
У статті розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів. Автори акцентують увагу на тому, що традиційні методи стрілецької підготовки –практичні стрільби, тактичні заняття, робота з тренажерами –залишаються базовими, проте характеризуються рядом обмежень, зокрема високою вартістю боєприпасів, дефіцитом полігонної інфраструктури та відсутністю можливостей для широкої індивідуалізації навчального процесу. У цьому контексті штучний інтелект розглядається як стратегічний інструмент, що здатний забезпечити якісно новий рівень підготовки військовослужбовців. Здійснено аналіз сучасних наукових досліджень, міжнародних стратегічних документів НАТО, США, Великої Британії та інших країн, які визначають рамкові умови інтеграції штучного інтелекту у військову освіту. Значна увага приділяється адаптивним системам навчання, інтелектуальним симуляторам, віртуальним і змішаним середовищам (VR/MR), а також технологіям аналізу даних на основі стандартів ADL Total Learning Architecture та xAPI 2.0. Продемонстровано, що когнітивні моделі дозволяють скорочувати час оволодіння навичками та підвищувати точність виконання вправ, а використання біофідбеку й VR-стрес-інокуляції сприяє розвитку стійкості тапсихологічної готовності курсантів до бойових умов. Окремо розглянуто міжнародний досвід: США активно впроваджують Synthetic Training Environment (STE) та IVAS/SiVT, Велика Британія орієнтується на принципи відповідального використання технологій (Ambitious, Safe, Responsible), Канада акцентує на цифровізації After-Action Review, а Польща створює віртуальні полігони з елементами штучного інтелекту. Ці приклади підтверджують, що інтеграція інтелектуальних систем уже виходить за межі експериментів і стає частиною масової практики підготовки. Разом із перспективами підкреслюються ризики: технологічна залежність, можливі кіберзагрози, проблеми захисту персональних і біометричних даних, а також інституційна інерція та недостатня підготовка інструкторів. Автори роблять висновок, що для ефективного впровадження інновацій необхідне поєднання технічних рішень, педагогічних методик та нормативно-етичних стандартів, які гарантують збереження провідної ролі людини у навчальному процесі. Загалом стаття обґрунтовує, що застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів може стати стратегічним ресурсом розвитку військової освіти України, дозволяючи оптимізувати використання ресурсів, підвищити ефективність тренувань, забезпечити відповідність стандартам НАТО та сформувати інноваційну модель навчання, здатну адекватно відповідати викликам сучасних збройних конфліктів.
Огляд практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» підготовці військовослужбовців армій країн НАТО
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Бовсунівський, Ігор Миколайович; Bovsunivskyi, Ihor; https://orcid.org/0009-0001-6073-3017
Стаття присвячена систематизації практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» в підготовці військовослужбовців армій НАТО та окресленню шляхів його цілеспрямованої адаптації до української системи вогневої підготовки. Дослідження заповнює наявну прогалину в українському науково-практичному полі, де досі бракує узагальненого порівняльного огляду реалізації AAR у різних країнах і механізмів інтеграції результатів у SOP/TTP та плани підготовки. Методологічну основу становлять аналіз доктринальних і нормативних документів (AJP-7, настанови JALLC, TC 25-20, JSP 822), зіставлення національних моделей та виокремлення структурних елементів процесу AAR (етапи, ролі, інструменти збору даних), а також порівняльний огляд кейсів США, Великої Британії, Канади, Німеччини та Польщі. Показано, що стандарт задає відтворювану архітектуру розбору: від чіткого визначення навчальних результатів і критеріїв успіху до планування збору доказів (журнали, відео, телеметрія, карти, записи радіообміну) та розподілу ролей фасилітатора, спостерігача і доповідачів. Центральними принципами є психологічна безпека, фокус на процесах і доказовість, перетворення висновків на дії (feedforward), а також безперервність, коли короткі «immediate AAR» доповнюються розширеними сесіями після завершення етапів підготовки; отримані уроки із відповідальними та строками вбудовуються в програми тренувань і SOP/TTP
Питання підвищення ефективності системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття оперативно-тактичного угрупування військ в оборонній операції
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-19) Доля, Сергій Володимирович; Dolya, Serhii Volodymyrovych; https://orcid.org/0009-0009-9630-9216; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; Солоненко, Володимир Миколайович; Solonenko, Volodymyr Volodymyrovych; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
Статтю присвячено обґрунтуванню методики оцінювання вогневих можливостей і загальної ефективності системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття (ЗРАП) оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) в оборонній операції з урахуванням досвіду російсько- української війни та локальних конфліктів кінця ХХ — початку ХХІ ст. Актуальність дослідження зумовлена різким зростанням ролі повітряного простору в сучасних війнах і різноманітністю сценаріїв агресії — від повітряних наступальних операцій до комбінованих ударів із залученням безпілотних систем і баражуючих боєприпасів. На початкових етапах широкомасштабних дій в Україні прикриття угруповань здійснювалося в межах загальнодержавної ППО із залученням частин ППО Сухопутних військ, однак інтенсифікація застосування пілотованої авіації та БпЛА поставила завдання якісної інтеграції сил і засобів ЗРВ, РТВ і підрозділів ППО СВ, побудови ешелонованої структури та нарощування радіолокаційної розвідки. У тактичному вимірі доведено доцільність маневрених дій (“кочуючі” вогневі засоби), застосування засідок і посилення переднього краю ПЗРК та маловисотних ЗРК для протидії цілям на малих і гранично малих висотах.
Критерії, показники та рівні сформованості готовності викладачів-початківців вищих військових навчальних закладів дисциплін блоку"бойової підготовки" до професійної діяльності
(видавничий дім «Гельветика», Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2025-11-24) Хацаюк, Олександр Володимирович; Ярещенко, Олег Артурович ; Бовсунівський, Ігор Миколайович ; Тріщук, Р.М.; Khatsaiuk, Oleksandr Volodymyrovych; Yareshchenko, O.A.; Bovsunivskyi, Ihor
У статті представлено результати наукового дослідження, спрямованого на обґрунтування, визначення та систематизацію критеріїв, показників і рівнів сформованості готовності викладачів-початківців дис циплін блоку «бойової підготовки» вищих військових навчальних закладів інституцій сектору безпеки і оборони України до професійної діяльності. Для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи були використані наступні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняльний аналіз, системний підхід, моделювання, класифікація та типологізація, експертне оцінювання, прогнозування. Крім цього, використано досвід бойових дій представників Сил безпеки і оборони України, а також досвід кураторства (введення в посаду) виклада чів-початківців дисциплін блоку «бойової підготовки». Членами науково-дослідної групи встановлено, що готовність представників досліджуваної категорії до професійної діяльності є багатокомпоненим утворенням, яке включає мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та особистісний компоненти. Їхнє збалансоване формування є необхідною і важливою умовою ефекти-вної підготовки майбутніх фахівців. В процесі дослідно аналітичної роботи розкрито теоретико методологічні засади дослідження, про аналізовано нау-кові підходи до оцінювання професійної готовності військових педагогів, визначено структурні компоненти готовності, які охоплюють: мотиваційно ціннісний, когнітивний, діяльнісний та осо бистісно-комунікативний критерії. Також членами науково-дослідної групи розроблено систему показників для кожного критерію та визначено градації рівнів сформованості готовності (високий, середній, низький), що забезпечує можливість об’єктивного моніторингу професійного становлення викладачів-початківців. Отримані в ході теоретичного дослідження результати засвідчують обґрунтованість та практичну доцільність упровадження розробленої системи оцінювання рівня готовності представників досліджуваної категорії до професійної діяльності, а також її інтеграції у структуру професійної підготовки офіцерських кадрів. Реалізація цього підходу сприятиме підвищенню ефектив ності освітнього процесу дисциплін блоку «бойової підготовки» у вищих військових навчальних закладах інституцій сектору безпеки та оборони України.
Формування критичного мислення у майбутніх офіцерів Національної гвардії України: теоретико-методичний аспект
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-12-30) Хацаюк, Олександр Володимирович; Khatsaiuk, Oleksandr Volodymyrovych; https://orcid.org/0000-0002-4166-9099; Пурнак , Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Волянський, Володимир Георгійович; Volyansky, Volodymyr; https://orcid.org/0000-0001-6528-3783
Подано результати науково-теоретичного обґрунтування та методичного розкриття підходів до формування критичного мислення у майбутніх офіцерів у процесі опанування ними дисциплін блока бойової підготовки «Вогнева підготовка», «Фізичне виховання та спеціальна фізична підготовка». Визначено актуальність проблеми розвитку критичного мислення в умовах трансформації системи вищої військової освіти, зростання вимог до аналітичного, рефлексивного та прогностичного складників професійної готовності майбутнього офіцера в умовах невизначеності й бойового ризику. На основі системного, порівняльного та логіко-гносеологічного аналізу розглянуто специфіку зазначених дисциплін як інтегративного середовища для розвитку інтелектуальних компетентностей, що забезпечують ефективне прийняття рішень, адаптивність і саморефлексію майбутніх офіцерів. Уточнено педагогічні умови й методичні прийоми, що сприяють активізації когнітивної діяльності курсантів і курсанток в освітньому процесі, а саме: ситуаційне моделювання, евристичне опитування, бойове кейс-аналізування, рефлексивні вправи та психофізичне тренування. Розкрито концептуальні засади педагогічного моделювання змісту й організації навчально тренувальних завдань, орієнтованих на розвиток критичного мислення у поєднанні з фізичними й вогневими військово-прикладними навичками. У межах відповідних навчальних курсів доцільно реалізовувати такі педагогічні принципи: усвідомленість дії, інтелектуальна напруженість, контекстуальність, варіативність, рефлексивність. Результати дослідження можуть бути використані в оновленні освітніх програм, підготовці методичних рекомендацій для викладачів блока бойової підготовки та розробленні тренувальних сценаріїв, що поєднують фізичний, вогневий, тактичний і когнітивний складники підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України

Browse

Browsing Статті by Issue Date