Кафедра соціально-гуманітарних та правових дисциплін

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/86

Browse

Now showing 1 - 20 of 58

Актуальність підготовки майбутніх офіцерів НГУ в аспекті розвитку їх лідерських якостей
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Матвєєв, Віталій Олексійович
Аналіз особливостей соціально-психологічних проявів ПТСР у комбатантів та визначення ефективних шляхів їх реадаптації до умов мирного життя
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-02-06) Пенькова, Н. Є.
Безпека держави та нації: історична трансформація концептів
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Дручек, Олена Василівна
Битва при Листвені (1024 р.) та її сучасні уроки
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Зелений, Володимир; Zelenyi, Volodymyr
У статті висвітлено проблеми, які виникли під час боротьби за Київський престол на початку ХІ ст. після смерті Київського князя Володимира Великого, коли загострилися усобиці між його синами. Акцентовано увагу на головному протистоянні, яке відбувалося між Новгородським князем Ярославом і Тмутараканським – Мстиславом у битві при Листвені. З’ясовано передумови цього протистояння починаючи з битви між князями Святополком та Ярославом поблизу міста Любеч у 1015 р., битви на р. Буг у 1018 р., закінчуючи битвою на р. Альті у 1019 р., після якої Ярослав остаточно затвердився на Київському престолі та відмовив князю Мстиславу у передачі йому частини уділів братів. Показано вибір Мстиславом моменту початку руху на Київ у 1023 р. та його відхід до Чернігова. Розглянуто порядок збору та комплектування війська Ярославом з метою змусити Мстислава залишити межі свого володіння і не дати можливості закріпитись у Чернігові, склад війська Мстислава, роль найманого війська у підготовці та участі у подіях, які відбувались при Листвені. Автор простежує дніпровський шлях війська Ярослава до Любеча, а потім альтернативні шляхи до Чернігова по р. Білоус (права притока р. Десна), або ж безпосередньо по Дніпру до гирла р. Десна, або ж більш складним, але коротким шляхом: з Любеча озерами та протоками між ними по р. Муравля через невеликий (800 м) волок і далі по р. Білоус до впадіння останньої в р. Десну, а також шлях з р. Білоус по її правій притоці р. Глинянка до поселення Очеретяна Гора, а далі озерами до р. Стрижень, яка виводила до передмістя Чернігова, визначає роль Лиственського городища на шляху руху військ. Проаналізовано умови виникнення битви, вибір місця для її ведення, порядок врахування пори року, часу доби, задум бою, у т. ч. бойовий порядок, а також раптовість нічних дій війська Мстислава, особливості перебігу бойових дій обох сторін, особистий вплив князів на хід бою. На закінчення розкриваються уроки, які випливають із виявлених особливостей битви, у т. ч. комплектуванні війська, використанні розвідувальної інформації під час організації та ведення битви, організації взаємодії та побудови бойового порядку, логістичних рішень.
Визначення злочину геноциду в міжнародному праві
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Градецька, Наталія Миколаївна
Використання Telegram під час вивчення юридичних дисциплін курсантами-нацгвардійцями в умовах дистанційного навчання
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Вовк, Вікторія Миколаївна; Беньковський, Сергій Юрійович; Benkovsky, Serhiy; Vovk, Viktoriia
Статтю присвячено узагальненню досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні правових дисциплін в навчальних закладах з особливими умовами навчання. Наголошено, що використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі зумовлено чинниками об’єктивного та форс-мажорного характеру. До першої групи чинників автори відносять світоглядні зміни, зміну лінійного типу мислення кліповим, діджиталізацію всього суспільного життя, що пов’язано з новим етапом у розвитку людства – інформаційним та постінформаційним суспільством і здобутками четвертої промислової революції. Друга група чинників відображає непередбачувані події в житті людства або окремої країни, які змінюють підходи, методи та інструментарій у забезпеченні навчального процесу: пандемія COVID-19, російсько-українська війна. У статті звернено увагу на те, що застосування новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі охоплює технічні засоби, нові підходи, нові методи і методики навчання, зміну статусу викладача (від ментора і єдиного джерела знань до консультанта, керівника навчального процесу). Кожна навчальна дисципліна передбачає адаптацію новітніх інформаційно-комунікаційних технологій під свої особливості. Щодо викладання юридичних дисциплін варто враховувати: значний обсяг матеріалу, постійні зміни у законодавстві і судовій практиці. Особливу увагу в статті приділено використанню у викладанні юридичних дисциплін месенджера Теlegram. Показано, що за допомогою цього додатка можна організовувати як індивідуальну, так і групову роботу в умовах дистанційного навчання та забезпечити курсантам вільний доступ до навчальних матеріалів. Виокремлено позитивні сторони використання вказаного месенджера як для курсантів, так і для викладачів.
Вплив культурних чинників на формування особистості військовослужбовця НГУ
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-04-26) Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна
Вплив соціологічного знання на формування майбутніх фахівців НГУ
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна
Вплив стоїцизму на формування морально-психологічного стану військовослужбовців НГУ
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна; Левицький, Михайло Вікторович
Вплив філософії на військовослужбовця Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Беньковський, Сергій Юрійович; Лосюк, Тарас Тарасович
Вплив ціннісних орієнтацій військовослужбовців НГУ на виконання правоохоронних функцій
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Градецька, Наталія Миколаївна; Наумкін, Михайло Владиславович
Відповідальність держави як гарантія міжнародного правопорядку
(Класичний приватний університет, 2023) Градецька, Н. М.; Gradeckaja, Natalyia
У статті досліджуються теоретичні аспекти інституту міжнародно-правової відповідальності держави. Наголошується, що питання актуальності міжнародно-правової відповідальності держави зумовлена недостатнім рівнем її дослідження в міжнародному праві і необхідністю теоретичного обґрунтування сучасної концепції міжнародної відповідальності держав у доктрині міжнародного права, уніфікації. У науці міжнародного права під міжнародно-правовою відповідальністю розуміються конкретні негативні юридичні наслідки, що настають для суб’єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародно-правового зобов’язання. Виокремлено такі ознаки відповідальності, які притаманні сучасній концепції міжнародного права: 1) настає за вчинення міжнародного правопорушення або за шкідливі наслідки дій, ще не порушують норми міжнародного права; 2) спрямована на забезпечення міжнародного правопорядку; 3) пов’язана з негативними для правопорушника наслідками; 4) реалізується в міжнародних правоохоронних відносинах, що виникають між суб’єктом правопорушником (найчастіше державою) та міжнародним співтовариством загалом (у разі порушення норм jus cogens та ergo omnes). Визначено принципи міжнародно-правової відповідальності, що відображають сутнісні засади міжнародно-правових відносин відповідальності та мають основне значення не лише для права міжнародної відповідальності, а й міжнародного права загалом. Зазначено, що механізм застосування міжнародно-правової відповідальності потребує ретельного вдосконалення. Питання міжнародно-правової відповідальності має бути вирішене через нові міжнародні закони, які регулюватимуть міжнародно-правову відповідальність за злочини та внесуть зміни до чинного міжнародного права. Наголошено, що відповідальність держави є необхідним юридичним засобом забезпечення дотримання норм міжнародного права, засобом їх відновлення. Функціонування інституту міжнародно-правової відповідальності здатне забезпечувати світовий мир і правопорядок у міжнародній системі.
Військово-педагогічний процес та основні форми організації навчання військовослужбовців
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Зелений, Володимир Іванович; Герасименко, Дмитро Юрійович
Військово-соціальна робота та її значення для розвитку Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна; Стадник, Степан Петрович
Гламурний контент у сучасних ЗМІ як криміногенний фактор
(Класичний приватний університет, 2021) Градецька, Н. ; Курило, О. ; Gradetskaya, N.; Kurylo, O.
У статті розглянуто механізм впливу сучасних мас-медіа на злочинність. Констатовано, що засоби масової інформації, як і інші соціальні фактори, не можуть не впливати на стан злочинності в суспільстві. Стверджується, що ЗМІ створюють характерні для сучасної масової культури особистісні взірці та норми поведінки, які впливають на їх ціннісні орієнтації й поведінку дітей та молоді. В результаті популяризації субкультури «гламуру» сучасні мас-медіа нав’язують певні стереотипи зовнішності і поведінки, культивують так зване «модне» споживання. Подібний контент часто використовується для маніпулювання суспільною свідомістю, розмиває ціннісні та моральні орієнтири у суспільстві і тим самим сприяє аморальному і криміногенному впливу на особистість. Наголошується, що «гламуризацію» та «модне» споживання значно простіше нав’язати молоді, яка більш сприйнятлива до всього нового і не має чітких власних моральних цінностей. Зробити це просто, коли у молодих людей низький рівень освіти, обмежений світогляд, низька здатність зрозуміти і осмислювати те, що відбувається; відстоювати власні переконання та ідеали. З’ясовано, що механізм криміногенного впливу ЗМІ на злочинність являє собою сукупність латентних (неусвідомлюваних особистістю) впливів, які спрямовані на емоційно-поведінковий та когнітивний стан людини і сприяють особистісній криміналізації і віктимізації, що за певних факторів (внутрішніх і зовнішніх) детермінує злочинну поведінку. Гламурна субкультура як детермінанта злочинності полягає в тому, що вона, з одного боку, безпосередньо пов’язана і з індивідуальними особливостями людини, і з соціальними умовами її життя, одночасно істотно впливаючи на них; з іншого боку, створює благодатний ґрунт для злочинної поведінки і часто є його мотивом. Також у статті розглянуто запобіжні можливості та антикриміногенний потенціал ЗМІ. Зазначено, що мас-медіа мають сприяти досягненню цілей кримінологічної безпеки: коли сенсаційність, рейтинговість та комерційний інтерес відходять на другий план, а домінуючою мотивацією стає запобігання злочинності.
Дидактичний аспект педагогічного контролю у вищому військовому навчальному закладі
(Класичний приватний університет, 2023) Зелений, В. І.; Zelenyi, Volodymyr
У даній статті розглядається проблема педагогічного контролю в освітньому процесі. У сучасному освітньому просторі в умовах війни традиційні методи педагогічного контролю замінюються прогресивними комплексними системами, які дозволяють об’єктивно оцінювати навчальну роботу курсантів. Акцентовано увагу на професійному призначенні випускників вищих військових навчальних закладів НГУ, які зобов’язанні захищати громадян, інтереси держави й суспільства від злочинних посягань та застосовувати при цьому бойову техніку, зброю та спеціальні засоби. У зв’язку з цим, набуттю необхідних компетентностей повинна приділятися максимальна увага, а це не можливо без належного та потужного педагогічного контролю. З’ясовано, що для забезпечення якості організації та проведення освітнього процесу, необхідно застосовувати науково обґрунтовані системи перевірки результатів навчання, які спроможні виявляти, вимірювати та оцінювати знання, навички, та уміння курсантів. Показано основні функції педагогічного контролю: діагностичну, навчальну, організаційну, оцінювальну, стимулюючу, розвивальну, прогностично-методичну, виховну. Висвітлено вимоги до його організації: індивідуальний підхід до оцінки навчальних успіхів, об’єктивність, систематичність і системність, оптимізація. Виділяються основні принципи, що регламентують процес педагогічного контролю: зв’язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням, об’єктивності, справедливості і гласності, науковості і ефективності, системності і всебічності. Звертається увага на методи педагогічного контролю, до яких належить усний, письмовий, тестовий, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю і самооцінки. Проаналізовано основні види педагогічного контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, проміжний (рубіжний), підсумковий. Встановлено, що усі складові педагогічного контролю тісно пов’язані між собою та повинні ґрунтуватися на використанні педагогічних вимірів та оцінювання, а тести досягнень тих, хто навчається, є достатньо об’єктивним засобом їх вимірювання та оцінювання До них відносяться педагогічні тести, а також тести професійної компетенції. Запропоновані критерії оцінки якості методів вимірювання, найважливішими з яких є об’єктивність, надійність, валідність і точність.
Досвід становлення інституту пробації в зарубіжних країнах
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Градецька, Н. М.; Градецький, А. В.
У статті розглянуто питання гуманізації у сфері кримінального судочинства, що передбачає пріоритет вироків, не пов’язаних із позбавленням волі, над покаранням у виді позбавлення волі. Зазначено, що поява інституту пробації в зарубіжних країнах сприяла: наданню органам судової влади та іншим структурам високоякісної інформації про правопорушника; організації та здійсненню контролю та нагляду за засудженими; забезпеченню соціальної і психологічної допомоги та опіки, а також проведенню роботи з правопорушниками після звільнення; зменшенню ризику повторної злочинності; підтримці осіб, яких тримають під вартою, та допомозі в підготовці до звільнення; наданню допомоги сім’ям правопорушників; організації медіації між правопорушником та постраждалим від злочину.
Діяльність України щодо деокупації тимчасово непідконтрольних регіонів на Сході й Півдні країни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Беньковський, Сергій Юрійович
Залучення офіцерів психологів до проведення контрдиверсійних заходів підрозділами НГУ в умовах війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Юшкевич, Володимир В’ячеславович
Захист від інформаційно-психологічного впливу російської федерації, як важливе завдання психологічної підготовки військовослужбовців Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Пенькова, Наталя Євгенівна

Browse

Browsing Кафедра соціально-гуманітарних та правових дисциплін by Title