Гламурний контент у сучасних ЗМІ як криміногенний фактор

Abstract

У статті розглянуто механізм впливу сучасних мас-медіа на злочинність. Констатовано, що засоби масової інформації, як і інші соціальні фактори, не можуть не впливати на стан злочинності в суспільстві. Стверджується, що ЗМІ створюють характерні для сучасної масової культури особистісні взірці та норми поведінки, які впливають на їх ціннісні орієнтації й поведінку дітей та молоді. В результаті популяризації субкультури «гламуру» сучасні мас-медіа нав’язують певні стереотипи зовнішності і поведінки, культивують так зване «модне» споживання. Подібний контент часто використовується для маніпулювання суспільною свідомістю, розмиває ціннісні та моральні орієнтири у суспільстві і тим самим сприяє аморальному і криміногенному впливу на особистість. Наголошується, що «гламуризацію» та «модне» споживання значно простіше нав’язати молоді, яка більш сприйнятлива до всього нового і не має чітких власних моральних цінностей. Зробити це просто, коли у молодих людей низький рівень освіти, обмежений світогляд, низька здатність зрозуміти і осмислювати те, що відбувається; відстоювати власні переконання та ідеали. З’ясовано, що механізм криміногенного впливу ЗМІ на злочинність являє собою сукупність латентних (неусвідомлюваних особистістю) впливів, які спрямовані на емоційно-поведінковий та когнітивний стан людини і сприяють особистісній криміналізації і віктимізації, що за певних факторів (внутрішніх і зовнішніх) детермінує злочинну поведінку. Гламурна субкультура як детермінанта злочинності полягає в тому, що вона, з одного боку, безпосередньо пов’язана і з індивідуальними особливостями людини, і з соціальними умовами її життя, одночасно істотно впливаючи на них; з іншого боку, створює благодатний ґрунт для злочинної поведінки і часто є його мотивом. Також у статті розглянуто запобіжні можливості та антикриміногенний потенціал ЗМІ. Зазначено, що мас-медіа мають сприяти досягненню цілей кримінологічної безпеки: коли сенсаційність, рейтинговість та комерційний інтерес відходять на другий план, а домінуючою мотивацією стає запобігання злочинності.