Проблеми правоохоронної та освітньої діяльності
Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/53
Видається: з вересня 2024 року.
Періодичність видання: 2 рази на рік (березень, вересень).
Мова видання: українська, польська, англійська, німецька, французька, румунська.
ISSN: 3041-1971; eISSN: 3041-198X
реєстр суб'єктів у сфері медіа-реєстрантів № 2403 від 25.07.2024 Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення: ідентифікатор – R30-05402.
Рецензування: усі статті, що публікуються в періодичному виданні, проходять обов’язкове рецензування, яке здійснюється за анонімною формою, як для авторів, так і для рецензентів відповідно до Порядку прийому статей.
Мета видання: концепція «Проблеми правоохоронної та освітньої діяльності» передбачає відображення наукових та практичних досягнень за такими напрямами:
Військова педагогіка, порівняльна педагогіка, професійна педагогіка;
Методика навчання і виховання у закладах вищої освіти;
Інноваційні технології навчання;
Методи, методики та технології правоохоронної діяльності;
Системний підхід до вирішення завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку;
Створення стратегій розвитку у сфері правоохоронної діяльності, публічної безпеки і порядку;
Розроблення і впровадження організаційно-правових заходів підвищення ефективності правоохоронної діяльності.
В галузях знань:
01 «Освіта/Педагогіка» (спеціальність 011 – Освітні, педагогічні науки);
26 «Цивільна безпека» (спеціальність 262 – Правоохоронна діяльність).
Публічність та доступ: «Проблеми правоохоронної та освітньої діяльності» є рецензованим виданням, що підтримує політику відкритого доступу до наукових публікацій. Електронні копії видання зберігаються у базі даних «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Думка редакційної колегії може не збігатися з поглядами авторів матеріалів. За достовірність фактів, цитат, власних назв, посилань на використані джерела та інших відомостей відповідають автори наукових статей. При цитуванні посилання на «Проблеми правоохоронної та освітньої діяльності» є обов’язковим.
Авторські права: За авторами зберігаються усі авторські права та права на видання без обмежень. «Проблеми правоохоронної та освітньої діяльності» дозволяє користувачам: читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати або посилатися на повні тексти статей. Дозволяється повторне використання змісту цього періодичного видання у відповідності з ліцензією Creative Commons СС-BY. Унікальність текстів публікацій перевіряється за допомогою системи пошуку ознак плагіату Unicheck.
Адреса для листування: вул. Оборони Києва 7, м. Київ, 03179, Україна.
Browse
Browsing Проблеми правоохоронної та освітньої діяльності by Title
Now showing 1 - 14 of 14
- Results Per Page
- Sort Options
Item Актуальні питання та перспективи розвитку сучасних цифрових технологій в роботі служби «102 (112)»(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Абрамов, Сергій Олексійович; Синиціна Юлія Петрівна; Abramov, Sergey; Synytsina, YuliiaУ статі на основі ретроспективного аналізу літературних джерел розглянуто актуальні питання інформаційного забезпечення Національної поліції України. З’ясовано, що застосування сучасних цифрових технологій може значно підвищити ефективність та якість обслуговування громадян у надзвичайних ситуаціях. Проаналізовано сучасні цифрові call center на прикладі Call Way та AVAYA за перевагами та недоліками. Визначено перспективні напрями розвитку автоматизації служби «102 (112)», а саме впровадження голосового розпізнавання; використання штучного інтелекту; інтеграція з іншими системами безпеки; надійність і захист даних.Item Апробація організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх інструкторів з вогневої підготовки до професійної діяльності із акцентованим використанням засобів спеціальної фізичної підготовки(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Хацаюк, Олександр Володимирович; Самсонов, Юрій Віталійович; Khatsaiuk, Oleksandr; Samsonov, YuriiСтаттю присвячено актуальним питанням формування готовності майбутніх інструкторів з вогневої підготовки до професійної діяльності з акцентованим використанням засобів спеціальної фізичної підготовки. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури (моніторингу спеціалізованих інтернет-ресурсів) члени науково-дослідної групи встановили, що досліджень, які комплексно розкривають особливості організації системи підготовки майбутніх інструкторів з вогневої підготовки (у тому числі й з акцентованим використанням засобів фізичної та спеціальної фізичної підготовки) бракує. Враховуючи реалії сьогодення, це засвідчує своєчасність та актуальність, а також практичну спрямованість обраного напряму наукової розвідки. Під час дослідно-аналітичної роботи скориговано та апробовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх інструкторів з вогневої підготовки до професійної діяльності з акцентованим використанням засобів спеціальної фізичної підготовки. Розроблені членами науково-дослідної групи організаційно-педагогічні умови реалізовано впродовж трьох етапів: організаційно-діагностичного, формувального та константувального (із відповідним навчально-методичним та технічним забезпеченням). Вперше із використанням сучасного наукового інструментарію отримано показники на рівні підсистеми біомеханічного контролю. Перспективи подальших досліджень в обраному напрямі наукової розвідки передбачають розроблення методики формування військово-прикладних навичок (техніки) стрільби з автоматичної стрілецької зброї рекрутів Національної гвардії України на початковому етапі первинної військово-професійної підготовки.Item Дидактична культура викладача вищого військового навчального закладу: структура та характеристики(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Кізян, Руслан Володимирович; Плаксін, Андрій Анатолійович; Kizyan, Ruslan; Plaksin, AndriiУ статті проаналізовано різноманітні дослідницькі підходи до тлумачення поняття «дидактична культура», його змісту та структури шляхом встановлення діалектичного взаємозв’язку понять загальної культури і дидактичної культури; короткого історичного екскурсу. Запропоновано авторський підхід до визначення дидактичної культури викладача вищого військового навчального закладуItem Методика перегляду змісту освітньої програми вищого військового навчального закладу(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-03-30) Медвідь, Михайло Михайлович; Medvid, Mykhailo; Плаксін, Андрій Анатолійович; Plaksin, Andrii; Дем'янишин, Володимир Миколайович; Demianyshyn, Volodymyr; Власюк, Валерій Васильович; Vlasiuk, Valerii; Нетребенко, Арсеній Олександрович; Netrebenko, ArseniiУ статті за результатами проведеного дослідження обґрунтовано методику перегляду змісту освітньої програми вищого військового навчального закладу на прикладі Київського інституту Національної гвардії України. Складовими методики запропоновано: вхідні дані (наявність змін у нормативно-правових актах, що впливають на перегляд змістового наповнення освітньої програми вищого військового навчального закладу; результатів опрацювання опитувань стейкхолдерів); обговорення змісту здобутої інформації на нарадах, радах вищого військового навчального закладу (процес вивчення); врахування змін до Закону України «Про вищу освіту» та до інших нормативно-правових актів; урахування пропозицій стейкхолдерів: здобувачів вищої освіти за освітньою програмою, випускників за освітньою програмою, представників роботодавців (замовників), представників академічної спільноти; перегляд структурно-логічної схеми освітньої програми за періодами підготовки військового фахівця; вихідні дані (проєкт освітньої програми вищого військового навчального закладу). Запропоновано синергію інтеграції базової загальновійськової підготовки в курс професійної військової освіти L1-A в освітніх програмах вищого військового навчального закладуItem Особливості кримінальної відповідальності за військові кримінальні правопорушення, вчинені в період воєнного стану(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Градецький, Андрій Вікторович; Данилевський, Андрій Олександрович; Толстоносов, Димитрій Юрійович; Hradetskyi, Andrii; Danylevskyi, Andrii; Tolstonosov, DymytriiНа підставі аналізу чинного законодавства, наукової літератури досліджено особливості кримінальної відповідальності за військові кримінальні правопорушення, вчинені в період воєнного стану. Це дало можливість сформулювати пропозиції змін до чинного законодавства. Визначено, що відсутність системного підходу у питанні використання такої кваліфікуючої ознаки як вчинення діяння в умовах воєнного стану призвела до порушення принципу справедливості, дисбалансу систему заходів кримінально-правового впливу на вчинення кримінальних правопорушень.Item Перспективи нормативно-правового забезпечення правоохоронної діяльності Національної гвардії України в умовах воєнного стану(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-03-30) Титаренко, Олексій Олексійович; Tytarenko, Oleksii; Бита, Євген Анатолійович; Byta, YevhenItem Поняття та ознаки правопорядку: теоретико-правовий аналіз(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Кобзар, Олександр Федорович; Kobzar, OleksandrУ статті проаналізовано зміст поняття й основні ознаки, що характеризують правопорядок як суспільно-політичне та правове явище. Проаналізовано основні тенденції та погляди вчених щодо визначення сутності правопорядку. Установлено, що правопорядок варто розглядати як урегульований стан публічних суспільних відносин, що забезпечують належне функціонування держави, її структур, громадських формувань і громадян. При цьому наголошено, що, враховуючи плюралізм думок провідних науковців, розмежування понять «правопорядок», «громадський порядок», «громадська безпека» має важливе теоретичне та правозастосовне значення. Водночас правовий режим воєнного стану в Україні натепер суттєво трансформує підходи до визначення сутності правопорядку, а в районах проведення бойових дій – особливо. На підставі аналізу наукових позицій дослідників, нормативно-правового підґрунтя та інших емпіричних елементів, вивчених у межах предмета та об’єкта дослідження, обґрунтовано позицію автора щодо ознак, які характеризують правопорядок. Водночас актуалізовано забезпечення правопорядку в районах проведення бойових дійItem Правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки: кореляція понять та змісту(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Druchek, Olena; Voluyko, OleksiyСтаттю присвячено вдосконаленню концепту діяльності щодо забезпечення національної безпеки та концепту правоохоронної діяльності, зокрема, шляхом установлення параметрів співвідношення між ними. Проаналізовано та розкрито зміст понять національної безпеки, діяльності щодо забезпечення національної безпеки, правоохоронної діяльності. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії росії проти України зовнішня функція забезпечення територіальної цілісності і державного суверенітету України та внутрішня функція забезпечення правопорядку і протидії злочинності мають розглядатися як комплексне завдання та напрям діяльності держави у порядку взаємодії з громадянським суспільством. Вказано, що діяльність щодо забезпечення національної безпеки та правоохоронна діяльності співвідносяться між собою як ціле і його частина. Запропоновано розглядати сучасний концепт правоохоронної діяльності як складник ширшого за змістом концепту діяльності держави щодо забезпечення національної безпеки. Обґрунтовано, що правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки мають спільну соціальну природу. Зокрема, вони є необхідним елементом суспільного розвитку та способом реалізації охоронної функції держави; суспільним явищем – реалізуються у суспільстві і за допомогою суспільства; слугують для задоволення певних, близьких за змістом, і важливих для життєдіяльності суспільства, потреб. Доведено, що і правоохоронна діяльність, і діяльність щодо забезпечення національної безпеки, є видами державної діяльності, формами реалізації її основних функцій. Зокрема, вони здійснюються від імені держави; реалізуються визначеними державою колом суб’єктів, наділених спеціальними повноваженнями; провадяться на підставі і в межах розроблених державою матеріальних та процедурних норм і принципів. Установлено, що правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки мають деякі схожі сутнісні ознаки, такі як: а) реалізація від імені держави, визначеним колом суб’єктів, у межах певної процедури; б) здійснення за певними напрямами, пов’язаними із завданнями та функціями суб’єктів; в) реалізація за допомогою спеціальних засобів та методів. Обґрунтовано, що для зазначених видів діяльності характерною є однаковість елементів структури, таких як об’єкт, суб’єкт, зміст, напрями реалізації. Доведено, що основними завданнями, які об’єктивуються у змісті правоохоронної діяльності, а також діяльності щодо забезпечення національної безпеки, є: а) охорона і захист прав та законних інтересів людини і громадянина; б) захист суверенітету та територіальної цілісності України; в) охорона і захист правопорядку, публічного порядку, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань; г) захист встановленого Конституцією України суспільного ладу держави. Обґрунтовано, що правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки є близькими, але не тотожними за значенням поняттями, що володіють певними відмінниками ознаками. Суттєві відмінності пов’язані з особливостями мети, обсягом та сферою реалізації, особливостями завдань у межах напрямів здійснення, методами та способами реалізації.Item Превенція та профілактика правопорушень у Збройних силах України: зміст і кореляція понять(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-03-30) Коба, Марія Миколаївна; Koba, MariaСтаттю присвячено розкриттю змісту та з’ясуванню співвідношення понять превенції та профілактики правопорушень у Збройних Силах України. Доведено, що правопорушення у Збройних Силах України становлять серйозну загрозу основним засадам військового управління та спроможності Сил оборони виконувати завдання оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, відсічі збройної агресії російської федерації. Визначено основні причини зростання кількості правопорушень у Збройних Силах України за сучасних умов. Акцентовано на тому, що в усі часи військова дисципліна та військовий порядок розглядалися як основа боєготовності і боєздатності військової організації держави та її армії. Доведено актуальність завдання розроблення нових підходів до організації системи запобігання правопорушень у Збройних Силах України, зокрема у контексті здійснення превентивної та профілактичної діяльності. Запропоновано превенцію правопорушень у Збройних Силах України розуміти як врегульовані нормами права випереджувальні дії, спрямовані на недопущення настання небажаних наслідків, пов’язаних із недотриманням військовослужбовцями вимог Дисциплінарного статуту, норм Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, іншого законодавства України, пов’язаного з юридичною відповідальністю. Доведено, що превенція відмежовується від понять профілактики, попередження, запобігання, припинення тощо тим, що має спрямування на недопущення розвитку суб’єктивної сторони правопорушення на його початковому етапі. Дія превенції полягає у психологічному впливові на особу, і спрямована на недопущення реалізації її думок протиправної спрямованості. Виокремлено ознаки превенції правопорушень у Збройних Силах України, зокрема: а) превенція є попереджу вальною дією, спрямованою на недопущення настання небажаних наслідків від порушення військовослужбовцями Збройних Сил України норм військового, адміністративного, кримінального та іншого законодавства; б) превенція застосовується на етапі формування наміру та мотивів протиправної діяльності; в) заходи превенції мають право реалізовувати лише уповноважені суб’єкти у межах своєї компетенції; г) превенція спрямована на свідомість потенційного правопорушника, її метою є зміна на психологічному рівні мотивів, настроїв, ціннісних орієнтирів, психологічних установок особи; Ґ) порівняно із попередженням, запобіганням та припиненням, результат превенції є кращим, оскільки він не обтяжений наслідками дій і не потребує інших заходів. Запропоновано профілактику правопорушень у Збройних Силах України розуміти як дії щодо усунення, нейтралізації чи ослаблення факторів, які породжують чи сприяють злочинності, правопорушенням, іншим неправомірним діям у зазначеному середовищі. Доведено, що профілактика правопорушень у Збройних Силах України є: а) окремим видом правоохоронної діяльності, що реалізується у сфері відносин військової служби, серед особливої категорії суб’єктів (військово службовців Збройних Сил України); б) складовою загальносоціальної системи профілактики правопорушень; в) поняттям, що має власну специфіку, обумовлену правовим статусом суб’єктів, методами і засобами здійснення, умовами та порядком реалізації. Здобуто висновок про те, що поняття превенції та профілактики правопорушень у Збройних Силах України є схожими, але не тотожними. Поняття превенції має ширший обсяг та сферу застосування, оскільки вона спрямована на нівелювання передумов виникнення причин і умов злочинності та передбачає нейтралізуючий вплив на особу ще на етапі формування наміру та мотивів її протиправної діяльності. І превенція, і профілактика мають спільну мету, що полягає у мінімізації та запобіганні вчиненню злочинів і правопорушень військовослужбовцями. Зміст превенції та профілактики пов’язаний не лише із завчасним, попереднім реагуванням на порушення військової дисципліни, здійснення злочинів і правопорушень у Збройних Силах України, а й із правовим вихованням військовослужбовців, які вчинили чи можуть вчинити правопорушення, створенням умов щодо їх недопущення.Item Роль Вищого антикорупційного суду у забезпеченні законності досудового розслідування корупційних злочинів під час правового режиму воєнного стану(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-03-30) Ковальова, Тетяна Іванівна; Kovalova, Tetiana У статті розглянуто питання юрисдикції Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у забезпеченні законності та захисту прав людини під час досудового розслідування корупційних злочинів в умовах воєнного стану в Україні. Особливу увагу приділено проблематиці, пов’язаній з обмеженням доступу до суду, прискореним розглядом клопотань, забезпеченням прав підозрюваних та потерпілих, а також дотриманням норм міжнародного гуманітарного права (МГП) у зазначений період. Запропоновано шляхи вдосконалення судового контролю ВАКС, зокрема підвищення кваліфікації суддів, оптимізацію процедур розгляду клопотань, посилення взаємодії з іншими правоохоронними органами, дотримання захисту прав учасників процесу, забезпечення прозорості та підзвітності, вдосконалення законодавства , а також запровадження системи моніторингу та оцінювання ефективності діяльності суду.Item Феномен історичної пам'яті в контексті реалізації завдань сучасної освіти(2025-03-30) Дручек, Олена Василівна; Druchek, OlenaУ статті доведено, що важливість дослідження поняття історичної пам’яті у сучасних суспільно-політичних реаліях, з огляду на реалізацію політики національної пам’яті, а також її формування в освітньому просторі, зумовлено відстоюванням Україною державного суверенітету та територіальної цілісності, забезпеченням політичного майбутнього Української держави та української нації. Запропоновано поняття історичної пам’яті розуміти як відображені у колективній свідомості знання і рефлексії щодо подій, традицій, ідей та теорій, за допомогою яких народ (етнічна спільнота) усвідомлює і зберігає своє минуле. Акцентовано на націє- та державотворчому потенціалі історичної пам’яті в сучасній Україні. Доведено, що в період агресивної війни росії проти України українська нація та Українська держава, як ніколи раніше, мають демонструвати світові свої цивілізаційні здобутки, відстоювати історичні цінності та історичну пам’ять, розвивати історичну культуру й історичну науку. Політику національної пам’яті розглянуто як сукупність соціальних практик, спрямованих на репрезентацію (модифікацію) певних образів спільного минулого української нації, актуалізованих сучасним політичним контекстом. Доведено, що основними напрямами такої політики у періоді післявоєнної відбудови мають стати: а) досягнення спільного бачення українцями власної історії, суспільного консенсусу навколо її знакових подій, «примирення» протилежних візій минулого; б) публічна демонстрація державою, політичними сила ми, національною елітою поваги до української історії, прагнення відновити історичну пам’ять та справедливість ; в) належне вшанування знакових історичних подій і постатей, гуртування навколо них суспільної думки; г) модернізація українського історичного наративу, державна підтримка вітчизняної історіографії, підняття престижності професії історика; ґ) інтеграція української історіографії в європейський та світовий науковий контекст; д) сприяння розвитку вітчизняної археології, історичних архівів, музейної справи, краєзнавства, історичного туризму; е) відродження та збереження національних святинь, пам’яток історії, історико-культурних заповідників; є) удосконалення стандартів викладання курсу історії України у закладах освіти. Проаналізовано нормативно-правову основу реалізації політики національної пам’яті в Україні, окреслено її принципи. Визначено, що одним із засобів реалізації політики національної пам’яті в Україні є сфера освіти, як шкільної, так і університетської. Обґрунтовано, що викладання гуманітарних та історичних дисциплін у закладах середньої і вищої освіти має не лише формувати у здобувачів уявлення про основні події вітчизняної історії, а й формувати патріотичний світогляд, активну громадянську позицію, здатність до належного оцінювання історичних процесів і явищ, пов’язаних із процесами націєтворення та державотворення в Україні. Доведено, що з метою формування відповідної сучасним реаліям моделі історичної пам’яті у здобувачів вищої освіти у галузі знань «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону», «Цивільний за хист населення», «Право», а також з метою подолання деструктивного впливу ворожої пропаганди, при викладанні правових, історичних дисциплін та дисциплін гуманітарного циклу, необхідно приділяти належну увагу формуванню у здобувачів освіти української ідентичності та україноцентричного бачення минулого і майбутнього, руйнуванню російсько-радянських історичних міфів, формуванню навичок критичного мислення та інформаційної гігієни. Перспективами подальших досліджень визначено необхідність обґрунтування наукового складника історичної пам’яті української нації, з тим, щоб прискорити формування у суспільстві та державі об’єктивної, несуперечливої політики національної пам’яті. Доведено, що подальшого дослідження потребують основні стратегії і механізми, які використовуються для конструювання національної пам’яті, а також оцінки їх нього впливу на розвиток суспільства та держави; висвітлення важливості вивчення та розуміння процесів конструювання національної пам’яті для побудови мирного і згуртованого суспільства, а також для розвитку культурного й політичного діалогу між національними та етнічними групами в Україні.Item Формування командирських якостей у здобувачів вищої освіти вищих військових навчальних закладів: психолого-педагогічні аспекти(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Коба, Олександр Васильович; Коба, Марія Миколаївна; Koba, Alexander; Koba, MariaУ статті досліджуються проблеми підтримання бойової готовності військових підрозділів, зокрема залежність цієї готовності від рівня професійної підготовки командного складу. В умовах повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України особливо актуальним є вдосконалення командирських якостей військовослужбовців вищих військових навчальних закладів. Аналізуються основні проблеми, що охоплюють недостатню підготовку в організації бойової діяльності, недостатні знання нормативно-правових документів, недоліки у військовій та спеціальній підготовці, а також відсутність навичок використання новітніх технологій та прийняття рішень у швидкоплинних ситуаціях. На основі вивчення зазначених проблемних аспектів пропонується розроблення нових освітніх програм, створення спеціалізованих тренувальних центрів, впровадження симуляційних технологій, а також активізація міжнародної співпраці у військовій сфері. Метою дослідження є визначення процесу формування командирських якостей у здобувачів вищих військових навчальних закладів. Запропоновані заходи охоплюють створення психолого-педагогічних умов для ефективного формування командирських якостей, що сприятиме підвищенню бойової готовності та ефективності військових підрозділів.Item Формування лідерської компетентності майбутніх офіцерів НГУ в контексті нової парадигми військової освіти(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Ктіторов, Максим Олександрович; Пугач, Анжеліна Володимирівна; Ktitorov, Maksym; Puhach, AnzhelinaУ статті актуалізовано питання значущості лідерської компетентності майбутніх офіцерів НГУ у сучасних умовах складного безпекового середовища, євроатлантичного вибору України, збройної агресії рф проти України. У зв’язку з цим наголошено на необхідності підготовки високоосвічених, компетентних, умотивованих професіоналів безпекового сектору, до якого належить НГУ. Їх успішність визначають професійність, адаптивність, мобільність та лідерські якості. Як багатоаспектний соціально-історичний і психологічний феномен, лідерство розглянуто на основі теорій лідерології, що забезпечує розуміння сутності впливу на підлеглих і командирів; особливостей їх підготовки, шляхів професійного й особистісного зростання. Розвиток військового лідерства пов’язано з самим його призначенням та викликами сучасної безпекової ситуації. Вказано на значущість компетентнісного підходу у розвитку лідерської компетентності майбутнього офіцера НГУ, що відображено у новій парадигмі військової освіти. Постать сучасного військового лідера в НГУ актуалізовано з урахуванням певного зразку за вимогами НГУ, особливостями здійснення службової діяльності. Актуалізовано поняття лідерської компетентності військових фахівців та уточнено напрями її формування. Зазначено, що для розвитку лідерської компетентності майбутнього офіцера НГУ важливі як наявні моделі лідерства, досвід українських ВВНЗ, зокрема Київського інституту Національної гвардії України, так і успішні зарубіжні практики як-от Національної академії Збройних сил США.Item Формування професійних компетентностей майбутніх офіцерів НГУ під час проведення комплексних польових занять(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-03-30) Кізян, Руслан Володимирович; Kizan, Ruslan; Совінський, Сергій Євгенович; Sovinskyi, SerhiiУ статті зазначено, що за результатами проведеного дослідження встановлено потреби основних груп стейкхолдерів у вдосконаленні практичних навичок здобувачів вищої військової освіти Національної гвардії України першого (бакалаврського) рівня. З’ясовано необхідність зосередження основної уваги на військово-професійній складовій освітнього процесу в сучасних умовах збройного протистояння російській агресії та спроможності здобувачів вищої військової освіти, як майбутніх офіцерів, ефективно керувати підлеглим особовим складом і успішно виконувати поставлені бойові завдання з урахуванням передового досвіду ведення бойових дій. Необхідною умовою цього є набуття здобувачами вищої освіти визначених професійними стандартами компетентностей. Зокрема, здатності планувати, організовувати і вести бій підрозділом, застосовувати тактичні прийоми спеціальних дій (операцій) військових формувань із правоохоронними функціями в різних умовах. Обґрунтовано теоретичні засади та запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення умов формування означених компетентностей у освітньому процесі з використанням комплексних тактичних занять та двобічних тактичних навчань. Акцентовано увагу на вмінні майбутніх офіцерів грамотно планувати та ефективно керувати діями підлеглих.