Праці вчених кафедр і лабораторій

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/9

Browse

Browsing Праці вчених кафедр і лабораторій by Subject "340.6"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Битва при Листвені (1024 р.) та її сучасні уроки
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Зелений, Володимир; Zelenyi, Volodymyr
    У статті висвітлено проблеми, які виникли під час боротьби за Київський престол на початку ХІ ст. після смерті Київського князя Володимира Великого, коли загострилися усобиці між його синами. Акцентовано увагу на головному протистоянні, яке відбувалося між Новгородським князем Ярославом і Тмутараканським – Мстиславом у битві при Листвені. З’ясовано передумови цього протистояння починаючи з битви між князями Святополком та Ярославом поблизу міста Любеч у 1015 р., битви на р. Буг у 1018 р., закінчуючи битвою на р. Альті у 1019 р., після якої Ярослав остаточно затвердився на Київському престолі та відмовив князю Мстиславу у передачі йому частини уділів братів. Показано вибір Мстиславом моменту початку руху на Київ у 1023 р. та його відхід до Чернігова. Розглянуто порядок збору та комплектування війська Ярославом з метою змусити Мстислава залишити межі свого володіння і не дати можливості закріпитись у Чернігові, склад війська Мстислава, роль найманого війська у підготовці та участі у подіях, які відбувались при Листвені. Автор простежує дніпровський шлях війська Ярослава до Любеча, а потім альтернативні шляхи до Чернігова по р. Білоус (права притока р. Десна), або ж безпосередньо по Дніпру до гирла р. Десна, або ж більш складним, але коротким шляхом: з Любеча озерами та протоками між ними по р. Муравля через невеликий (800 м) волок і далі по р. Білоус до впадіння останньої в р. Десну, а також шлях з р. Білоус по її правій притоці р. Глинянка до поселення Очеретяна Гора, а далі озерами до р. Стрижень, яка виводила до передмістя Чернігова, визначає роль Лиственського городища на шляху руху військ. Проаналізовано умови виникнення битви, вибір місця для її ведення, порядок врахування пори року, часу доби, задум бою, у т. ч. бойовий порядок, а також раптовість нічних дій війська Мстислава, особливості перебігу бойових дій обох сторін, особистий вплив князів на хід бою. На закінчення розкриваються уроки, які випливають із виявлених особливостей битви, у т. ч. комплектуванні війська, використанні розвідувальної інформації під час організації та ведення битви, організації взаємодії та побудови бойового порядку, логістичних рішень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Організація позитивного впливу службового мікросоціального середовища на розвиток педагогічної культури молодих офіцерів
    (Науково-дослідний інститут публічного права, 2022) Зелений, В. І.; Zelenyi, Volodymyr
    Великий вплив на формування і розвиток особистості військовослужбовця, його якостей, крім загального соціального середовища, має “мікросередовище”, тобто конкретне безпосереднє оточення. Це родина, школа, товариші, знайомі, різні колективи і т.д. Безпосереднє середовище, в якому живе і працює офіцер, неоднорідне. В ньому завжди є основи дійсного, залишки минулого і зародки майбутнього. Для переважної більшості офіцерів внутрішніх військ характерні сприятливі умови служби, які допомагають їх розвитку і всебічної підготовленості. Але іноді життя конкретного офіцера протікає в колективі, що не відзначається повагою та уважним ставленням людей один до одного. Метою статті є дослідження впливу “мікросередовища” на особистість, адже воно разом з диференційним підходом до виховання конкретної особистості є найбільш важливими умовами, які необхідно враховувати у процесі розвитку педагогічної культури офіцера внутрішніх військ. З’ясовано, що ефективність самостійної роботи обумовлюється низкою педагогічних умов, серед яких особливе значення має позитивне і свідоме ставлення офіцера до питань формування педагогічної культури, наявність у нього установки на самовдосконалення; знання основних положень педагогіки і психології, в тому числі про сутність і значення педагогічної культури; знання самого себе, критичне ставлення до недоліків в особистому розвитку, вміння аналізувати і об’єктивно оцінювати свою поведінку; наявність високоморального ідеалу, позитивної і культурної поведінки начальника; оволодіння певними способами, прийомами і методами роботи над собою і їх систематичне застосування відповідно до особистої програми самовдосконалення; облік і оцінка досягнутих результатів; постійне керівництво самоосвітою і самовихованням з боку старших начальників, офіцерської спільноти шляхом забезпечення єдності мети в вихованні і самовихованні, позитивної мотивації і вирішенням інших педагогічних завдань. Зроблено висновок, що важливими напрямками формування умінь і навичок культурної поведінки у офіцерів в військовій частині внутрішніх військ є комплексне, цілеспрямоване застосування системи методів і засобів педагогічного впливу з урахуванням індивідуальних особливостей, умов та всіх інших факторів, які впливають на особистість офіцера, на його поведінку, а також самостійна робота офіцера над собою.