Факультет службово-бойової діяльності

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/26

Browse

Now showing 1 - 20 of 254

Взаємопов’язаність функціонування сектору безпеки й оборони України із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина
(2021) Ромашко, О.; Власов О.; Romаshko, O.; Vlasov, O.
Актуальність статті полягає в тому, що Конституцією України закріплено: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Отож стале функціонування інституту прав і свобод людини і громадянина є невід’ємним елементом нормального існування будь-якого суспільства та держави, а враховуючи, що функції з його гарантування виконує сектор безпеки й оборони України, ми вважаємо, що саме цей процес є найбільш тісно з ним взаємопов’язаним. Мета статті – ґрунтовний науковий аналіз взаємопов’язаності функціонування сектору безпеки і оборони України із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність сектору безпеки й оборони України, основні наукові позиції вітчизняних дослідників. З’ясовано сутність поняття «сектор безпеки й оборони України», його змістовне наповнення та значення, що полягає у функціонуванні комплексу інституцій та ряду узгоджених між собою нормативно-правових актів, метою яких є забезпечення обороноздатності України та забезпечення громадської (публічної) безпеки і порядку, створення атмосфери дотримання прав і свобод людини і громадянина, а також недопущення їх системного порушення. Встановлено, що зміст і сутність інституту прав і свобод людини і громадянина в контексті функціонування сектору безпеки і оборони України полягає в забезпеченні всього комплексу прав і свобод людини і громадянина в результаті виконання відповідними органами покладених на них завдань. Запропоновано оптимізацію та локалізацію певних заходів, що вже передбачені державним стратегіями (програмами), а також міжвідомчими планами роботи, щодо підвищення ролі та значення окремих органів правопорядку в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, а також розширення їхніх повноважень та збільшення кількості форм, у яких здійснюється така діяльність. Обґрунтовано позицію про те, що проблемні питання реалізації прав і свобод людини і громадянина, вирішення яких є цілями функціонування сектору безпеки й оборони України загалом і його структурних органів (органів правопорядку) зокрема, наріжним каменем постають із часів здобуття Україною незалежності, й лише комплексний план дій, що базується на реальних потребах сектору безпеки й оборони України, уможливить їх вирішення. The relevance of the article is that the Constitution of Ukraine stipulates those human rights and freedoms, and their guarantees determine the content and direction of the state. In addition, the sustainable functioning of the institution of human and civil rights and freedoms is an integral part of the normal existence of any society and state and given that its functions include the functioning of the security and defense sector of Ukraine, we believe that this process is most closely interconnected. The purpose of the article is a thorough scientific analysis of the relationship between the functioning of the security and defense sector of Ukraine with the provision of human and civil rights and freedoms. The article analyzes the main regulations governing the activities of the security and defense sector of Ukraine, the main scientific positions of domestic 83 ПРОБЛЕМИ ТА СУДЖЕННЯ researchers. The essence of the concept of security and defense sector of Ukraine, its content and meaning, which consists in the functioning of a set of institutions and a number of mutually agreed regulations, aimed at ensuring Ukraine’s defense and public (public) security and order, creating atmosphere of observance of human and civil rights and freedoms, as well as prevention of their systemic violation. It is established that the content and essence of the institution of human and civil rights and freedoms in the context of the functioning of the security and defense sector of Ukraine is to ensure, as a result of the relevant bodies the tasks of the whole complex of human and civil rights and freedoms. It is proposed to optimize and localize certain measures already provided for in state strategies (programs), as well as interdepartmental work plans to increase the role and importance of individual law enforcement agencies in ensuring human and civil rights and freedoms, as well as expanding their powers and increasing the number of forms. such activity is carried out. The position that the problematic issues of realization of human and civil rights and freedoms, the solution of which are the goals of the security and defense sector of Ukraine in general and its structural bodies (law enforcement agencies), in particular, has been a cornerstone since Ukraine’s independence and only a comprehensive action plan based on the real needs of the security and defense sector of Ukraine will enable their solution.
Принципи функціонування сектору безпеки і оборони України
(Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України, 2021) Ромашко, Олег Миколайович; Власов, Олександр Геннадійович; Romаshko, Oleh; Vlasov, Oleksandr
Метою статті є комплексний аналіз принципів функціонування сектору безпеки і оборони України. У статті на підставі вивчення наукових напрацювань дослідників нормативно-правового підґрунтя функціонування сектору безпеки і оборони України автору вдалось обґрунтувати висновки щодо характеристики принципів функціонування сектору безпеки і оборони, змістовно розглянути зміст і сутність поняття «сектор безпеки і оборони України» та за допомогою аналізу нормативно-правового підґрунтя змістовно його наповнити. Додатково розглянуто зміст поняття про принципи і за допомогою аналізу наукових позицій дослідників автором обґрунтовано власне бачення щодо визначення окремих структурних елементів понятійно-категоріального апарату досліджуваної проблематики. Підкреслено, що поняття «сектор безпеки і оборони» визначається нормативно-правовими актами України, які не можуть трактуватись уявно, а лише суттєво і змістовно відображають, що саме відноситься до відповідного сектору. Інтерпретовано наявні у законодавстві принципи державної політики у сфері національної безпеки і оборони та з’ясовано, що перша категорія принципів (до яких віднесено, зокрема, загальноправові принципи) регламентується Конституцією та законами України. Доведено, що група галузевих принципів відіграє найбільш значущу роль у розвитку всіх інституцій, які входять до сектору безпеки і оборони. Підкреслено можливість запозичення найкращих міжнародних практик; цей принцип виступає запобіжником регресу процесів стабільного розвитку. Зауважено, що участь в інтересах України у міжнародних зусиллях із підтримання миру і безпеки та у міждержавних системах гарантує поінформованість про реальний стан загроз для національної і державної безпеки. Доведено, що принцип розвитку формує статус сектору безпеки і оборони як ефективного механізму захисту прав і свобод людини та громадянина. Цей принцип, зокрема через задіяння належних адміністративних і правових інструментів, уможливлює динамічний, стабільний і цілеспрямований розвиток сектору безпеки і оборони завдяки оцінці ризиків (як зовнішніх, так і внутрішніх) для держави, застосуванню стратегічного та галузевого планування у секторі безпеки і оборони України.
Наркотизм військовослужбовців як соціально-правова проблема
(Національний університет «Одеська юридична академія», 2021) Градецький, Андрій; Повар, Олександр; Gradetskyi, Andrii; Povar, Oleksandr
У статті досліджено проблеми розповсюдження наркоманії серед військовослужбовців, а також установлено взаємозв’язок вживання наркотичних речовин та скоєння військовослужбовцями кримінальних правопорушень. Ситуація сьогодення свідчить, що немедичне вживання наркотичних та психотропних речовин має тенденцію до швидкого поширення, причому вік наркоманів стабільно знижується. З’ясовано, що розповсюдження наркоманії серед цивільного населення зумовлює її наявність і серед військовослужбовців. Серед контингенту призовників і чоловіків мобілізаційного віку сформувалася велика частка осіб, які мають досвід вживання наркотиків. Доведено, що наркоманія несумісна з військовою службою, яка відрізняється напруженою інтелектуальною діяльністю, виконанням обов’язків, що вимагають значних фізичних і психологічних навантажень. Наркотизація у військових формуваннях створює серйозні передумови для надзвичайних подій та аварійних ситуацій із непередбаченими наслідками, сприяє поширенню девіацій, перш за все суїцидальних проявів, призводить до небойових втрат серед військовослужбовців. Зазначено, що щорічно простежується зростання наркозлочинності військовослужбовців. На ґрунті вживання наркотиків скоюються загальнокримінальні та «військові» кримінальні правопорушення. Наркотизація виступає однією з причин віктимізації військовослужбовців, у сукупності з іншими формами правопорушуючої поведінки формує деструктивні чинники в організації бойової діяльності військових формувань, виступає одним з джерел економічного «підживлення» корупції у військових формуваннях. Підкреслено, що війська – специфічна частина суспільства зі своїми соціально-економічними, демографічними, організаційно-управлінськими і правовими особливостями. Тому поряд із загальним комплексом криміногенних чинників, що притаманні суспільству загалом, специфічними для військового середовища криміногенними факторами є також дія комплексу психотравмуючих ситуацій. Викладені принципи і підходи, що мають бути покладені в основу профілактики та протидії наркотизації та наркозлочинній поведінці військовослужбовців.
Застосування альтернативних покарань у міжнародному пенітенціарному праві
(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021) Градецький, Андрій Вікторович; Gradetskyi, Andrii
У статті проаналізовано міжнародні стандарти щодо застосування кримінально-правових заходів, не пов’язаних із позбавленням волі. У процесі запобігання злочинності попереджувальне значення покарання визначається не його жорстокістю, а його невідворотністю, а покарання суворіше, ніж заслуговує засуджений, підриває переконаність у його справедливості. Негативні соціально-економічні, моральні, психологічні, демографічні та медичні наслідки доводять, що позбавлення волі не є кращим засобом боротьби зі злочинністю. З’ясовано, що всі види альтернативних покарань, які застосовуються у зарубіжних державах, можна поділити на кілька груп: а) покарання, пов’язані з матеріальним впливом на засудженого; б) санкції, що не передбачають нагляд і контроль; в) покарання, пов’язані зі здійсненням контролю за засудженими з боку спеціальних органів. Передумови запровадження альтернативних позбавленню волі покарань: низька ефективність тюремного ув’язнення, антигуманний характер позбавлення волі, економічна обґрунтованість застосування альтернатив. Найбільш комплексним міжнародним документом у сфері альтернатив тюремного ув’язнення є Токійські правила, у яких передбачено широкий діапазон заходів, альтернативних тюремному ув’язненню. Зазначено, що впровадження альтернативних покарань не тільки залежить від соціально-правових явищ і багатьох неправових обставин (економіки, соціальної структури суспільства, державного ладу і т. п.), але і відображає політику держави у сфері боротьби зі злочинністю на конкретному історичному етапі. Високі показники рецидивної злочинності серед осіб, котрі раніше відбували покарання у пенітенціарних установах, значна матеріальна витратність системи виправних установ засвідчують необхідність провадження наукових досліджень, результати яких сприятимуть вдосконаленню кримінального та кримінально-виконавчого законодавства і практики їх застосування, спрямованих на зниження репресивності та гуманізацію, на розвиток альтернативних позбавленню волі видів покарань.
Удосконалення змісту фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах в Україні
(Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2021) Троцький, Руслан Сергійович; Манжос, Олексій Олександрович; Trotskyi, Ruslan; Manzhos, Oleksii
В оглядовій статті проаналізовано особливості фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищих навчальних закладах МВС України. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення змісту фахових дисциплін шляхом збагачення тематики навчальних і робочих програм, розроблення проблемних змістових модулів, лекцій, практичних і семінарських занять, програм ознайомчої практики і стажування; використання інтерактивних форм пізнавальної діяльності (лекція-дискусія, бінарна лекція, рольові ігри, проведення відеолекторіїв), організація виховних заходів (зустрічі з військовослужбовцями, керівним складом); проведення тренінгів (комунікативних, з педагогічної майстерності); використання різноманітних методів (проектів, мозкового штурму, дискусія, професійно орієнтовані ситуації, практикуми та ін.); організація семінарів для викладачів фахових дисциплін з проблем досвіду управлінської культури правоохоронних органів в Україні та зарубіжжі. Автори доводять, що удосконалення змісту фахової підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України з метою формування готовності до управлінської діяльності має ґрунтуватися на цінностях професійного розвитку фахівця та основних положеннях провідних методологічних підходів (діяльнісного, особистісно орієнтовного, культурологічного, системного, компетентнісного). Наголошено, що на сучасному етапі розвитку правоохоронної сфери актуалізується потреба у підготовці мобільного фахівця, здатного вчитися упродовж усього життя, наділеного позитивним ставленням до свого фаху, прагненням до постійного особистісного та професійного саморозвитку, розумінням фахових функцій, здатністю до їх виконання на високому професійному рівні, розвитку власної моральності, інтелекту, емпатійності, культури, що становить підґрунтя ефективної управлінської діяльності.
Врахування тенденцій воєнної політики України в організації освітнього процесу вищого військового навчального закладу
(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2022) Медвідь, Михайло Михайлович; Ктіторов, Максим Олександрович; Медвідь, Юлія Іванівна; Курбатов, Артем Андрійович; Пашинський, Андрій Володимирович; Криворучко, Віталій Олександрович; Medvid, Mykhailo; Ktitorov, Maksym; Medvid, Yuliia; Kurbatov, Artem; Pashynskyi, Andrii; Kryvoruchko, Vitalii
За результатами проведеного дослідження, присвяченого врахуванню тенденцій воєнної політики України в організації освітнього процесу вищого військового навчального закладу (ВВНЗ), визначено: 1) необхідність здійснення перегляду методології формування та розвитку компетентностей майбутніх офіцерів НГУ, що проявляється у потребі формування їх готовності до ведення бойових дій, здатності у них виживання в автономних умовах та наданні першої медичної допомоги і самодопомоги в екстремальних ситуаціях, навчання цьому особового складу, формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання службових завдань з охорони громадського порядку в умовах воєнного стану, реалізації стандартів НАТО щодо підготовки військових фахівців; 2) гіпотезу, що рівень готовності майбутніх офіцерів НГУ до ведення бойових дій залежить від того чи залучаються до проведення занять офіцери – учасники бойових дій, чи здійснюється перегляд робочих програм навчальних дисциплін з урахуванням досвіду бойових дій, чи використовується сучасне актуальне матеріально технічне забезпечення проведення занять; 3) перелік військово-професійних та військо во-спеціальних компетентностей майбутнього офіцера НГУ для урахування їх у відповідних освітньо-професійних програмах першого (бака лаврського) рівня вищої освіти для запровадження у їх зміст базового та фахового курсів тактичного рівня військової освіти (L-1А, L-1В); 4) ускладнення кадрового забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ у процесу запровадження стандартів НАТО щодо підготовки військових фахівців, оскільки вони не зовсім суміщається з діючими нормативно-правовими актами; 5) залежність кар’єрного зростання офіцера у ВВНЗ від його професійного розвитку; 6) умови організації використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі ВВНЗ з урахуванням впливу на неї існуючих особливостей.
Андрагогічна компетентність-важлива складова управлінської компетентності педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів
(Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2022) Троцький, Руслан; Радомський, Ігор; Trotskyi, Ruslan; Radomski, Ihor
У статті розглянуто сутнісні характеристики управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів. В ході дослідження використовувались теоретичні методи: метод системно-структурного аналізу наукової літератури та проблемно-цільовий метод; емпіричні методи: бесіди з науково-педагогічними працівниками, аналіз літературних джерел. За результатами проведеного дослідження виокремлено сутнісні характеристики управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів та на їх основі виділено особливості, що визначають специфіку андрагогічної компетентності педагогічного персоналу, урахування яких підвищить готовність педагогічного персоналу до роботи з дорослою аудиторією. Напрями подальших наукових досліджень доцільно зосередити на тенденціях розвитку управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів.
Показники та критерій ефективності для оцінювання можливості виконати бойове завдання похідною охороною щодо недопущення раптового нападу противника на підрозділ Національної гвардії України під час здійснення маршу
(Київський інститут Національної гвардії України, 2022) Власюк, Валерій Васильович; Поляков, Вадим Юрійович; Vlasiuk, Valerii; Poliakov, Vadim
У статті розглянуто показники та критерій ефективності для оцінювання можливості успішного виконання бойового завдання похідною охороною під час здійснення маршу. Ці показники та критерій ґрунтуються на тактико-технічних характеристиках наявних одиниць озброєння, військової техніки, засобів спостереження та застосуванні відомих і апробованих положеннях теорій ймовірностей та моделювання бойових дій. Зазначено, що оцінювання прогнозованої можливості виконати основні завдання похідною охороною підрозділу проводиться на прикладі батальйону оперативного призначення, який здійснює марш. У дослідженні було прийнято обмеження та допущення, а також визначено межі дослідження, в рамках яких здобуті результати можна вважати прийнятними для практичного застосування. Представлено цільову функцію, показники та критерій ефективності для оцінювання можливості виконати бойове завдання похідною охороною щодо недопущення раптового нападу противника на підрозділ під час здійснення маршу. Здобуті результати може бути поширено для застосування іншими військовими формуваннями та силовими відомствами.
Ефективне функціонування військової логістики як необхідна умова підвищення боєздатності Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2022) Градецький, Андрій Вікторович; Манжос, Олексій Олександрович; Андрусенко, Сергій Іванович; Gradetskyi, Andrii; Manzhos, Oleksii; Andrusenko, Serhii
У статті зазначено, що питання військової логістики нині набуло особливої актуальності у зв’язку з повномасштабною війною, розв’язаною РФ проти України. Ця трагічна подія прискорила процес реформування системи тилового забезпечення військ і перетворення її на систему логістич ного забезпечення відповідно до стандартів НАТО. У результаті дослідження визначено, що понят тя «військова логістика» перебуває в постійному розвитку і є результатом еволюційного вдоскона лення процесів пошуку ефективних форм матеріально-технічного забезпечення військ. Розглянуто напрям посилення ефективності функціонування військової логістики з використанням кращого досвіду НАТО.
Сучасні технології та техніка з пошуку та знешкодження мін
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Толстоносов, Димитрій Юрійович; Островський, Богдан Сергійович
Впровадження нового бойового досвіду в умовах повномасштабної війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Семенов, Микола.
Cлужбово-бойове застосування безпілотних літальних апаратів в умовах ведення війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Кадяйкін, Кіріл Володимирович
Сучасні можливості медичної евакуації поранених і пошкодженої техніки та шляхи їх вдосконалення
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Толстоносов, Димитрій Юрійович; Шуляк, Вадим Петрович
Проблематика продовольчого забезпечення військових формування сектору безпеки і оборони України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Толстоносов, Димитрій Юрійович; Яремчук, Василь Іванович
Проблемні питання щодо виконання бойового завдання бойовими порядками механізованого відділення
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Репенко, О. М.; Солоненко В. В.
Питання логістичного забезпечення країн НАТО
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Толстоносов, Димитрій Юрійович; Манжос, Олексій Олександрович
Роль та місце БПЛА в умовах війни з росією
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Курбатов, Артем Андрійович; Рудь, Станіслав Сергійович
Роль і місце безпілотних літальних комплексів у війні між Україною та росією і перспективи їх розвитку у майбутньому
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Зінченко, Сергій Вікторович
Педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до застосування протитанкового ракетного комплексу «Стугна-п» під час виконання службово-бойової діяльності
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Задорожний, Костянтин Анатолійович; Повар, Олександр Васильович
Практичні рекомендації щодо застосування радіошлюзів під час організації спільних радіомереж, що побудовані з використанням УКХ-радіостанцій стандарту DMR різних частотних діапазонів
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Гречаний, Вячеслав Олександрович

Browse

Browsing Факультет службово-бойової діяльності by Issue Date