Browsing by Author "Sogorin, Andriy Anatoliyovich"

Now showing 1 - 6 of 6

Застосування системи «DELTA» в освітньому процесі та управлінні вищими військовими навчальними закладами Національної гвардії України
(Національна академія Національної гвардії України, 2025-03-20) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich
У тезах обґрунтовано доцільність застосування національної системи ситуаційної обізнаності «Delta» в освітньому процесі та управлінні ВВНЗ НГУ. Сформульовано мету — визначити можливості впровадження «Delta» через зіставлення її функціоналу з типовими вимогами до автоматизованих систем управління закладами вищої освіти. Показано, що «Delta» зарекомендувала себе як інструмент планування та управління в умовах розосереджених підрозділів і пройшла перевірку інформаційної безпеки. Наголошено на відповідності ключовим функціям LMS: оперативний доступ до інформації, електронний документообіг, розмежування прав доступу, організація безпеки даних. Окреслено ресурсні передумови впровадження (швидкісний інтернет, ноутбуки/планшети) та очікувані ефекти: інтеграція випускників у систему управління, скорочення строків службової адаптації, прискорене перенесення бойового досвіду в навчальний процес і НМБ. Зроблено висновок про обґрунтованість масштабування застосування «Delta» у ВВНЗ НГУ.
Концептуалізація моделі сценарного тренування та оцінювання ефективності вогневої підготовки в умовах урбанізованого середовища
(Видавнича група «Наукові перспективи»,Військова академія (м. Одеса), 2026-01-02) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-00095900-7139; Галух, Олексій Олександрович; Halukh, Oleksii; https://orcid.org/0009-0001-2095-9564
У статті здійснено комплексне наукове обґрунтування концепту моделі сценарної вогневої підготовки військовослужбовців для дій в умовах урбанізованого середовища. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням ролі міського простору як ключового театру сучасних бойових дій, що визначає потребу у підготовці, здатній відтворювати реальні операційні характеристики урбанізованого бою. На основі аналізу міжнародних доктрин, сучасних публікацій НАТО, результатів військових психологічних і моторно-навчальних досліджень обґрунтовано, що традиційні полігонні методики не забезпечують належного рівня перенесення навичок у ситуації високої динаміки, невизначеності та стресового впливу. У роботі розкрито теоретичні засади моделі, серед яких концепція репрезентативного дизайну, екологічна динаміка, теорія ситуаційного навчання та положення військової педагогіки. Зазначено, що ефективне тренування має поєднувати технічні, тактичні, когнітивні та психофізіологічні компоненти, формуючи адаптивну поведінку військовослужбовця у складному багатовимірному просторі міста.Запропоновані підходи до побудови моделі передбачають розроблення структурованих навчальних сценаріїв із поступовим ускладненням: від інди-відуальних базових дій до командних багатофазних операцій, що охоплюють обмежену видимість, раптові загрози, переміщення у приміщеннях, взаємодію в малих групах та роботу в умовах перевантаження сенсорними стимулами. Особливу увагу приділено психофізіологічній складовій, яка забезпечує розвиток стресостійкості, стабільності моторних дій і здатності до саморегуляції під час виконання бойових завдань.
Огляд практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» підготовці військовослужбовців армій країн НАТО
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Бовсунівський, Ігор Миколайович; Bovsunivskyi, Ihor; https://orcid.org/0009-0001-6073-3017
Стаття присвячена систематизації практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» в підготовці військовослужбовців армій НАТО та окресленню шляхів його цілеспрямованої адаптації до української системи вогневої підготовки. Дослідження заповнює наявну прогалину в українському науково-практичному полі, де досі бракує узагальненого порівняльного огляду реалізації AAR у різних країнах і механізмів інтеграції результатів у SOP/TTP та плани підготовки. Методологічну основу становлять аналіз доктринальних і нормативних документів (AJP-7, настанови JALLC, TC 25-20, JSP 822), зіставлення національних моделей та виокремлення структурних елементів процесу AAR (етапи, ролі, інструменти збору даних), а також порівняльний огляд кейсів США, Великої Британії, Канади, Німеччини та Польщі. Показано, що стандарт задає відтворювану архітектуру розбору: від чіткого визначення навчальних результатів і критеріїв успіху до планування збору доказів (журнали, відео, телеметрія, карти, записи радіообміну) та розподілу ролей фасилітатора, спостерігача і доповідачів. Центральними принципами є психологічна безпека, фокус на процесах і доказовість, перетворення висновків на дії (feedforward), а також безперервність, коли короткі «immediate AAR» доповнюються розширеними сесіями після завершення етапів підготовки; отримані уроки із відповідальними та строками вбудовуються в програми тренувань і SOP/TTP
Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich ; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; Ніконенко, Андрій Миколайович; Nikonenko, Andrii Mykolaiovych; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; https://orcid.org/0009-0004-2261-7906
У статті розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів. Автори акцентують увагу на тому, що традиційні методи стрілецької підготовки –практичні стрільби, тактичні заняття, робота з тренажерами –залишаються базовими, проте характеризуються рядом обмежень, зокрема високою вартістю боєприпасів, дефіцитом полігонної інфраструктури та відсутністю можливостей для широкої індивідуалізації навчального процесу. У цьому контексті штучний інтелект розглядається як стратегічний інструмент, що здатний забезпечити якісно новий рівень підготовки військовослужбовців. Здійснено аналіз сучасних наукових досліджень, міжнародних стратегічних документів НАТО, США, Великої Британії та інших країн, які визначають рамкові умови інтеграції штучного інтелекту у військову освіту. Значна увага приділяється адаптивним системам навчання, інтелектуальним симуляторам, віртуальним і змішаним середовищам (VR/MR), а також технологіям аналізу даних на основі стандартів ADL Total Learning Architecture та xAPI 2.0. Продемонстровано, що когнітивні моделі дозволяють скорочувати час оволодіння навичками та підвищувати точність виконання вправ, а використання біофідбеку й VR-стрес-інокуляції сприяє розвитку стійкості тапсихологічної готовності курсантів до бойових умов. Окремо розглянуто міжнародний досвід: США активно впроваджують Synthetic Training Environment (STE) та IVAS/SiVT, Велика Британія орієнтується на принципи відповідального використання технологій (Ambitious, Safe, Responsible), Канада акцентує на цифровізації After-Action Review, а Польща створює віртуальні полігони з елементами штучного інтелекту. Ці приклади підтверджують, що інтеграція інтелектуальних систем уже виходить за межі експериментів і стає частиною масової практики підготовки. Разом із перспективами підкреслюються ризики: технологічна залежність, можливі кіберзагрози, проблеми захисту персональних і біометричних даних, а також інституційна інерція та недостатня підготовка інструкторів. Автори роблять висновок, що для ефективного впровадження інновацій необхідне поєднання технічних рішень, педагогічних методик та нормативно-етичних стандартів, які гарантують збереження провідної ролі людини у навчальному процесі. Загалом стаття обґрунтовує, що застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів може стати стратегічним ресурсом розвитку військової освіти України, дозволяючи оптимізувати використання ресурсів, підвищити ефективність тренувань, забезпечити відповідність стандартам НАТО та сформувати інноваційну модель навчання, здатну адекватно відповідати викликам сучасних збройних конфліктів.
Стандарти НАТО в формуванні вогневої компетентності курсантів вищих військових навчальних закладів в Україні
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-08-11) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich ; Атаманенко, Ігор Олександрович; Atamanenko, Ihor
У статті здійснено комплексний аналіз ролі стандартів НАТО (STANAG) у формуванні вогневої компетентності курсантів вищих військових навчальних закладів України. Актуальність дослідження зумовлена тривалою російсько-українською війною (від 2014 р. із кульмінацією після 2022 р.) та стратегічним курсом Збройних Сил України на сумісність із євроатлантичними підходами. Метою роботи є структурований розбір навчально-тренувальних STANAG і встановлення їх відповідності трьом ключовим складовим вогневої компетентності майбутніх офіцерів: професійно‑практичній, когнітивній та психофізіологічній. Методологічно дослідження спирається на контент-аналіз положень STANAG 2484, 4513, 2934, 3606 та 2565, їх порівняння з чинними освітніми стандартами та навчальними планами НЗВО, а також експертне опитування інструкторів і викладачів вогневої підготовки. Отримані результати демонструють пряму кореляцію між нормативними вимогами STANAG і конкретними знаннями, уміннями та психофізіологічними якостями, необхідними для ефективної бойової діяльності в сучасному операційному середовищі. Запровадження зазначених стандартів забезпечує уніфікацію термінології, процедур безпеки та методик тренування, підвищує міжоперабельність підрозділів, слугує базою для модернізації освітніх програм шляхом запровадження симуляцій, модульного навчання, інтенсивних стрілецьких курсів і системного After‑Action Review. Наукова новизна полягає у побудові моделі відповідності вимог STANAG структурі компетентності курсантів, а практична значущість — у наданні інструментарію для коригування навчальних програм і розроблення критеріїв оцінювання результатів вогневої підготовки. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною верифікацією ефективності оновлених програм, інтеграцією цифрових тренажерів та розробленням психофізіологічних профілів готовності офіцерів до ведення вогню в умовах високої інтенсивності бою
Сучасні технології НАТО у вогневій підготовці
(Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, 2025-07-23) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; Бірюков, Олексій Ігорович; Biryukov, Olexiy Igorovich
У статті досліджується трансформація підходів до вогневої підготовки в країнах-членах НАТО в умовах зростаючої динаміки бойових дій, змін безпекового середовища та розвитку нових загроз –зокрема, дронів, кібератак і інформаційно-психологічних впливів. Авторами проаналізовано впровадження інноваційних симуляційних систем, серед яких JFIRES, MILES, VBS2/3, а також платформ AfterActionReview(AAR), що забезпечують високу якість зворотного зв’язку та підвищення ефективності навчального процесу. Здійснено розгляд практичних аспектів використання згаданих систем у військовій освіті й бойовій підготовці, їх сумісності з цифровими технологіями, здатності адаптуватися до різних сценаріїв бойових дій (міські умови, траншейна війна, операції вночі), а також відповідності до стандартів НАТО. Автори підкреслюють переваги віртуального та лазерного моделювання як засобів зменшення витрат, підвищення реалістичності тренувань і розвитку критичного мислення у військовослужбовців. У статті також приділено увагу принципам модульності, інтероперабельності та індивідуалізації тренувань. Описано методологічну базу, що дозволяє інтегрувати вогневу підготовку з іншими дисциплінами –тактикою, медичною евакуацією під вогнем, кібергігієною. Навчальні програми, згідно з досвідом НАТО, адаптуються до специфіки театру бойових дій, погодних умов і функціонального призначення підрозділів. У заключній частині роботи надано низку рекомендацій щодо доцільності впровадження зазначених технологій у систему підготовки Сил оборони України. Зокрема, підкреслено важливість масштабного застосування симуляційних рішень, з урахуванням потреб українських військових під час україно-російської війни. Це дозволить сформувати сучасну, ефективну, безпечну і стандартизовану за вимогами НАТО систему вогневої підготовки, яка спроможна швидко та гнучко реагувати на виклики гібридного конфлікту та забезпечити високий рівень бойової готовності