Безпека, державна та національна безпека як категорії права та правові цінності

Abstract

У статті проаналізовано підходи до поняття безпеки та запропоновано її розуміння як нормативно забезпеченого і соціально гарантованого стану захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від внутрішніх та зовнішніх загроз, який забезпечується правовими засобами через діяльність уповноважених суб’єктів. Запропоновано розуміння поняття правових цінностей як певних значущих і корисних для людини та суспільства природних чи суспільних благ, які об’єктивуються на рівні правосвідомості, знаходять свій вираз у позитивному праві, пов’язані з «духом» права, реалізуються та захищаються державою. Розкрито правову природу та аксіологічну цінність особистої, державної та національної безпеки. Доведено, що безпека є одночасно умовою, засобом, і способом об’єктивації гарантованого правом індивідуального та колективного блага, що полягає у захищеності індивіда, держави чи суспільства від загроз їх подальшому існуванню і розвитку. Виявлено і розкрито зв’язок між категоріями безпеки і права. Доведено, що право є інструментом забезпечення безпеки, а особиста, державна, національна безпека – необхідною умовою функціонування права. Співвідношення права і безпеки як правових категорій полягає у тому, що право формує, регулює та гарантує безпеку, а безпека забезпечує реальність і дієвість права. Доведено, що безпека, як і право, має єдину аксіологічну природу та має виключне значення для особи, держави, нації. Виділено характеристики, що дозволяють віднести безпеку до системи правових цінностей. Зокрема, це: соціальна значущість, фундаментальність для існування людини і суспільства; морально-ціннісна обумовленість; виконання ролі основи для реалізації правового порядку; об’єктивація у правових нормах, «дусі» права; універсальність; гарантованість, забезпечуваність; правова охорона з боку держави. Визначено, що подальше удосконалення концепцій особистої, державної, національної безпеки як правових категорій і правових цінностей залежатиме від розширення і поглиблення методології теоретико-правових досліджень, пов’язаних із проблемами безпеки, права, правових цінностей, а також досліджень, пов’язаних із забезпеченням особистої, державної та національної безпеки.