Захист цивільного населення та цивільних об’єктив як принцип міжнародного гуманітарного права

Abstract

Статтю присвячено аналізу змісту вимоги захисту цивільного населення та цивільних об’єктів як принципу міжнародного гуманітарного права. Доведено, що основним призначенням міжнародного гуманітарного права є регулювання міждержавних відносини у період війни (збройного конфлікту), з метою обмеження насильства на користь гуманності. Окремим напрямом є захист цивільного населення, цивільних об’єктів, а також обмеження негуманних методів і засобів ведення війни. Установлено, що міжнародне гуманітарне право має систему власних принципів, які забезпечують йому єдність і системність, визначаючи при цьому його мету, зміст та напрями правового регулювання. Особливістю принципів МГП є те, що вони, здебільшого, мають форму вимог, яких воюючі сторони мають дотримуватися в обов’язковому порядку, незалежно від їх бажання. З’ясовано, що особливе місце у системі зазначених принципів належить принципу захисту цивільних осіб та об’єктів, з метою недопущення воєнного насильства та зменшення негативних наслідків воєнних дій для зазначеної категорії осіб. Установлено, що вимоги, спрямовані на захист цивільного населення та об’єктів, об’єктивуються у нормах Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, Додатковому протоколі І до неї, Женевської конвенції про статус військовополонених 1949 року. Їх зміст складають обов’язки сторін під час ведення бойових дій дотримуватися принципів: а) розрізнення; б) заборони невибіркових нападів; в) сумірності (пропорційності) дій; г) вжиття запобіжних заходів. Здійснено деталізацію вимог та розкрито зміст зазначених принципів. Доведено масовість і системність порушень принципу захисту цивільного населення та об’єктів державою-порушницею у ході триваючої збройної агресії російської федерації проти України та обґрунтовано необхідність удосконалення системи норм і принципів МГП як у цілому, так і принципів захисту цивільного населення і цивільних об’єктів, зокрема, включно із посиленням інституту міжнародно-правової відповідальності та механізмів його реалізації.