Історична пам'ять: особливості змісту та функціонування у сучасному українському суспільстві

Abstract

У статті аргументовано, що вивчення змісту та особливостей функціонування історичної пам’яті сучасного українського соціуму є важливим науковим завданням, оскільки зазначений феномен відіграє ключову роль у процесах націє- та державотворення, збереженні традиційних та формуванні нових національних цінностей, визначенні політичного майбутнього української державності та української нації. Установлено існування кількох основних підходів до поняття історичної пам’яті: ідентифікаційного; ціннісного; консолідаційного (об’єднавчого). Запропоновано під поняттям колективної історичної пам’яті українського суспільства розуміти відображені у колективній свідомості знання і рефлексії щодо подій, традицій, ідей та теорій, за допомогою яких українська нація усвідомлює та зберігає своє минуле. Доведено, що історична пам’ять має складну, багаторівневу структуру. Обгрунтовано доцільність виділення офіційного (консолідованого, узгодженого із суб’єктами політичної діяльності) та неофіційного (представленого у буденній свідомості) рівнів, а також індивідуального, групового, колективного (загальносоціального, національного) видів історичної пам’яті. Установлено, що структурно історична пам'ять складається із політичних та соціальних аспектів. Обґрунтовано, що за сучасних умов основними чинниками впливу на зміст історичної пам’яті українського суспільства є різні підходи до розуміння і оцінки певних значимих подій національної історії, властиві різним соціальним і регіональним групам населення. Визначено особливості історичної пам’яті сучасного українського суспільства, а саме: переважання у її структурі політичної складової; значний вплив радянсько-російських ідеологічних наративів; надмірна поляризація; змішаність; нестабільність. Обґрунтовано доцільність виділення, як основних, двох відносно консолідованих моделей історичної пам’яті, а саме: української (національно-патріотичного, національно-центричного, національно-європейського типів) та постколоніальної (малоросійського, східнословянського, радянського типів). Установлено можливість їх змішання, поєднання та доповнення неосновними характеристиками. Доведено, що у сучасному українському суспільстві колективна історична пам'ять реалізує комплекс функцій, а саме: пізнавальну, виховну, акумулятивну, адаптаційну, синтезуючу, консолідуючу. Розкрито зміст зазначених функцій. Установлено, що основним призначенням історичної пам’яті на сучасному етапі розвитку української держави та нації є: сприяння процесам національної ідентифікації; збереження національної ідентичності; підвищення рівня національної свідомості українців.