Кафедра управління підрозділами НГУ

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/91

Browse

Now showing 1 - 20 of 36

Актуальні питання вдосконалення системи бойової підготовки підрозділів Національної гвардії України під час дії правового режиму воєнного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Ромашко, Олег Миколайович
Аналіз змісту і сутності масових заворушень як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України
(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Кобзар, О. Ф.; Ромашко, О. М.; Kobzar, O. F.; Romаshko, O. M.
Проаналізовано зміст і сутність масових заворушень як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України. Досліджено позиці соціального феномена, протиправного діяння та як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України. Обґрунтовано позицію про те, що в сучасному розумінні масові заворушення є не лише соціальним феноменом, а насамперед ‒ кримінально караним діянням. Водночас з огляду на необхідність їхнього припинення підрозділами Національної гвардії України зазначений соціальний прояв характеризується системою інших критеріїв, що, зі свого боку, не виключає протиправності та високої суспільної небезпечності відповідних дій, а це й зумовлює потребу негайного реагування органами правопорядку на такі процеси. Доведено, що зміст і сутність повноважень Національної гвардії України загалом і військовослужбовців окремих частин і підрозділів зумовлюють нормативну можливість та об’єктивні обов’язки щодо припинення масових заворушень на території України, таким чином фрагментуючи необхідність припинення масового заворушення як акту протиправної поведінки та потребу в подальшому досудовому розслідуванні таких дій іншими суб’єктами органів правопорядку.
Андрагогічна компетентність-важлива складова управлінської компетентності педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів
(Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2022) Троцький, Руслан; Радомський, Ігор; Trotskyi, Ruslan; Radomski, Ihor
У статті розглянуто сутнісні характеристики управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів. В ході дослідження використовувались теоретичні методи: метод системно-структурного аналізу наукової літератури та проблемно-цільовий метод; емпіричні методи: бесіди з науково-педагогічними працівниками, аналіз літературних джерел. За результатами проведеного дослідження виокремлено сутнісні характеристики управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів та на їх основі виділено особливості, що визначають специфіку андрагогічної компетентності педагогічного персоналу, урахування яких підвищить готовність педагогічного персоналу до роботи з дорослою аудиторією. Напрями подальших наукових досліджень доцільно зосередити на тенденціях розвитку управлінської та андрагогічної компетентностей педагогічного персоналу вищих військових навчальних закладів.
Аспекти визначення військового потенціалу держави
(2024) Троцький, Руслан Сергійович; Назарченко, Сергій Олексійович; Trotskyi, Ruslan; Nazarchenko, Serhiy
В статті проведений аналіз окремих компонентів військового потенціалу, інтеграція отриманих результатів для формування загальної оцінки. В умовах повномасштабного вторгнення рф однією з важливих задач є відсіч збройної агресії. Задача відсічі збройної агресії потребує раціонального розподілу сил та засобів, ресурсів держави. Існує велика кількість методик визначення військового потенціалу. Визначення військового потенціалу держави є складним і багатофакторним процесом, що включає аналіз різних компонентів, таких як економічний, технологічний, демографічний, геополітичний та військовий аспекти. В статті розглянуті основні підходи та погляди зарубіжних фахівців на оцінку військового потенціалу держави. При оцінці можливостей країни використовуються різні методи та підходи, конкретний зміст яких варіюється в залежності від важливості тих чи інших факторів. Ці фактори, на думку зарубіжних фахівців, найбільшою мірою впливають на об'єктивність значень показників, що розраховуються на сучасному етапі. Методологічний апарат оцінки могутності держави є дуже різноманітним. Узагальнені компоненти військового потенціалу, а саме: економічний, технологічний, демографічний, геополітичний та військовий. До військового компоненту віднесено: кількість військовослужбовців, структура військ, мобілізаційний потенціал, кількість і якість озброєння його технічний стан, запаси озброєння, бойова підготовка, освіта і кваліфікація, психологічна підготовка, логістична інфраструктура, матеріально-технічне забезпечення, здатність підтримки бойових дій. Оцінка військового потенціалу держави є багатофакторним процесом, що включає комплексний аналіз економічних, технологічних, демографічних, геополітичних і військових аспектів. Використання структурованої методики дозволяє отримати об'єктивну і всебічну оцінку, яка може бути використана для прийняття стратегічних рішень. Комплексна оцінка військового компонента військового потенціалу держави вимагає аналізу багатьох аспектів, що охоплюють особовий склад, озброєння і техніку, підготовку і навчання, а також логістику і забезпечення. Важливо враховувати як кількісні, так і якісні показники, а також здатність держави до швидкої адаптації і модернізації своїх збройних сил у відповідь на нові виклики і загрози. SWОT-аналіз дозволяє систематизувати інформацію про військовий потенціал держави, виявити ключові сильні та слабкі сторони, можливості для розвитку і зовнішні загрози. Такий підхід допомагає розробити більш ефективну стратегію розвитку збройних сил, орієнтовану на зміцнення обороноздатності і підвищення безпеки держави.
Аспекти сучасного управління та сучасного управління військами
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-05-24) Курило, О. І.; Коваленко Д. І.
Взаємодія національної гвардії із медіа в умовах введення правового режиму воєнного стану
(Національний університет «Одеська юридична академія», 2023) Троцький, Р. С.; Андрусенко, С. І.; Курило, О. І.; Trotskyi R. S.; Andrusenko S. I.; Kurylo O. I
Стаття присвячена здійсненню наукового розгляду проблематики щодо сформованих нормативних основ реалізації взаємодії Національної гвардії із медіа в умовах введення правового режиму воєнного стану. Визначено, що єдність зусиль Національної гвардії України та медіа, першочергово направлена на досягнення забезпечення прозорості та відкритості усіх процесів, які відбуваються при плануванні розвитку та безпосередній діяльності Національної гвардії України. Виявлено, що Національна гвардія України є більш відкритою для громадянського цивільного контролю, аніж Національна поліція України. Узагальнено, що введення правового режиму воєнного стану суттєво впливає на організацію та здійснення взаємодії Національної гвардії України та медіа, особливо в контексті забезпечення безпеки, контролю за інформацією та дотриманням прав та свобод громадян. Акцентується, що взаємодія цих двох суб’єктів повинна відбуватися в межах встановлених законодавчих нормативів та з дотриманням принципів демократії. Визначено, важливість забезпечення такої взаємодії може бути продемонстрована на прикладі різних обґрунтувань, однак основними з таких вбачаються: 1) можливість Національної гвардії України спростовувати дезінформації та протидіяти розповсюдженню фейків; 2) взяття Національною гвардією України під контроль тієї інформації, що може бути висвітлена з боку медіа; 3) при легальній взаємодії для журналістів та інших представників медіа гарантується особиста безпека у випадку співпраці у надзвичайних ситуаціях, а також зберігаються основні постулати свободи слова; 4) інформування громадськості здійснюється з метою висвітлення актуальних подій, без зміщення акцентів на буденність процесів з особливою задачею – проінформувати громадськість про правила безпеки та механізми самозахисту у кризових ситуаціях.
Взаємопов’язаність функціонування сектору безпеки й оборони України із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина
(2021) Ромашко, О.; Власов О.; Romаshko, O.; Vlasov, O.
Актуальність статті полягає в тому, що Конституцією України закріплено: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Отож стале функціонування інституту прав і свобод людини і громадянина є невід’ємним елементом нормального існування будь-якого суспільства та держави, а враховуючи, що функції з його гарантування виконує сектор безпеки й оборони України, ми вважаємо, що саме цей процес є найбільш тісно з ним взаємопов’язаним. Мета статті – ґрунтовний науковий аналіз взаємопов’язаності функціонування сектору безпеки і оборони України із забезпеченням прав і свобод людини і громадянина. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність сектору безпеки й оборони України, основні наукові позиції вітчизняних дослідників. З’ясовано сутність поняття «сектор безпеки й оборони України», його змістовне наповнення та значення, що полягає у функціонуванні комплексу інституцій та ряду узгоджених між собою нормативно-правових актів, метою яких є забезпечення обороноздатності України та забезпечення громадської (публічної) безпеки і порядку, створення атмосфери дотримання прав і свобод людини і громадянина, а також недопущення їх системного порушення. Встановлено, що зміст і сутність інституту прав і свобод людини і громадянина в контексті функціонування сектору безпеки і оборони України полягає в забезпеченні всього комплексу прав і свобод людини і громадянина в результаті виконання відповідними органами покладених на них завдань. Запропоновано оптимізацію та локалізацію певних заходів, що вже передбачені державним стратегіями (програмами), а також міжвідомчими планами роботи, щодо підвищення ролі та значення окремих органів правопорядку в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, а також розширення їхніх повноважень та збільшення кількості форм, у яких здійснюється така діяльність. Обґрунтовано позицію про те, що проблемні питання реалізації прав і свобод людини і громадянина, вирішення яких є цілями функціонування сектору безпеки й оборони України загалом і його структурних органів (органів правопорядку) зокрема, наріжним каменем постають із часів здобуття Україною незалежності, й лише комплексний план дій, що базується на реальних потребах сектору безпеки й оборони України, уможливить їх вирішення. The relevance of the article is that the Constitution of Ukraine stipulates those human rights and freedoms, and their guarantees determine the content and direction of the state. In addition, the sustainable functioning of the institution of human and civil rights and freedoms is an integral part of the normal existence of any society and state and given that its functions include the functioning of the security and defense sector of Ukraine, we believe that this process is most closely interconnected. The purpose of the article is a thorough scientific analysis of the relationship between the functioning of the security and defense sector of Ukraine with the provision of human and civil rights and freedoms. The article analyzes the main regulations governing the activities of the security and defense sector of Ukraine, the main scientific positions of domestic 83 ПРОБЛЕМИ ТА СУДЖЕННЯ researchers. The essence of the concept of security and defense sector of Ukraine, its content and meaning, which consists in the functioning of a set of institutions and a number of mutually agreed regulations, aimed at ensuring Ukraine’s defense and public (public) security and order, creating atmosphere of observance of human and civil rights and freedoms, as well as prevention of their systemic violation. It is established that the content and essence of the institution of human and civil rights and freedoms in the context of the functioning of the security and defense sector of Ukraine is to ensure, as a result of the relevant bodies the tasks of the whole complex of human and civil rights and freedoms. It is proposed to optimize and localize certain measures already provided for in state strategies (programs), as well as interdepartmental work plans to increase the role and importance of individual law enforcement agencies in ensuring human and civil rights and freedoms, as well as expanding their powers and increasing the number of forms. such activity is carried out. The position that the problematic issues of realization of human and civil rights and freedoms, the solution of which are the goals of the security and defense sector of Ukraine in general and its structural bodies (law enforcement agencies), in particular, has been a cornerstone since Ukraine’s independence and only a comprehensive action plan based on the real needs of the security and defense sector of Ukraine will enable their solution.
Військові перевезення в умовах війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-05-24) Коба, Олександр Васильович
До питання розвитку освітньої сфери України як важливого фактору зміцнення національної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Троцький, Руслан Сергійович; Курило, Олег Іванович
Досвід психологічної роботи в армії США, спрямованої на подолання бойових стресових розладів військовослужбовців
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-10-25) Строков, Ігор Васильович
Діяльність Національної гвардії України в умовах правового режиму надзвичайного стану
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Курило, Олег Іванович; Троцький, Руслан Сергійович
Забезпечення державної безпеки крізь призму взаємодії національної гвардії України з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони
(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Коба, О. В.; Дудурич, В. Г.; Koba, O. V.; Dudurych, V.. H.
Проаналізовано зміст і сутність поняття державної безпеки крізь призму взаємодії Національної гвардії України з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони. Наведено низку науково-теоретичних і практичних рекомендацій організаційного змісту щодо оптимізації функціонування відповідного процесу. Досліджено, що забезпечення державної безпеки безпосередньо належить до компетенції усіх суб’єктів сектору безпеки і оборони України. Окреслено механізм забезпечення державної безпеки з визначенням ролі й місця у ній сектору безпеки і оборони загалом, а також Національної гвардії України як центрального органу виконавчої влади й одного з відповідних суб’єктів зокрема.
Заходи примусу під час військового стану які може використовувати Національна гвардія України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-05-24) Коба, Олександр Васильович; Лобунов, Денис Олександрович
Зміст і сутність повноважень та завдань Національної гвардії України при виконанні функцій із забезпечення державної безпеки
(Національна акдемія Національної гвардії України, 2023) Троцький, Р. С.; Курило, О. І.; Trotskyi, R.; Kurilo, O.
Проаналізовано зміст і сутність повноважень і завдань Національної гвардії України під час виконання функцій із забезпечення державної безпеки. Наведено низку теоретико-правових і практико-орієнтованих аргументів, що стосуються безпосередньої організації діяльності Національної гвардії України зазначеного напряму. Обґрунтовано положення, що діяльність Національної гвардії України в частині забезпечення прав і свобод людини і громадянина, зокрема й у спосіб відбиття збройної агресії Росії проти незалежності та територіальної цілісності України, є фундаментальною, проте визначене законодавством України коло повноважень і відповідно завдань, що формуються на виконання стратегічної мети, потребують удосконалювання й доповнення.
Механізми виконання завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки Національною гвардією України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024-05-24) Троцький, Руслан Сергійович
Місце та роль Національної гвардії України в структурі складових сектору безпеки і оборони
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Троцький, Руслан Сергійович
Національна гвардія як один із суб`єктів забезпечення державної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Курило, Олег Іванович
Обґрунтування повноважень Національної гвардії України у сфері забезпечення громадської безпеки
(Національна академія Національної гвардії України, 2021) Ромашко, О. М.; Власов, О. Г.; Євтушенко, І. В.; Romаshko, Oleh; Vlasov, Oleksandr; Yevtushenko, Ihor
На основі сформованих авторських підходів до визначення понятійно-категоріального апарату проблематики, з урахуванням наукових поглядів вітчизняних дослідників, а також позиції законодавця аргументовано, що громадська безпека за своєю сутністю є нормативно врегульованим правовим режимом, обов’язки з підтримання якого покладаються на Національну гвардію України. Доведено, що нормативна урегульованість діяльності Національної гвардії України передбачає настання її юридичного обов’язку не лише забезпечувати громадську безпеку, а здійснювати це лише у встановлений чинним законодавством України спосіб і виключно в інтересах суспільства, з усвідомленням того, що становить загрозу в певній громаді, а що ні. Сформовано висновок про зміст і спрямованість поняття «забезпечення громадської безпеки Національною гвардією України».
Окремі аспекти формування правової культури курсантів Національної гвардії України у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-12-30) Коба, Марія Миколаївна; Коба, Олександр Васильович
Організаційно-правові засади службово-бойової діяльності Національної гвардії України
(Київський інститу Національної гвардії України, 2023) Троцький, Руслан Сергійович; Коба, Олександр Васильович; Курило, Олег Олег Іванович; Trotskyi, Ruslan; Koba, Oleksandr; Kurilo, Oleg
У статті досліджується питання організаційно-правових засад службово-бойової діяльності Національної гвардії України, що, своєю чергою, впливає на виконання нею основних завдань відповідно до законодавства України та в умовах широкомасштабної збройної агресії рф. Акцентовано увагу на важливості такого напряму як організаційно-правовий. Наголошено, що без належного законодавчого (правового) гарантування будь-якої діяльності Національної гвардії України, як органу правопорядку та суб’єкта сектору безпеки і оборони України, здійснення нею своїх повноважень якісно та на високому професійному рівні є неможливим. Підтримується думка вчених про те, що службово-бойова діяльність є найширшою в розумінні функціонування Національної гвардії України. Адже до неї належать не лише фрагментарні завдання, а й увесь спектр функцій і повноважень Національної гвардії України, що охоплює як конвойні функції, так і охоронні повноваження, а також окремі засади забезпечення громадської безпеки та порядку. У статті аргументується, що організаційно-правовими засадами службово-бойової діяльності Національної гвардії України є ті норми і приписи національного законодавства (Конституції України, законів, підзаконних нормативно-правових і організаційно-розпорядчих актів), що не лише регулюють здійснення службово бойової діяльності Національної гвардії України, а й забезпечують таку діяльність у контексті організації службової діяльності та налагодження внутрішньої взаємодії між підрозділами. Перспективи подальшого дослідження полягають у необхідності глибшого опрацювання питання внутрішньої структури Національної гвардії України як суб’єкта сектору безпеки і оборони України, що забезпечує права і свободи людини і громадянина в декілька можливих (передбачених прямо законодавством України) способів для розроблення відповідних теоретично та практично обґрунтованих пропозицій і зауважень до вказаних нормативно-правових актів.

Browse

Browsing Кафедра управління підрозділами НГУ by Title