Факультет забезпечення державної безпеки

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/27

Browse

Browsing Факультет забезпечення державної безпеки by Subject "341.321"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Захист цивільного населення та цивільних об’єктив як принцип міжнародного гуманітарного права
    (Вищий навчальний приватний заклад «Дніпровський гуманітарний університет»,, 2025-03) Дручек, Олена Василівна; Druchek, Оlena Vasylivna; Волуйко, Олексій Миколаєвич; Voluyko, Oleksiy Mykolayovych
    Статтю присвячено аналізу змісту вимоги захисту цивільного населення та цивільних об’єктів як принципу міжнародного гуманітарного права. Доведено, що основним призначенням міжнародного гуманітарного права є регулювання міждержавних відносини у період війни (збройного конфлікту), з метою обмеження насильства на користь гуманності. Окремим напрямом є захист цивільного населення, цивільних об’єктів, а також обмеження негуманних методів і засобів ведення війни. Установлено, що міжнародне гуманітарне право має систему власних принципів, які забезпечують йому єдність і системність, визначаючи при цьому його мету, зміст та напрями правового регулювання. Особливістю принципів МГП є те, що вони, здебільшого, мають форму вимог, яких воюючі сторони мають дотримуватися в обов’язковому порядку, незалежно від їх бажання. З’ясовано, що особливе місце у системі зазначених принципів належить принципу захисту цивільних осіб та об’єктів, з метою недопущення воєнного насильства та зменшення негативних наслідків воєнних дій для зазначеної категорії осіб. Установлено, що вимоги, спрямовані на захист цивільного населення та об’єктів, об’єктивуються у нормах Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, Додатковому протоколі І до неї, Женевської конвенції про статус військовополонених 1949 року. Їх зміст складають обов’язки сторін під час ведення бойових дій дотримуватися принципів: а) розрізнення; б) заборони невибіркових нападів; в) сумірності (пропорційності) дій; г) вжиття запобіжних заходів. Здійснено деталізацію вимог та розкрито зміст зазначених принципів. Доведено масовість і системність порушень принципу захисту цивільного населення та об’єктів державою-порушницею у ході триваючої збройної агресії російської федерації проти України та обґрунтовано необхідність удосконалення системи норм і принципів МГП як у цілому, так і принципів захисту цивільного населення і цивільних об’єктів, зокрема, включно із посиленням інституту міжнародно-правової відповідальності та механізмів його реалізації.