Кафедра правового забезпечення та правоохоронної діяльності Національної гвардії України

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/87

Browse

Now showing 1 - 20 of 37

Криміналістика
(Ліра-К, 2022) Кобзар О.Ф.; Коміссаров М.Л.; Коміссарова Н.О.; Ткаченко О.В.; Волуйко О.М.
У навчальному посібнику, побудованому у формі лекцій, викладено основний матеріал курсу з криміналістики для вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Розглянуто теоретичні основи криміналістики, питання криміналістичної техніки, криміналістичної тактики та загальні положення криміналістичної методики. Навчальний посібник підготовлено відповідно до програми курсу криміналістики Київського інституту Національної гвардії України. Навчальний посібник адресований курсантам та слухачам, які здобувають вищу освіту за спеціальностями «Право» та «Державна безпека», а також військовослужбовцям та офіцерам Національної гвардії України для використання в службовій діяльності.
Поняття військової окупації: теоретичні та історичні аспекти
(Київський інститут Національної гвардії України, 2022) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Druchek, Оlena Vasylivna; Voluyko, Oleksiy Mykolayovych
У статті, з урахуванням наявних результатів наукових досліджень, розглянуто теоретичні й історичні аспекти військової окупації як поняття та як міжнародно-правового режиму. Досліджено етимологію терміну «окупація», розкрито його зміст, виокремлено сутнісні ознаки, здійснено порів¬няння з близькими за значенням поняттями і категоріями. Сформовано поняття, виділено ознаки та розкрито основний зміст міжнародно-правового режиму військової окупації. Визначено основні пері¬оди еволюції інституту військової окупації, пов’язані із загальноприйнятою періодизацією світової історії. Виокремлено чинники, які впливали на його зміст у той чи той історичний період.
Взаємодія суб’єктів забезпечення державної безпеки і громадянського суспільства:форми та напрями
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Волуйко, Олексій Миколайович
Гвардія: історичні та функціональні аспекти формування
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Дручек, Олена Василівна
Формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України культури поваги до прав людини
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Коба, Марія Миколаївна
Військова дисципліна та військовий правопорядок: кореляція понять
(2023) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Druchek, Оlena Vasylivna; Voluyko, Oleksiy Mykolayovych
У статті проаналізовано підходи до визначення понять військової дисципліни та військового правопорядку, розкрито їх зміст, установлено параметри співвідношення. Установлено, що категорії військової дисципліни та військового правопорядку є складовими більш широких систем державної дисципліни та державного правопорядку, які є складовими систем правових відносин та правового регулювання. Доведено, що категорії військової дисципліні і військового правопорядок мають схожу юридичну природу, зокрема, у частині ознак, функцій, методів забезпечення. Установлено, що об’єднуючими ознаками для військової дисципліни і військового правопорядку є сфера реалізації, особливе коло суб’єктів, відображення у нормах спеціального законодавства, специфічне призначення у системі відносин військової служби і військового управління. Запропоновано розглядати військову дисципліну та військовий правопорядок як мету (ціль) правового регулювання у військовій сфері, проміжний і кінцевий результат дії норм права, спрямованих на упорядкування суспільних відносин та визначення стандартів поведінки їх учасників. Доведено взаємозв’язок військової дисципліни і військового правопорядку, а саме: військова дисципліна є формуючим чинником і передумовою військового правопорядку, мірилом стану і індикатором для визначення його рівня останнього. Військова дисципліна є фундаментом військової служби, її рівень є визначальним чинником для оцінки стану боєздатності військ. Належний рівень військової дисципліни є передумовою не лише підтримання правопорядку у військових формуваннях, а і невід’ємною складовою обороноздатності країни. Отримано висновок, що вивчення проблем, пов’язаних із військовою дисципліною та військовим правопорядком, є необхідною умовою для удосконалення законодавства у зазначеній сфері та реформування інституційних складових механізму їх забезпечення. У підсумку зазначене має сприяти більш ефективному виконанню покладених на Збройні Сили України, Національну гвардію України, інші військові формування завдань у сфері оборони України, забезпечення державної безпеки, стримування збройної агресії проти України, відсічі їй.
Романо-германська та англосаксонська правові системи: історичні аспекти формування та основні характеристики
(Класичний приватний університет, 2023) Дручек, О. В.; Зварич, Р. В.; Новікова, М. М.
У статі обґрунтовано поняття правової системи як цілісної, стійкої, комплексної сукупності правових явищ і засобів, що є результатом і способом взаємодії взаємопов’язаних і взаємоузгоджених елементів, які, взяті у сукупності, виражають буття права. Доведено, що елементами правової системи є: правові норми; правові принципи; законодавство; правові відносини; правосвідомість; правову культуру; правові та юридичні установи; юридичну техніку; законність і правопорядок. Визначено, що правова система є результатом правового розвитку суспільства, показником його цивілізованості. Сформульовано поняття правової сім’ї як сукупності національних правових систем групи держав, заснованих на спільності їх історичного формування, системо-структури, методів і форм реалізації. Установлено, що поняття правової сім’ї і правової системи співвідносяться як ціле і частина. Проаналізовано підходи до класифікації правових систем та доведено доцільність виділення романо-германської, англосаксонської (англо-американської), змішаної, релігійної, традиційної, а також рудиментарної соціалістичної сім’ї правових систем. Доведено, що найкраще організованими і такими, що об’єднують найбільшу кількість держав, є романо-германська і англосаксонська (англо-американська) правові системи.
Історичні і філософські аспекти формування концептів державної та національної безпеки
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Дручек, Олена Василівна; Кондратюк-Антонова, Тетяна Вячеславівна; Зелений, Володимир Іванович; Druchek, Оlena Vasylivna; Kondratyuk-Antonova, Tetyana Vyacheslavivna; Zeleny, Volodymyr Ivanovych
Статтю присвячено аналізу еволюції концептів державної та національної безпеки від їх осмислення у давніх політико-правових ученнях до сучасних теоретико-методологічних підходів. Запропоновано розглядати процес розвитку поглядів на безпеку у межах загальноприйнятих підходів до історичного процесу, періодизації розвитку політико-правового знання, з урахуванням особливостей переважаючого на той час світогляду. Доведено, що основний зміст історичної трансформації концепції безпеки полягав у зміні поглядів на її сутність: від загально біологічного до соціально значущого явища, що має загально цивілізаційну цінність
Соціально-економічні права: проблеми розуміння та реалізації
(Національний університет «Одеська юридична академія», 2023) Коба, М. М.; Коба, О. В.; Koba, Maria; Koba, Oleksandr
У статті доведено, що соціально-економічні права слід розглядати як комплексне нормативне утворення, призначенням якого є визначення та закріплення правового становища людини у сфері праці, зайнятості, добробуту, соціального захисту, створення гарантій її захищеності від голоду, хвороб, інших соціальних катаклізмів. Запропоновано під соціально-економічними правами розуміти систему закріплених на конституційному рівні можливостей людини реалізувати свої здібності, здобуваючи засоби до існування, а також можливість отримання від держави певних матеріальних благ, необхідних для підтримання гідного рівня життя та розвитку.
Захист прав людини на тимчасово окупованих територіях України згідно міжнародних конвенцій
(Молодий вчений, 2023) Волошин, С. В.; Коба, М. М.; Voloshyn, Stanislav; Koba, Maria
Захист прав людини на тимчасово окупованих територіях України є актуальною проблемою, яка вимагає уваги та втручання на міжнародному рівні. Згідно з міжнародними нормами та конвенціями, зокрема статтями 2-3 Конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод (1950 р.) та статтею 3 Конвенції про захист цивільного населення в умовах війни (1949 р.), кожна людина має невідчужувані та незмінні права, які повинні бути захищені незалежно від її місцезнаходження та статусу. Наразі ми маємо збройну агресію російської федерації щодо нашої країни. Необхідно зазначити, що для України та світу, такий конфлікт увійде в історію як один з самих кривавих та трагічних, адже наша держава бореться за право вступу до Європейського союзу, де дотримання та захист прав людини є пріоритетним напрямом розвитку суспільства.
Роль омбудсмана в Україні під час війни: захист прав військовослужбовців і мирних жителів
(Пенітенціарна академія України, 2023) Коба, Марія Миколаївна; Лосюк, Тарас Тарасович; Koba, Maria; Losyuk, Taras
Захист прав людини та верховенство права повинні активно підтримуватися, навіть у найскладніших обставинах. Омбудсман, як незалежна та неупереджена посадова особа, виступає охоронцем прав людини, посередником у суперечках, що виникають в особи з державою (її посадовими особами) та сприяє підзвітності уряду. У світі, де тривають війни, і цивільне населення та військові одинаково уразливі до порушень прав, омбудсман є життєво важливим механізмом для забезпечення справедливості, підзвітності та збереження людської гідності. Оскільки Україна продовжує боротися з викликами війни, офіс омбудсмана залишається ключовим у відстоюванні принципів демократії, прав людини та верховенства права
Правове регулювання гендерної рівності в Національній гвардії України
(Науково-дослідний інститут публічного права, 2023) Коба, М.; Коба, О.; Koba, Maria; Koba, Oleksandr
Досліджено питання визначення ролі та положення жінок у секторі безпеки й оборони, зокрема підрозділах Національної гвардії України. Протягом багатьох століть питання можливості залучення жінок до військової служби залишалося невирішеним і завжди викликало багато дискусій. За цей час жінки поступово здобули право бути частиною збройних сил своєї країни, але все ж таки роль жінок в армії залишається традиційно визначеною як чоловічу. Досліджуючи тематику правового регулювання гендерної рівності в Національній гвардії України було опрацьовано низку нормативно-правових актів та міжнародних зобов’язань, які спрямовані на забезпечення рівних можливостей та прав для жінок і чоловіків у сфері безпеки і оборони.
Питання правового виховання військовослужбовців Національної гвардії України
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Полуніна, Лілія Валентинівна
Деякі питання відповідальності за міжнародні злочини
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Волуйко, Олексій Миколайович; Сімороз, Микола Олексійович; Ярема, Вадим Ігорович
Критичне мислення: особливості змісту та формування у процесі підготовки здобувачів вищої освіти- військовослужбовців НГУ
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-11-30) Дручек, Олена Василівна
Окремі аспекти формування правової культури курсантів Національної гвардії України у процесі навчання у вищих військових навчальних закладах
(Київський інститут Національної гвардії України, 2023-12-30) Коба, Марія Миколаївна; Коба, Олександр Васильович
Історія держави і права зарубіжних країн
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Вовк, Вікторія Миколаївна; Посмітна, Вікторія Віталіівна; Коба, Марія Миколаївна; Druchek, Оlena Vasylivna; Voluyko, Oleksiy Mykolayovych; Vovk, Viktoriya Mykolayovna; Posmitna, Viktoriіa Vitalіivna; Koba, Maria Mykolaіvna
У навчальному посібнику, розробленому відповідно до освітньої програми навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» Київського інституту Національної гвардії України, висвітлено історію виникнення, становлення та розвиту основних історичних форм держави і права від найдавніших часів до початку ХХІ ст. Розглянуто найбільш яскраві приклади (типи) державно-правових систем, що визначили основні тенденції розвитку держав, права та пов’язаних з ними явищ у різних регіонах світу. Тематика лекцій охоплює процеси державо- та правотворення тих країн, які у різні періоди мали найбільший вплив на людську цивілізацію у контексті функціонування та розвитку державно-правових інститутів. Зокрема, розкриваються особливості державно правового розвитку окремих країн у період рабовласництва та феодалізму, у період формування буржуазних держав та становлення громадянського суспільства, у період протистояння демократичних та антидемократичних режимів у новітній час. Навчальне видання розраховане для здобувачів вищої освіти ступеня бакалавра та магістра, усіх, хто цікавиться історико-правовими проблемами та процесами державотворення.
Волонтерська діяльність як чинник реалізації заходів правового режиму воєнного стану в Україні
(Запорізький національний університет, 2024) Волуйко, Олексій Миколайович; Микитюк, О. М.
У статті, з урахуванням стану національного законодавства та результатів новітніх розробок зазначеної проблематики, проаналізовано роль і значення волонтерської діяльності як чинника реалізації заходів правового режиму воєнного стану в Україні. Доведено, що правові засади волонтерського руху в Україні в умовах правового режиму воєнного стану об’єктивовано у статті 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», де зазначено, що органи державної влади України та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, а також громадяни зобов’язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території. Установлено, що відповідно до статті 8 Закону, окремі заходи (напрями) військове командування разом із військовими адміністраціями мають реалізовувати як самостійно, так і з залученням органів виконавчої влади на відповідній місцевості, зокрема, волонтерів. Такими заходами є: 19) проводити евакуацію населення у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації, а також із зон збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій) у безпечні райони;19-1 ) проводити евакуацію матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності, у разі виникнення загрози їх пошкодження або знищення згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами. Обґрунтовано, що в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні найбільшого значення з-поміж інших напрямів волонтерської діяльності набуло надання допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади щодо здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Установлено, що у категорії технічної допомоги волонтерська діяльність, здебільшого, спрямована на: а) постачання сучасної снайперської зброї, боєприпасів, оптичних приладів, тепловізорів; б) забезпечення можливості використання підрозділами ЗСУ безпілотних літальних апаратів, інноваційних IT-продуктів; в) постачання автомобільної техніки, обмундирування, ліків тощо. Визначено, що особливостями волонтерської діяльності в Україні в умовах правового режиму воєнного стану є: 1) реалізація в екстраординарних умовах; 2) розвиток у нестандартних для міжнародної практики формах і напрямах; 3) охоплення значної кількості населення; 4) вироблення системи розробки і реалізації рішень, спрямованих на максимально ефективну взаємодію з відповідними державними структурами, насамперед, військовими. Окреслено проблеми реалізації волонтерської діяльності в Україні в умовах дії правового режиму воєнного стану. Зокрема, це: 1) наявність певних новації та невідповідності у законодавстві; 2) відсутність єдиного централізованого органу організації і спрямування волонтерського руху на рівні міністерства чи відомства; 3) відсутність системної і продуманої системи навчання волонтерів; 4) спротив чиновників і консерватизм державних структур; 5) випадки зловживань з боку волонтерів, діяльність псевдоволонтерів.
Реалізація воєнної політики як функція та напрям діяльності держави
(Запорізький національний університет, 2024) Волуйко, О. М.; Шарко, Д. В.; Вакаров, В. В.; Voluyko, Oleksiy; Sharko, D. V.; Vakarov, V. V.
У статті розширено зміст та визначено параметри кореляції понять «функції держави» та «воєнна політика». Доведено, що реалізація воєнної політики є однією із основних функцій та напрямом діяльності держави. Запропоновано під функціями держави розуміти обумовлені об’єктивними потребами суспільного розвитку та наповнені особливим змістом напрями її діяльності, що виступають засобами виконання внутрішніх і зовнішніх завдань держави, об’єктивуючи і конкретизуючи при цьому її сутність. Установлено, що воєнна політика України є складовою її оборонної та безпекової політики. Запропоновано розуміння воєнної політики як складної системи внутрішніх та зовнішніх заходів, що визначають сутність військово-політичних планів та практичних військовосилових дій певної держави чи політичної сили. Визначено особливості реалізації воєнної політики України за сучасних умов. Доведено, що воєнна політика Української держави спрямована на захист національних інтересів та гарантування системи всеохоплюючої безпеки. Її змістом в умовах воєнного стану є відвернення реальних та потенційних загроз українській державності у зв’язку з військовою агресією російсько федерації проти України. Проаналізовано керівні документи у сфері воєнної політики України та установлено, що воєнна політика нашої держави має оборонний характер; її метою є досягнення всеосяжної воєнної безпеки на основі принципів стримування, стійкості, взаємодії, залучення усього потенціалу держави та суспільства на всій території України, використання усіх наявних сил і засобів. Установлено, що нормативно визначеними засадами реалізації оборонної політики України є просторовість, інклюзивність, багатогранність. Визначено пріоритети воєнної та безпекової політики України за сучасних умов, а саме: розвиток інституційних спроможностей складових сил оборони; нарощування військових та технічних спроможностей Збройних Сил України; модернізація і кількісне збільшення систем озброєння; пошук зовнішніх безпекових гарантій; розвиток двосторонніх відносин зі стратегічними партнерами.
Правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки: кореляція понять та змісту
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Дручек, Олена Василівна; Волуйко, Олексій Миколайович; Druchek, Olena; Voluyko, Oleksiy
Статтю присвячено вдосконаленню концепту діяльності щодо забезпечення національної безпеки та концепту правоохоронної діяльності, зокрема, шляхом установлення параметрів співвідношення між ними. Проаналізовано та розкрито зміст понять національної безпеки, діяльності щодо забезпечення національної безпеки, правоохоронної діяльності. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії росії проти України зовнішня функція забезпечення територіальної цілісності і державного суверенітету України та внутрішня функція забезпечення правопорядку і протидії злочинності мають розглядатися як комплексне завдання та напрям діяльності держави у порядку взаємодії з громадянським суспільством. Вказано, що діяльність щодо забезпечення національної безпеки та правоохоронна діяльності співвідносяться між собою як ціле і його частина. Запропоновано розглядати сучасний концепт правоохоронної діяльності як складник ширшого за змістом концепту діяльності держави щодо забезпечення національної безпеки. Обґрунтовано, що правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки мають спільну соціальну природу. Зокрема, вони є необхідним елементом суспільного розвитку та способом реалізації охоронної функції держави; суспільним явищем – реалізуються у суспільстві і за допомогою суспільства; слугують для задоволення певних, близьких за змістом, і важливих для життєдіяльності суспільства, потреб. Доведено, що і правоохоронна діяльність, і діяльність щодо забезпечення національної безпеки, є видами державної діяльності, формами реалізації її основних функцій. Зокрема, вони здійснюються від імені держави; реалізуються визначеними державою колом суб’єктів, наділених спеціальними повноваженнями; провадяться на підставі і в межах розроблених державою матеріальних та процедурних норм і принципів. Установлено, що правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки мають деякі схожі сутнісні ознаки, такі як: а) реалізація від імені держави, визначеним колом суб’єктів, у межах певної процедури; б) здійснення за певними напрямами, пов’язаними із завданнями та функціями суб’єктів; в) реалізація за допомогою спеціальних засобів та методів. Обґрунтовано, що для зазначених видів діяльності характерною є однаковість елементів структури, таких як об’єкт, суб’єкт, зміст, напрями реалізації. Доведено, що основними завданнями, які об’єктивуються у змісті правоохоронної діяльності, а також діяльності щодо забезпечення національної безпеки, є: а) охорона і захист прав та законних інтересів людини і громадянина; б) захист суверенітету та територіальної цілісності України; в) охорона і захист правопорядку, публічного порядку, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань; г) захист встановленого Конституцією України суспільного ладу держави. Обґрунтовано, що правоохоронна діяльність та діяльність щодо забезпечення національної безпеки є близькими, але не тотожними за значенням поняттями, що володіють певними відмінниками ознаками. Суттєві відмінності пов’язані з особливостями мети, обсягом та сферою реалізації, особливостями завдань у межах напрямів здійснення, методами та способами реалізації.

Browse

Browsing Кафедра правового забезпечення та правоохоронної діяльності Національної гвардії України by Issue Date