Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів
| dc.contributor.author | Согорін, Андрій Анатолійович | |
| dc.contributor.author | Sogorin, Andriy Anatoliyovich | |
| dc.contributor.author | Бірук, Анатолій Іванович | |
| dc.contributor.author | Biruk, Anatoly Ivanovich | |
| dc.contributor.author | Ніконенко, Андрій Миколайович | |
| dc.contributor.author | Nikonenko, Andrii Mykolaiovych | |
| dc.contributor.author | https://orcid.org/0009-0009-5900-7139 | |
| dc.contributor.author | https://orcid.org/0009-0009-4745-1208 | |
| dc.contributor.author | https://orcid.org/0009-0004-2261-7906 | |
| dc.date.accessioned | 2026-01-14T12:20:21Z | |
| dc.date.available | 2026-01-14T12:20:21Z | |
| dc.date.issued | 2025-09-10 | |
| dc.description.abstract | У статті розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів. Автори акцентують увагу на тому, що традиційні методи стрілецької підготовки –практичні стрільби, тактичні заняття, робота з тренажерами –залишаються базовими, проте характеризуються рядом обмежень, зокрема високою вартістю боєприпасів, дефіцитом полігонної інфраструктури та відсутністю можливостей для широкої індивідуалізації навчального процесу. У цьому контексті штучний інтелект розглядається як стратегічний інструмент, що здатний забезпечити якісно новий рівень підготовки військовослужбовців. Здійснено аналіз сучасних наукових досліджень, міжнародних стратегічних документів НАТО, США, Великої Британії та інших країн, які визначають рамкові умови інтеграції штучного інтелекту у військову освіту. Значна увага приділяється адаптивним системам навчання, інтелектуальним симуляторам, віртуальним і змішаним середовищам (VR/MR), а також технологіям аналізу даних на основі стандартів ADL Total Learning Architecture та xAPI 2.0. Продемонстровано, що когнітивні моделі дозволяють скорочувати час оволодіння навичками та підвищувати точність виконання вправ, а використання біофідбеку й VR-стрес-інокуляції сприяє розвитку стійкості тапсихологічної готовності курсантів до бойових умов. Окремо розглянуто міжнародний досвід: США активно впроваджують Synthetic Training Environment (STE) та IVAS/SiVT, Велика Британія орієнтується на принципи відповідального використання технологій (Ambitious, Safe, Responsible), Канада акцентує на цифровізації After-Action Review, а Польща створює віртуальні полігони з елементами штучного інтелекту. Ці приклади підтверджують, що інтеграція інтелектуальних систем уже виходить за межі експериментів і стає частиною масової практики підготовки. Разом із перспективами підкреслюються ризики: технологічна залежність, можливі кіберзагрози, проблеми захисту персональних і біометричних даних, а також інституційна інерція та недостатня підготовка інструкторів. Автори роблять висновок, що для ефективного впровадження інновацій необхідне поєднання технічних рішень, педагогічних методик та нормативно-етичних стандартів, які гарантують збереження провідної ролі людини у навчальному процесі. Загалом стаття обґрунтовує, що застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів може стати стратегічним ресурсом розвитку військової освіти України, дозволяючи оптимізувати використання ресурсів, підвищити ефективність тренувань, забезпечити відповідність стандартам НАТО та сформувати інноваційну модель навчання, здатну адекватно відповідати викликам сучасних збройних конфліктів. | |
| dc.description.abstracten | The article explores the prospects of applying artificial intelligence (AI) in firearms training for cadets at higher military educational institutions. The authors emphasize that traditional methods of marksmanship training—live firing tactical drills, and simulators—remain fundamental but are increasingly limited by high ammunition costs, scarce training ranges, and the lack of individualized learning opportunities. Against this background, AI is presented as a strategic tool capable of transforming thequality of military training. A comprehensive analysis of recent research and international policy documents from NATO, the United States, the United Kingdom, and other countries outlines the framework for integrating AI into military education. Particular attention is paid to adaptive learning systems, intelligent simulators, virtual and mixed-reality environments (VR/MR), as well as data analytics technologies based on ADL Total Learning Architecture and the xAPI 2.0 standard. Empirical evidence demonstrates that cognitive models reduce the time required to acquire skills and improve shooting accuracy, while biofeedback and VR-based stress inoculation training enhance cadets’ resilience and psychological readiness for combat conditions. The paper highlights international best practices: the U.S. Army actively deploys the Synthetic Training Environment (STE) and IVAS/SiVT systems; the UK follows the “Ambitious, Safe, Responsible” principles of AI adoption; Canada digitizes After-Action Reviews with advancedsoftware solutions; and Poland develops virtual ranges with embedded AI capabilities. These examples confirm that AI integration is moving from experimental stages to mainstream implementation in military training. At the same time, the article identifiespotential risks, including technological dependency, cybersecurity threats, issues of personal and biometric data protection, as well as institutional inertia and insufficient instructor training. The authors conclude that effective AI implementation requires a balanced approach, combining technical solutions, pedagogical innovations, and ethical standards to ensure the indispensable role of the instructor remains central in the training process. Overall, the study argues that applying AI in firearms training for cadets can become a strategic asset for modernizing Ukraine’s military education system. It would optimize resource use, enhance training effectiveness, align national standards with NATO requirements, and foster an innovative model of instruction capable of meeting the challenges of contemporary armed conflicts. | |
| dc.identifier.citation | Согорін А.А., Бірук А.І., Ніконенко А.М. Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів. Національні інтереси України. 2025. Випуск № 9 (14). С. 425–439. | |
| dc.identifier.issn | 3041-1793Online | |
| dc.identifier.uri | https://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/1332 | |
| dc.identifier.uri | https://doi.org/10.52058/3041-1793-2025-9(14)-425-439 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | Видавнича група «Наукові перспективи» | |
| dc.relation.ispartofseries | Національні інтереси України; 2025. No 9(14) | |
| dc.relation.ispartofseries | Розділ «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону» | |
| dc.relation.ispartofseries | Військова академія м. Одеса | |
| dc.subject | Стаття | |
| dc.subject | штучний інтелект | |
| dc.subject | вогнева підготовка | |
| dc.subject | курсанти | |
| dc.subject | військова освіта | |
| dc.subject | адаптивні системи | |
| dc.subject | віртуальна реальність | |
| dc.subject | симулятори | |
| dc.subject | NATO | |
| dc.subject | After-Action Review | |
| dc.subject.udcukr | 355.48:004.8 | |
| dc.title | Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів | |
| dc.title.alternative | Potential applications of artificial intelligence in firearms training for cadets | |
| dc.type | Article | |
| local.department | Кафедра вогневої підготовки | |
| local.department | Кафедра бойового та логістичного забезпечення |
