Іншомовна компетентність юристів: від теорії до практики перекладу

Abstract

В статті розглянуто переклад юридичних текстів як один з найбільш затребуваних видів перекладу на сьогоднішній день, аджеправом регулюються майже всі сфери життєдіяльності суспільства.Зазначено, що володіння іноземною мовою та навичками юридичного перекладу дозволяє студентам-юристам ефективно працювати з документами міжнародного права, європейського права, а також у сферіміжнародних відносин. Встановлено, що метою навчання юридичному перекладу є формування навичок професійного перекладу юридичних текстів. Основні завдання цього процесу: ознайомлення з основами юридичної термінології іноземною мовою; розвиток перекладацьких навичок на матеріалі автентичних документів; формування міжкультурної правової компетентності; навчання аналізу структури та стилю юридичних текстів. Юридичний переклад вимагає: точності термінології; розуміння правових інститутів; знання стилістики юридичних текстів; дотримання норм правової мови. Освоєння техніки перекладу передбачає глибоке вивчення особливостей семантики юридичних термінів, оволодіння прийомами пошуку потрібних перекладацьких відповідників, а також вміння працювати з різними видами ділових і юридичних текстів та знання їх особливостей. Автором підкреслено, що навчання юридичному перекладу має бути невід’ємною частиною професійної підготовки майбутніх правників. Комплексний характер юридичного перекладу вимагає від викладача бути не лише фахівцем з іноземних мов, але й мати глибоке розуміння юридичної термінології, систем права, особливостей стилістики документів. Оптимальним варіантом у процесі формування іншомовної професійної компетенції майбутніх юристів має бути міждисциплінарна підготовка – співпраця викладачів мовних і правових дисциплін.Ключові слова:професійна іншомовна компетентність юриста, юридич-ний переклад, контекст, навички, термінологія, право.