Антитерористична політика України в умовах протистояння збройній російській агресії: актуалізація концепту

Abstract

У статті доведено, що у війні проти України росія не просто вчиняє акти тероризму, а реалізує політику державного тероризму, яку запропоновано розуміти як системну, цілеспрямовану діяльності російської держави, що реалізується або фінансується нею, і полягає у застосуванні насильства, погроз насильством, створенні атмосфери страху серед цивільного населення України, з метою його примусу, залякування або підкорення, для досягнення своїх злочинних цілей. Обґрунтовано, що державній терористичній політиці росії у якості контр-засобу Україна має протиставити власну антитерористичну політику (політику протидії тероризму), під якою запропоновано розуміти діяльність Української Держави та уповноважених нею інститу¬цій, спрямовану на запобігання терористичній діяльності, її виявлення, припинення, мінімізацію наслідків терактів і притягнення винних до відповідальності. Виділено та розкрито ознаки антитерористичної політики України та доведено, що основними організаційно-правовими формами її реалізації є: превентивна (профілактична); оперативно-силова; організаційно-інституційна; зовнішньо-політична, а також, в умовах про¬тистояння російській агресії – здійснення заходів, спрямованих на оборону держави та безпосередня протидія терористичним загрозам. Виділено основні детермінанти впливу на зміст антитерористичної політики України, зокрема: поєднання антитерористичної діяль¬ності з воєнними діями; реалізація в умовах правового режиму воєнного стану; інтеграція суб’єктів антитерористичної діяльності із скла¬довими Сил безпеки і оборони; широке залучення оборонних і безпекових сил та засобів; спрямування проти держави-агресора росії загалом; посилена увага до інформаційної безпеки тощо. Обґрунтовано основні вимоги до змісту концепту антитерористичної політики України та визначено першочергові кроки до його формування.