Military Translation in the Era of AI Assistants: Opportunities, Risks, and Integration Pathways

Abstract

У статті розглянуто специфіку військового перекладу в контексті стрімкого поширення ШІ-асистентів із функцією перекладу текстів. Виходячи з розуміння військового перекладу як окремого різновиду інституційного дискурсу з високою термінологічною насиченістю, жорсткою стандартизацією та підвищеними прагматичними ризиками, окреслено його відмінність від інших професійних дискурсів і роль у забезпеченні ефективної військової комунікації. Показано зв’язок військового перекладу з формуванням професійної компетентності офіцерів в умовах євроатлантичної інтеграції та участі у багатонаціональних операціях. Метою статті є проаналізувати потенціал і обмеження використання нейронного машинного перекладу та діалогових ШІ-асистентів у сфері військового перекладу та навчання військового перекладу. Методологічну основу дослідження становлять аналіз сучасних лінгвістичних і перекладознавчих праць, зіставлення характеристик військового дискурсу та можливостей ШІ-перекладу. У основній частині наведено зразки застосування ШІ-асистента для попереднього перекладу та подальшого постредагування, що дозволяє продемонструвати як переваги (швидкість і зменшення рутинного навантаження, підтримка термінологічної роботи, створення навчальних матеріалів і завдань для курсантів), так і ризики (нестабільність термінології, неточне передання модальності, можливі культурно-прагматичні спотворення, загрози конфіденційності та кібербезпеки). Обґрунтовано доцільність гібридної моделі «ШІ + людина», у межах якої ШІ-асистенти розглядаються як допоміжний інструмент попереднього перекладу та генерації варіантів, тоді як вирішальна роль у забезпеченні точності, стандартизації та безпеки комунікації належить військовому перекладачеві й викладачеві. Зроблено висновок про необхідність розроблення методичних рекомендацій і стандартів інтеграції ШІ-інструментів у систему військової освіти та підготовку військових перекладачів.