Проблеми логістичного забезпечення сектору безпеки та оборони

Abstract

У статті дано визначення поняттю логістичне забезпечення. Визначено, що це поняття охоплює як стратегічний, так і тактичний рівень. Встановлено принципи військової логістики, а саме своєчасність, безперервність, гнучкість, економічність, сумісність. Проаналізовано матеріально -технічну інфраструктуру логістичного забезпечення. Досліджено транспортні спроможності логістичного забезпечення. З’ясовано, що транспортна система України демонструє багаторівневу адаптацію: залізничний транспорт слугує опорною ланкою логістики, автотранспорт виконує роль гнучкого буфера, авіація та морські шляхи залишаються стратегічними воротами, а дрони забезпечують інноваційні рішення для доставки на «останній милі». Було виявлено ключові проблеми логістичного забезпечення сектору безпеки і оборони: недосконале планування потреб, бюрократія та корупційні ризики, обмежені транспортні спроможності, інфраструктурні втрати та вразливість складів, кадровий дефіцит та недостатня кваліфікація, слабка інтеграція з партнерами та стандартизація, фрагментарна цифровізація та кібер-ризики, фінансова обмеженість та імпортна залежність. Розроблено рекомендації щодо вирішення проблеми логістичного забезпечення у секторі безпеки і оборони, серед них: створення єдиного центру логістичного планування, цифрова трансформація, модернізація інфраструктури, розширення державно-приватного партнерства, антикорупційні механізми, розвиток транспортної сітки, підготовка нових кадрів. З’ясовано, що ефективна логістична підтримка є ключовим чинником забезпечення стійкості та боєздатності сектору безпеки й оборони України. Попри те, що війна загострила давні системні проблеми, вона водночас відкрила «вікно можливостей» для проведення реформ.