Статті
Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/376
Browse
Recent Submissions
Item Основні положення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності складових сектору безпеки і оборони(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кобзар, Олександр ФедоровичItem Дерогація як інструмент та засіб правового регулювання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Комісаров, Олександр ГеннадійовичItem Окремі аспекти реалізації правоохоронної функції держави складовими сектору безпеки і оборони в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кобзар, Олександр ФедоровичItem Поняття та ознаки правопорядку: теоретико-правовий аналіз(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Кобзар, Олександр Федорович; Kobzar, OleksandrУ статті проаналізовано зміст поняття й основні ознаки, що характеризують правопорядок як суспільно-політичне та правове явище. Проаналізовано основні тенденції та погляди вчених щодо визначення сутності правопорядку. Установлено, що правопорядок варто розглядати як урегульований стан публічних суспільних відносин, що забезпечують належне функціонування держави, її структур, громадських формувань і громадян. При цьому наголошено, що, враховуючи плюралізм думок провідних науковців, розмежування понять «правопорядок», «громадський порядок», «громадська безпека» має важливе теоретичне та правозастосовне значення. Водночас правовий режим воєнного стану в Україні натепер суттєво трансформує підходи до визначення сутності правопорядку, а в районах проведення бойових дій – особливо. На підставі аналізу наукових позицій дослідників, нормативно-правового підґрунтя та інших емпіричних елементів, вивчених у межах предмета та об’єкта дослідження, обґрунтовано позицію автора щодо ознак, які характеризують правопорядок. Водночас актуалізовано забезпечення правопорядку в районах проведення бойових дійItem Повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Кобзар, Олександр Федорович; Ромашко, Олег Миколайович; Kobzar, Oleksandr; Romashko, OlegУ статті досліджено питання повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Охарактеризовано основні тенденції та погляди вчених щодо інституту повноважень військовослужбовців Національної гвардії України загалом і його розширення, в умовах дії правового режиму воєнного стану, зокрема. Установлено, що повноваження Національної гвардії України щодо припинення масових заворушень в умовах дії правового режиму воєнного стану мають більш суворий характер, оскільки реалізуються в умовах, коли наявна підвищена загроза диверсій і цілеспрямованих на підрив державності спецоперацій. Водночас правовий режим воєнного стану в Україні нині суттєво обмежив можливість вчинення раптових масових заворушень (тих, що трансформувалися з мирного зібрання), оскільки сам інститут мирних зібрань у районах активного ведення бойових дій попередньо не використовується громадянами та фактично заборонений рішеннями голів військових адміністрацій. На підставі аналізу ідей дослідників, нормативно-правового підґрунтя та інших матеріалів, вивчених у межах предмета та об’єкта дослідження, доводиться позиція про необхідність розширення кола повноважень Національної гвардії України, спрямованих не лише на припинення вже початого масового заворушення, а й на реалізацію ефективних превентивних заходів, що передують йому. Водночас відводиться чільне місце дотриманню прав і свобод людини і громадянина, що мають бути дотримані відповідно до законодавства України, оскільки Національна гвардія України, як орган державної влади, зобов’язана діяти виключно в межах і у спосіб, передбачені законодавством України. Перспективи подальших наукових пошуків полягають у необхідності проведення соціологічних опитувань та порівняльних досліджень щодо інституту запобігання та припинення фактично розпочатих масових заворушень в умовах дії надзвичайних правових режимів.Item Концептуальні підходи та досвід використання категорії «кризові ситуації, що загрожують національній безпеці України»(Київський інститут Національної гвардії України, 2022) Комісаров, Олександр Геннадійович; Komisarov, OleksandrУ статті розглянуто проблеми і перспективи використання у сучасній правовій науці та практиці функціонування сектору безпеки і оборони категорії «кризові ситуації, що загрожують національній безпеці». Окреслено коло суспільних відносин вирішення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці. Визначено умови розгляду ситуації як такої, що загрожує національній безпеці.Item Особливості реалізації правоохоронної функції держави в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кобзар, Олександр Федорович; Романов, Максим Юрійович; Kobzar, Oleksandr; Romanov, MaksymУ статті розглянуто особливості реалізації правоохоронної функції держави в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Обґрунтовано теоретико-правові й прикладні рекомендації, пов’язані з практичним утіленням їх у життя. Доведено, що правоохоронна функція держави є ширшою, її компетенція, що полягає в створенні такої системи дотримання й забезпечення прав і свобод людини, що за вмовчанням слугує для розподілу функцій і повноважень органів державної влади, щоб право як практико-орієнтована категорія було втілене в життя, щоб принципи й норми законодавства, що слугують його характеристиками, було відображено в повсякденному бутті. Зазначено, що реалізацією правоохоронної функції держави загалом є такий порядок і спосіб організації функціонування органів державної влади в Україні, що сприяє становленню інституту прав і свобод людини і громадянина, утворенню нових форм та методів втілення в життя базових елементів правового статусу людини і громадянина, убезпечення від дискримінації окремих верств населення та створення паритетних умов правореалізації всіх членів суспільства. Вказано, що особливості реалізації правоохоронної функції держави полягають у тому, що держава як соціально-правова інституція цілеспрямовано й безповоротно зобов’язана аналізувати та враховувати в подальшій правоохоронній діяльності ті деструктивні фактори, що слугували порушенню прав і свобод людини і громадянина в результаті широкомасштабного збройного вторгнення росії, а також, як його наслідку – уведення правового режиму воєнного стану.Item Поняття та зміст службово-бойової діяльності Національної гвардії України(Київський інститут Національної гвардії України, 2023) Кобзар, Олександр Федорович; Kobzar, OleksandrУ статті проаналізовано основні понятійно-категоріальні особливості інституту службово-бойової діяльності Національної гвардії України та запропоновано до обговорення коло основних проблемних питань, що з ними пов’язуються. Установлено, що Національна гвардія України є одним із військових формувань з правоохоронними функціями, діяльність якого спрямовується Міністром внутрішніх справ. Попри таку субординаційну підпорядкованість цивільним інституціям, статус особи, яка проходить службу у гвардії, характеризується як військова служба. Це дає підстави для характеристики відповідного інституту на основі поняття та змісту службово-бойової діяльності. Доведено, що категорія «службово-бойова діяльність Національної гвардії України» має декілька аспектів, оскільки й відповідна категорія складається з двох дефініцій – «службова діяльність» та «бойова діяльність», що синергетично взаємодоповнюють одна одну. Водночас звертається увага на те, що не всі в Національній гвардії України здійснюють саме бойову діяльність в широкому розумінні відповідного поняття. Обґрунтовано позицію про те, що службово-бойова діяльність Національної гвардії України є одним із клю чових напрямів роботи, найпріоритетнішим серед інших, котрий безпосередньо кореспондується із завданнями, функціями та повноваженнями відповідного органу державної влади. Досягнуто також висновку про те, що зміст службово-бойової діяльності Національної гвардії України полягає в здійсненні всіх, передбачених нормативно-правовими актами вимог і приписів, які регламентують проходження служби в гвардії, а також виконання нею бойових завдань. Водночас узагальнено, що відповідна категорія є інститутом у системі науки і має міжгалузевий характер, оскільки самостійна галузь, що має відповідну назву, кореспондується з дослідженнями юристів і правників у межах галузі права на основі забезпечення функціонування інституту службово-бойової діяльності в межах і відповідно до законодавства України.Item Аналіз змісту і сутності масових заворушень як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України(Національна академія Національної гвардії України, 2023) Кобзар, О. Ф.; Ромашко, О. М.; Kobzar, O. F.; Romаshko, O. M.Проаналізовано зміст і сутність масових заворушень як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України. Досліджено позиці соціального феномена, протиправного діяння та як об’єкта припинення підрозділами Національної гвардії України. Обґрунтовано позицію про те, що в сучасному розумінні масові заворушення є не лише соціальним феноменом, а насамперед ‒ кримінально караним діянням. Водночас з огляду на необхідність їхнього припинення підрозділами Національної гвардії України зазначений соціальний прояв характеризується системою інших критеріїв, що, зі свого боку, не виключає протиправності та високої суспільної небезпечності відповідних дій, а це й зумовлює потребу негайного реагування органами правопорядку на такі процеси. Доведено, що зміст і сутність повноважень Національної гвардії України загалом і військовослужбовців окремих частин і підрозділів зумовлюють нормативну можливість та об’єктивні обов’язки щодо припинення масових заворушень на території України, таким чином фрагментуючи необхідність припинення масового заворушення як акту протиправної поведінки та потребу в подальшому досудовому розслідуванні таких дій іншими суб’єктами органів правопорядку.