Формування мовної комунікації за допомогою значень і смислів: денотативний і конототавний аспекти

Abstract

Усвідомлення взаємозв’язку між семантикою мовних знаків і прагматикою сприяло появі нових дослідницьких підходів, які орієнтовані на комунікативно-прагматичну перспективу. Ці підходи поєднують лінгвістичний аналіз із описом комунікативного середовища, що включає не лише мовний контекст, але й багатовимірний – невербальний, соціальний, історико-культурний, ментальний та інші аспекти. У таких дослідженнях також враховують когнітивну природу мовної взаємодії, а питання значення тісно пов’язують із практикою його вживання