Постслужбові антикорупційні обмеження в Україні у механізмі забезпечення безпеки

Abstract

Запровадження постслужбових антикорупційних обмежень є важливим елементом забезпечення прозорості та неупередженості діяльності функціонерів публічного сектору не лише під час виконання ними службових обов’язків, а й після їхнього звільнення. Ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700) встановлює низку заборон, які мають на меті попередити корупційні прояви (перспективно – не допустити використання повноважень для створення переваг “на майбутнє”) та ймовірні зловживання можливостями з боку колишніх посадовців (запобігаючи виникненню нових корупційних ризиків, обумовлених нещодавніми статусом і владою). Постслужбові обмеження сприяють формуванню довіри до органів влади, демонструючи, що навіть після завершення своєї служби колишні службовці залишаються підконтрольними антикорупційному механізму. Водночас, ефективність таких обмежень залежить від їхньої чіткості, системності, практичної реалізованості та забезпеченості засобами контролю й відповідальності. У такому контексті класифікація постслужбових антикорупційних обмежень є важливим інструментом для дослідження їх змісту і правового регулювання, ідентифікації прогалин останнього.