Захист цивільного населення під час збройних конфліктів: виклики сучасності відповідно до норм МГП

Abstract

Захист цивільних осіб під час збройних конфліктів є одним з найбільш тривалих і складних завдань у сфері імплементації Міжнародного гуманітарного права (МГП). Засноване на принципах гуманності та мінімізації страждань, МГП, кодифіковане в Женевських конвенціях 1949 року та Додаткових протоколах до них, спрямоване на захист осіб, які не беруть або більше не беруть участі у воєнних діях [1]. Однак у сучасному ландшафті збройних конфліктів, що характеризується асиметричною війною, недержавними суб'єктами і зростаючим перетином звичайних і кібервійськ, захист цивільних осіб часто підривається. У цьому дослідженні авторами розглядаються ключові виклики для захисту цивільного населення та оцінюється адекватність існуючої правової бази для вирішення цих питань, спираючись на нормативні положення МГП та пов'язаних з ним міжнародно-правових актів.