№ 1

Permanent URI for this collectionhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/826

Browse

Browsing № 1 by Subject "historical consciousness"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Феномен історичної пам'яті в контексті реалізації завдань сучасної освіти
    (2025-03-30) Дручек, Олена Василівна; Druchek, Olena
    У статті доведено, що важливість дослідження поняття історичної пам’яті у сучасних суспільно-політичних реаліях, з огляду на реалізацію політики національної пам’яті, а також її формування в освітньому просторі, зумовлено відстоюванням Україною державного суверенітету та територіальної цілісності, забезпеченням політичного майбутнього Української держави та української нації. Запропоновано поняття історичної пам’яті розуміти як відображені у колективній свідомості знання і рефлексії щодо подій, традицій, ідей та теорій, за допомогою яких народ (етнічна спільнота) усвідомлює і зберігає своє минуле. Акцентовано на націє- та державотворчому потенціалі історичної пам’яті в сучасній Україні. Доведено, що в період агресивної війни росії проти України українська нація та Українська держава, як ніколи раніше, мають демонструвати світові свої цивілізаційні здобутки, відстоювати історичні цінності та історичну пам’ять, розвивати історичну культуру й історичну науку. Політику національної пам’яті розглянуто як сукупність соціальних практик, спрямованих на репрезентацію (модифікацію) певних образів спільного минулого української нації, актуалізованих сучасним політичним контекстом. Доведено, що основними напрямами такої політики у періоді післявоєнної відбудови мають стати: а) досягнення спільного бачення українцями власної історії, суспільного консенсусу навколо її знакових подій, «примирення» протилежних візій минулого; б) публічна демонстрація державою, політичними сила ми, національною елітою поваги до української історії, прагнення відновити історичну пам’ять та справедливість ; в) належне вшанування знакових історичних подій і постатей, гуртування навколо них суспільної думки; г) модернізація українського історичного наративу, державна підтримка вітчизняної історіографії, підняття престижності професії історика; ґ) інтеграція української історіографії в європейський та світовий науковий контекст; д) сприяння розвитку вітчизняної археології, історичних архівів, музейної справи, краєзнавства, історичного туризму; е) відродження та збереження національних святинь, пам’яток історії, історико-культурних заповідників; є) удосконалення стандартів викладання курсу історії України у закладах освіти. Проаналізовано нормативно-правову основу реалізації політики національної пам’яті в Україні, окреслено її принципи. Визначено, що одним із засобів реалізації політики національної пам’яті в Україні є сфера освіти, як шкільної, так і університетської. Обґрунтовано, що викладання гуманітарних та історичних дисциплін у закладах середньої і вищої освіти має не лише формувати у здобувачів уявлення про основні події вітчизняної історії, а й формувати патріотичний світогляд, активну громадянську позицію, здатність до належного оцінювання історичних процесів і явищ, пов’язаних із процесами націєтворення та державотворення в Україні. Доведено, що з метою формування відповідної сучасним реаліям моделі історичної пам’яті у здобувачів вищої освіти у галузі знань «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону», «Цивільний за хист населення», «Право», а також з метою подолання деструктивного впливу ворожої пропаганди, при викладанні правових, історичних дисциплін та дисциплін гуманітарного циклу, необхідно приділяти належну увагу формуванню у здобувачів освіти української ідентичності та україноцентричного бачення минулого і майбутнього, руйнуванню російсько-радянських історичних міфів, формуванню навичок критичного мислення та інформаційної гігієни. Перспективами подальших досліджень визначено необхідність обґрунтування наукового складника історичної пам’яті української нації, з тим, щоб прискорити формування у суспільстві та державі об’єктивної, несуперечливої політики національної пам’яті. Доведено, що подальшого дослідження потребують основні стратегії і механізми, які використовуються для конструювання національної пам’яті, а також оцінки їх нього впливу на розвиток суспільства та держави; висвітлення важливості вивчення та розуміння процесів конструювання національної пам’яті для побудови мирного і згуртованого суспільства, а також для розвитку культурного й політичного діалогу між національними та етнічними групами в Україні.