Кафедра державної безпеки

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/84

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Особливості звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців
(Видавнича група "Наукові перрспективи", 2024) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Коміссаров, Микола Леонідович; Дашковський, Анатоліій Вікторович; Komissarova, Natalia Oleksandrivna; Komissarov, Mykola Leonidovych; Dashkovskii, Anatolyiy Viktorovych
Україна позиціонує себе як розвинена, демократично-правова держава та є незалежною у своїх територіях та суверенітеті. В Україні не було потреби вирішувати воєнні конфлікти та використовувати спеціальні підрозділи та воєнні організації, тому існування звільнення від відповідальності та розробка законодавства, що акцентує увагу на стан військовослужбовців у воєнний час не була актуальною та першочерговою. Тому, у науковій статті окреслена проблематика особливості звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців. У військовий час дії військових та їх відповідальність має бути змінена, адже протиправні дії у період війни є соціально корисними, тому що спрямовані на захист кордонів та цивільного населення, в той час коли не протиправні діяння у мирний час можуть жорстоко каратись під час воєнного стану, оскільки можуть наносити шкоду та заважати при боротьбі із окупантами (порушення світломаскування, комендантської години, тощо). І незважаючи на те, що наявність бойового імунітету та звільнення від відповідальності військовослужбовців під час воєнного стану в країні є першою необхідністю та несе за собою ряд змін у кодексі, це питання досі залишається досить новим та не піддається дослідженню, тому на сьогодні питання наявності та складових бойового імунітету є досить актуальним та необхідним для вивчення. Також розкрито питання звільнення від відповідальності військовослужбовців – це звільнення з посад військовослужбовців, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які беруть участь у захисті України в межах своїх повноважень, а також осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільного населення в захисті України» від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрату особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України, або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із захисту України із застосуванням зброї будь-якого виду (озброєння), настання яких неможна було передбачити з розумною обережністю під час планування та здійснення таких дій ( завдання) або пов’язані з обґрунтованим ризиком, крім випадків порушення законів і звичаїв війни чи застосування збройної сили, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України».
Правові аспекти призупинення та відновлення військової служби у зв’язку з вчиненням кримінального правопорушення
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Дашковський, Анатоліій Вікторович; Яроцький, Ярослав Богданович; Komissarova, Natalia Oleksandrivna; Dashkovskii, Anatolyiy Viktorovych; Yarotskyi, Yaroslav Bogdanovych
У статті окреслюється правові аспекти призупинення та відновлення військової служби у зв’язку з вчиненням кримінального правопорушення. У КК України всі норми про кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби згруповані в одному розділу, що входить до складу єдиного Кримінального кодексу, поряд з існуючими в світовій практиці варіантами інституціоналізації військово-кримінального законодавства у вигляді повністю самостійного кримінально-правового джерела або формально самостійного кримінально-правового джерела. З приводу покарань, передбачених кримінальним законодавством України, слід визначити 12 видів покарань, зокрема це: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. До додаткових видів покараннями законодавець відносить наступні: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; конфіскація майна. З числа інститутів звільнення від покарання, передбачених кримінальним законодавством України, слід відзначити: звільнення від відбування службового обмеження для військовослужбовців з випробуванням (ст. 75 КК України); умовно-дострокове звільнення від відбування службових обмежень для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні (ст. 81 КК України); звільнення від покарання військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров’я (ч. 3 ст. 84 КК України). В законі України про “Військовий обов’язок та військову службу” визначаються підстави за якими особа приймається на військову службу, звільняється чи відновлюється на військову службу та подальші обмеження які можуть застосовуватись до військовослужбовця за вчинення ним кримінального правопорушення. Дослідженню цієї проблематики щодо призупинення та відновлення військової служби у зв’язку з вчиненням кримінального правопорушення свої праці присвятили: М.І. Карпенко, З. А. Астемиров, Л. В. Багрій-Шахматов, Є. В. Благов, Я. М. Брайнин, А. В.Василіївський, І. М. Гальперин, В. С. Єгоров, В. І. Зубкова, Т. М.Калиніна, М. О. Кауфман, А. П. Козлов, Н. М. Кропачов, Л. Л. Кругликов, В. І. Курляндский, І. С. Ной, В. В. Палій, В. С. Прохоров,А. І. Санталов, М. І. Хавронюк, Н. В. Щедрин, та інші.
Система кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури в умовах ведення війни
(Київський інститут Національної гвардії України, 2024) Коміссарова, Наталя Олександрівна; Крутіков, Павло Дмитрович; Komissarova, Natalia; Krutikov, Pavlo
У статті окреслено проблему впливу інформаційних загроз, кібератак, кібершпигунства на об’єкти критичної інфраструктури в умовах ведення війни. Стаття дає змогу краще зрозуміти важливість захисту об’єктів критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки, а також ідентифікувати інформаційні загрози, кібератаки, виявляти операції кібершпигунства як потенційні загрози та ризики для об’єктів критичної інфраструктури, визначати недоліки в наявних системах захисту. Описано основні типи інформаційних загроз, що охоплюють кібератаки та кібершпигунство. Значущим є виявлення цих загроз, які можуть серйозно пошкодити об’єкти критичної інфраструктури, як-от енергетичні системи, водопостачання, транспортні мережі та комунікації. Запропоновані аналіз і рекомендації спрямовано на підвищення ефективності заходів захисту об’єктів критичної інфраструктури та зменшення ризиків їхнього негативного впливу на національну безпеку. На основі цього аналізу можна розробляти конкретні рекомендації, які забезпечують підвищення ефективності заходів захисту. Зокрема, передбачити оновлення технологічної бази, проведення регулярних тренінгів для персоналу, вдосконалення законодавства та впровадження сучасних методів виявлення та нейтралізації загроз. Важливо створювати резервні копії даних та зберігати їх в офлайн-режимі. Це дозволить відновити їх у разі успішної кібератаки або інших непередбачуваних подій. Загалом дослідження доводить важливість комплексного підходу щодо захисту критичної інфраструктури, що охоплює не лише технічні, а й організаційні та нормативні заходи. Це забезпечить надійніший захист національної безпеки в умовах сучасних загроз.

Browse

Browsing Кафедра державної безпеки by Subject "347.78.034 : 347.77.043"