Browsing by Author "https://orcid.org/0009-0009-5900-7139"
Now showing 1 - 2 of 2
- Results Per Page
- Sort Options
Item Огляд практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» підготовці військовослужбовців армій країн НАТО(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Бовсунівський, Ігор Миколайович; Bovsunivskyi, Ihor; https://orcid.org/0009-0001-6073-3017Стаття присвячена систематизації практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» в підготовці військовослужбовців армій НАТО та окресленню шляхів його цілеспрямованої адаптації до української системи вогневої підготовки. Дослідження заповнює наявну прогалину в українському науково-практичному полі, де досі бракує узагальненого порівняльного огляду реалізації AAR у різних країнах і механізмів інтеграції результатів у SOP/TTP та плани підготовки. Методологічну основу становлять аналіз доктринальних і нормативних документів (AJP-7, настанови JALLC, TC 25-20, JSP 822), зіставлення національних моделей та виокремлення структурних елементів процесу AAR (етапи, ролі, інструменти збору даних), а також порівняльний огляд кейсів США, Великої Британії, Канади, Німеччини та Польщі. Показано, що стандарт задає відтворювану архітектуру розбору: від чіткого визначення навчальних результатів і критеріїв успіху до планування збору доказів (журнали, відео, телеметрія, карти, записи радіообміну) та розподілу ролей фасилітатора, спостерігача і доповідачів. Центральними принципами є психологічна безпека, фокус на процесах і доказовість, перетворення висновків на дії (feedforward), а також безперервність, коли короткі «immediate AAR» доповнюються розширеними сесіями після завершення етапів підготовки; отримані уроки із відповідальними та строками вбудовуються в програми тренувань і SOP/TTPItem Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich ; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; Ніконенко, Андрій Миколайович; Nikonenko, Andrii Mykolaiovych; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; https://orcid.org/0009-0004-2261-7906У статті розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів. Автори акцентують увагу на тому, що традиційні методи стрілецької підготовки –практичні стрільби, тактичні заняття, робота з тренажерами –залишаються базовими, проте характеризуються рядом обмежень, зокрема високою вартістю боєприпасів, дефіцитом полігонної інфраструктури та відсутністю можливостей для широкої індивідуалізації навчального процесу. У цьому контексті штучний інтелект розглядається як стратегічний інструмент, що здатний забезпечити якісно новий рівень підготовки військовослужбовців. Здійснено аналіз сучасних наукових досліджень, міжнародних стратегічних документів НАТО, США, Великої Британії та інших країн, які визначають рамкові умови інтеграції штучного інтелекту у військову освіту. Значна увага приділяється адаптивним системам навчання, інтелектуальним симуляторам, віртуальним і змішаним середовищам (VR/MR), а також технологіям аналізу даних на основі стандартів ADL Total Learning Architecture та xAPI 2.0. Продемонстровано, що когнітивні моделі дозволяють скорочувати час оволодіння навичками та підвищувати точність виконання вправ, а використання біофідбеку й VR-стрес-інокуляції сприяє розвитку стійкості тапсихологічної готовності курсантів до бойових умов. Окремо розглянуто міжнародний досвід: США активно впроваджують Synthetic Training Environment (STE) та IVAS/SiVT, Велика Британія орієнтується на принципи відповідального використання технологій (Ambitious, Safe, Responsible), Канада акцентує на цифровізації After-Action Review, а Польща створює віртуальні полігони з елементами штучного інтелекту. Ці приклади підтверджують, що інтеграція інтелектуальних систем уже виходить за межі експериментів і стає частиною масової практики підготовки. Разом із перспективами підкреслюються ризики: технологічна залежність, можливі кіберзагрози, проблеми захисту персональних і біометричних даних, а також інституційна інерція та недостатня підготовка інструкторів. Автори роблять висновок, що для ефективного впровадження інновацій необхідне поєднання технічних рішень, педагогічних методик та нормативно-етичних стандартів, які гарантують збереження провідної ролі людини у навчальному процесі. Загалом стаття обґрунтовує, що застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів може стати стратегічним ресурсом розвитку військової освіти України, дозволяючи оптимізувати використання ресурсів, підвищити ефективність тренувань, забезпечити відповідність стандартам НАТО та сформувати інноваційну модель навчання, здатну адекватно відповідати викликам сучасних збройних конфліктів.
