Browsing by Author "https://orcid.org/0009-0002-2214-9351"

Now showing 1 - 3 of 3

Огляд практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» підготовці військовослужбовців армій країн НАТО
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Бовсунівський, Ігор Миколайович; Bovsunivskyi, Ihor; https://orcid.org/0009-0001-6073-3017
Стаття присвячена систематизації практик застосування стандарту «A Leader’s Guide to After Action Review» в підготовці військовослужбовців армій НАТО та окресленню шляхів його цілеспрямованої адаптації до української системи вогневої підготовки. Дослідження заповнює наявну прогалину в українському науково-практичному полі, де досі бракує узагальненого порівняльного огляду реалізації AAR у різних країнах і механізмів інтеграції результатів у SOP/TTP та плани підготовки. Методологічну основу становлять аналіз доктринальних і нормативних документів (AJP-7, настанови JALLC, TC 25-20, JSP 822), зіставлення національних моделей та виокремлення структурних елементів процесу AAR (етапи, ролі, інструменти збору даних), а також порівняльний огляд кейсів США, Великої Британії, Канади, Німеччини та Польщі. Показано, що стандарт задає відтворювану архітектуру розбору: від чіткого визначення навчальних результатів і критеріїв успіху до планування збору доказів (журнали, відео, телеметрія, карти, записи радіообміну) та розподілу ролей фасилітатора, спостерігача і доповідачів. Центральними принципами є психологічна безпека, фокус на процесах і доказовість, перетворення висновків на дії (feedforward), а також безперервність, коли короткі «immediate AAR» доповнюються розширеними сесіями після завершення етапів підготовки; отримані уроки із відповідальними та строками вбудовуються в програми тренувань і SOP/TTP
Основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб'єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань
(Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2025-08-22) Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Мартинов, Ігор Володимирович.; Martynov, Ihor; https://orcid.org/0000-0002-6034-0926; Солоненко, Володимир Миколайович ; Solonenko, Volodymyr; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
У статті розглянуто основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб’єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань у період з 2022 по початок 2025 року. Проаналізовано зростання використання безпілотних літальних апаратів, високоточної артилерії, систем активного захисту, мережевих центрів управління вогнем, комплексів протиповітряної оборони, засобів електронної боротьби, колісної бронетехніки, лазерних засобів нелетального впливу, робототехнічних платформ і сучасних засобів зв’язку. Висвітлено, що кількість операційних БпЛА в українських підрозділах сягнула понад 1 250 одиниць, з яких близько третини використовуються для ударних завдань, що суттєво розширило можливості повітряної розвідки та коригування вогню. Показано, що модернізація артилерійських підрозділів із впровадженням керованих снарядів і ракетно-гарматних систем підвищила точність вогню до 70–90 % випадків ураження з першого пострілу, а середня дальність стрільби зросла до 25 км. Детально проаналізовано інтеграцію систем активного захисту APS “Trophy” і “Arena”, які встановлено на танках Т-72, Т-80 та M1A1 Abrams, та відображено показники успішного відбиття понад 90 % протитанкових керованих ракет. Описано розвиток мережевих систем управління “Варта” та FBCB2, що скоротили час від виявлення цілі до відкриття вогню з 12 до 4,5 хвилини. Окремий розділ присвячено комплексам протиповітряної оборони за участі ЗРК “Бук-M1”, “Панцир-С1” і NASAMS, які успішно відбили понад 260 авіаударів та 400 ракетних атак за рік. Розглянуто нові напрями розвитку: удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для оптимізації застосування високоточної зброї, розробку автономних робототехнічних комплексів із розширеним набором сенсорів, формування систем протидії гіперзвуковим загрозам та інтеграцію радіочастотних і лазерних засобів нелетального захисту в мультисенсорні платформи.
Формування критичного мислення у майбутніх офіцерів Національної гвардії України: теоретико-методичний аспект
(Київський інститут Національної гвардії України, 2025-12-30) Хацаюк, Олександр Володимирович; Khatsaiuk, Oleksandr Volodymyrovych; https://orcid.org/0000-0002-4166-9099; Пурнак , Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Волянський, Володимир Георгійович; Volyansky, Volodymyr; https://orcid.org/0000-0001-6528-3783
Подано результати науково-теоретичного обґрунтування та методичного розкриття підходів до формування критичного мислення у майбутніх офіцерів у процесі опанування ними дисциплін блока бойової підготовки «Вогнева підготовка», «Фізичне виховання та спеціальна фізична підготовка». Визначено актуальність проблеми розвитку критичного мислення в умовах трансформації системи вищої військової освіти, зростання вимог до аналітичного, рефлексивного та прогностичного складників професійної готовності майбутнього офіцера в умовах невизначеності й бойового ризику. На основі системного, порівняльного та логіко-гносеологічного аналізу розглянуто специфіку зазначених дисциплін як інтегративного середовища для розвитку інтелектуальних компетентностей, що забезпечують ефективне прийняття рішень, адаптивність і саморефлексію майбутніх офіцерів. Уточнено педагогічні умови й методичні прийоми, що сприяють активізації когнітивної діяльності курсантів і курсанток в освітньому процесі, а саме: ситуаційне моделювання, евристичне опитування, бойове кейс-аналізування, рефлексивні вправи та психофізичне тренування. Розкрито концептуальні засади педагогічного моделювання змісту й організації навчально тренувальних завдань, орієнтованих на розвиток критичного мислення у поєднанні з фізичними й вогневими військово-прикладними навичками. У межах відповідних навчальних курсів доцільно реалізовувати такі педагогічні принципи: усвідомленість дії, інтелектуальна напруженість, контекстуальність, варіативність, рефлексивність. Результати дослідження можуть бути використані в оновленні освітніх програм, підготовці методичних рекомендацій для викладачів блока бойової підготовки та розробленні тренувальних сценаріїв, що поєднують фізичний, вогневий, тактичний і когнітивний складники підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України