Browsing by Author "https://orcid.org/0000-0003-4158-5888"

Now showing 1 - 2 of 2

Дедлайни повернення військовослужбовців, які вчинили самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство: юридичний аналіз
(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», Харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України Міжрегіональна академія управління персоналом Західно-регіональна асоціація клубів ЮНЕСКО Національна академія правових наук України Міністерство юстиції України, Академія юридичних наук Молдови, 2025-06-15) Мина, Володимир Валентинович; Бейкун, Андрій Леонардович; Пелагеша, Олександр Григорович; https://orcid.org/0000-0002-1523-4737; https://orcid.org/0000-0002-4895-1361; https://orcid.org/0000-0003-4158-5888
У статті системно аналізуються законодавчі зміни в частині окремих правових наслідків самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства, а саме, визначені: Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» від 20 серпня 2024 року № 3902-IX; Законом України «Про внесення зміни до глави XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 21 листопада 2024 року № 4087-IX; Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки» від 9 січня 2025 року № 4197-IX; Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби окремими категоріями військовослужбовців під час дії воєнного стану» від 30 квітня 2025 року № 4392-IX.Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби окремими категоріями військовослужбовців під час дії воєнного стану» від 30 квітня 2025 року № 4392-IX «обнулив» дію попередніх редакцій приписів підп. 1 п. 7-2 глави XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року 2232-XII та передбачив можливість «привілейованого» (без санкційних каральних наслідків) повернення військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували до 15 травня 2025 року. При цьому встановлено дедлайн такого повернення – 30 серпня 2025 року.
Євроінтеграція України в умовах воєнного стану:проблеми та перспективи повоєнного відновлення
(Видавничий дім «Гельветика», Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-06-24) Пелагеша, Олександр Григорович; Pelahesha, O. H.; https://orcid.org/0000-0003-4158-5888; Шарко, Денис Вікторович; Sharko, D. V.; https://orcid.org/0009-0005-6900-7088
Метою статті є визначення пріоритетних напрямів діяльності Національної гвардії України у перехідному особливому періоді від воєнного стану до післявоєнного часу, векторів для успішної реалізації вимог, пов’язаних із перебігом євроінтеграційних та євроатлантичних трансформацій, проблем, що є наявними та / або супроводжуватимуть ці процесу, та шляхів їх подолання. Досліджено науково-методологічний контур становлення військового формування з правоохоронними функціями як стандарт концептуальних положень політико-правових реформ і програм у секторі безпеки та оборони. Проведено аналіз позицій науковців щодо диференціації функціональних обов’язків, адміністративно-правового статусу Національної гвардії України та особливостей стандарту виконуваних службово-бойових завдань. З урахуванням того, що поточні запити до її підрозділів пов’язані із оперативним реагуванням та виконанням завдань в екстремальних умовах та нетиповій обстановці, зроблені висновки, що Європейська та Євроатлантична інтеграції є тими детермінантами, що визначають напрями евристичного пошуку оптимізації діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони. Автор зазначає, що Національна гвардія України посідає особливе місці поміж спеціальних суб’єктів забезпечення безпеки та оборони. На жаль, відсутність єдиного наукового підходу до визначення її функціонального змісту та адміністративно-правового статусу, позначилася на недосконалості законодавчого врегулювання завдань та функцій Національної гвардії України у повоєнний час, системs її управління та приведення структури органів військового управ ління до стандартів Збройних Сил України та держав-членів НАТО, відсутності нормативно-правого закріплення взаємодії Національної гвардії України та координації спільних дій з іншими складовими сил оборони, інтеграції системи її бойової та спеціальної підготовки до єдиної системи підготовки сил оборони, неуніфікованості стандартів щодо озброєння і військової техніки, логістичного та методичного забезпечення