Browsing by Author "Lytvynska, Tetyana Yuriivna"

Now showing 1 - 2 of 2

Особливості перекладу військової термінології з англійської мови українською в умовах сучасної війни
(Наукові перспективи, 2025-05-19) Литвинська, Тетяна Юріївна; Lytvynska, Tetyana Yuriivna
У статті досліджуються особливості перекладу військової термінології з англійської мови українською в умовах сучасної війни, а також лексичні, семантичні та прагматичні труднощі, з якими стикаються перекладачі в процесі відтворення специфічних термінів. Особлива увага приділяється впливу контексту бойових дій, міжнародної військової співпраці та інформаційної безпеки на вибір перекладацьких стратегій. Розглянуто приклади новітніх термінів, які потрібно адаптувати відповідно до українського простору. Обґрунтовано актуальність теми з огляду на потребу у точній міжмовній комунікації у військовій, дипломатичній та інформаційній сферах, а також важливість адекватного перекладу для забезпечення оперативної ефективності, міжнародного співробітництва (зокрема з НАТО) та інформаційної безпеки. У межах дослідження визначено та класифіковано основні типи військової термінології — загальновійськову лексику, терміни озброєння та техніки, поняття, що описують тактики й операції, а також командні й комунікаційні терміни. Приділено увагу основній проблемі перекладу: полісемії, складності передавання абревіатур і акронімів, дилемі між калькуванням і адаптацією, появі неологізмів та новітнім запозиченням. Проаналізовано сучасні підходи до перекладацької діяльності у військовій сфері, серед яких можна виділити формальний, смисловий та комунікативний, кожен з яких обґрунтовано прикладами з офіційної комунікації. Визначено, що роль перекладача у бойових умовах є надважливою, оскільки він виконує функцію медіатора між культурами, фахівцями з захисту інформації та адаптації змісту до адресата. Наведено кейс-приклади з прес-релізів НАТО та Збройних Сил України, у тому числі щодо перекладу назв військових операцій. Зроблено акцент на необхідності подальшої уніфікації термінології, розробки глосаріїв та впровадження спеціалізованих освітніх програм і тренінгів для перекладачів, які працюють у сфері безпеки та оборони.
Цифрова грамотність викладачів: виклики, інструменти та шляхи розвитку
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Литвинська, Тетяна Юріївна; Lytvynska, Tetyana Yuriivna
У статті розглядається значення цифрової грамотності як ключової компетентності сучасного викладача в умовах цифрової трансформації освіти. Зроблено акцент на тому, що вона є критично важливою для розширення можливостей в цифровому світі. Проаналізовано основні виклики, з якими вони стикаються під час опанування цифрових технологій: нерівний доступ до технічних ресурсів, недостатній рівень ІК-компетентностей, складність адаптації до нових платформ, психоемоційне навантаження та проблеми цифрової безпеки. Окреслено сучасні інструменти підвищення цифрової грамотності викладачів, серед яких важливе місце посідають державні освітні ініціативи, спрямовані на впровадження цифрових стандартів у професійну діяльність. Визначено, що LMS-системи (наприклад, Moodle, Google Classroom) стають основою для організації ефективного освітнього середовища. Важливу роль також відіграють мережеві професійні спільноти, які сприяють обміну досвідом, підтримці безперервного навчання та розвитку цифрової культури в педагогічному середовищі. Особливу увагу приділено шляхам розвитку цифрової компетентності педагогів, серед яких важливе місце посідає систематичне підвищення кваліфікації через участь у тренінгах, онлайн-курсах, вебінарах і професійних спільнотах, що дозволяє педагогам не лише опановувати нові цифрові інструменти, а й обмінюватися досвідом з колегами. Наставництво розглядається як ефективний механізм підтримки викладачів на шляху цифрової трансформації, тобто більш досвідчені фахівці допомагають адаптуватися до нових технологій. Визначено, що інтеграція цифрових інструментів у щоденну педагогічну практику сприяє розвитку творчого підходу в організації освітнього процесу. Важливим є формування цифрової культури в закладі освіти, яка передбачає не лише доступ до технічних засобів, а й створення середовища, що мотивує до постійного навчання, співпраці та відповідального використання цифрових технологій.