Browsing by Author "Biruk, Anatoly Ivanovich"

Now showing 1 - 2 of 2

Перспективи використання штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів
(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025-09-10) Согорін, Андрій Анатолійович; Sogorin, Andriy Anatoliyovich ; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; Ніконенко, Андрій Миколайович; Nikonenko, Andrii Mykolaiovych; https://orcid.org/0009-0009-5900-7139; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; https://orcid.org/0009-0004-2261-7906
У статті розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів. Автори акцентують увагу на тому, що традиційні методи стрілецької підготовки –практичні стрільби, тактичні заняття, робота з тренажерами –залишаються базовими, проте характеризуються рядом обмежень, зокрема високою вартістю боєприпасів, дефіцитом полігонної інфраструктури та відсутністю можливостей для широкої індивідуалізації навчального процесу. У цьому контексті штучний інтелект розглядається як стратегічний інструмент, що здатний забезпечити якісно новий рівень підготовки військовослужбовців. Здійснено аналіз сучасних наукових досліджень, міжнародних стратегічних документів НАТО, США, Великої Британії та інших країн, які визначають рамкові умови інтеграції штучного інтелекту у військову освіту. Значна увага приділяється адаптивним системам навчання, інтелектуальним симуляторам, віртуальним і змішаним середовищам (VR/MR), а також технологіям аналізу даних на основі стандартів ADL Total Learning Architecture та xAPI 2.0. Продемонстровано, що когнітивні моделі дозволяють скорочувати час оволодіння навичками та підвищувати точність виконання вправ, а використання біофідбеку й VR-стрес-інокуляції сприяє розвитку стійкості тапсихологічної готовності курсантів до бойових умов. Окремо розглянуто міжнародний досвід: США активно впроваджують Synthetic Training Environment (STE) та IVAS/SiVT, Велика Британія орієнтується на принципи відповідального використання технологій (Ambitious, Safe, Responsible), Канада акцентує на цифровізації After-Action Review, а Польща створює віртуальні полігони з елементами штучного інтелекту. Ці приклади підтверджують, що інтеграція інтелектуальних систем уже виходить за межі експериментів і стає частиною масової практики підготовки. Разом із перспективами підкреслюються ризики: технологічна залежність, можливі кіберзагрози, проблеми захисту персональних і біометричних даних, а також інституційна інерція та недостатня підготовка інструкторів. Автори роблять висновок, що для ефективного впровадження інновацій необхідне поєднання технічних рішень, педагогічних методик та нормативно-етичних стандартів, які гарантують збереження провідної ролі людини у навчальному процесі. Загалом стаття обґрунтовує, що застосування штучного інтелекту у вогневій підготовці курсантів може стати стратегічним ресурсом розвитку військової освіти України, дозволяючи оптимізувати використання ресурсів, підвищити ефективність тренувань, забезпечити відповідність стандартам НАТО та сформувати інноваційну модель навчання, здатну адекватно відповідати викликам сучасних збройних конфліктів.
Питання підвищення ефективності системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття оперативно-тактичного угрупування військ в оборонній операції
(Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-19) Доля, Сергій Володимирович; Dolya, Serhii Volodymyrovych; https://orcid.org/0009-0009-9630-9216; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; Солоненко, Володимир Миколайович; Solonenko, Volodymyr Volodymyrovych; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
Статтю присвячено обґрунтуванню методики оцінювання вогневих можливостей і загальної ефективності системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття (ЗРАП) оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) в оборонній операції з урахуванням досвіду російсько- української війни та локальних конфліктів кінця ХХ — початку ХХІ ст. Актуальність дослідження зумовлена різким зростанням ролі повітряного простору в сучасних війнах і різноманітністю сценаріїв агресії — від повітряних наступальних операцій до комбінованих ударів із залученням безпілотних систем і баражуючих боєприпасів. На початкових етапах широкомасштабних дій в Україні прикриття угруповань здійснювалося в межах загальнодержавної ППО із залученням частин ППО Сухопутних військ, однак інтенсифікація застосування пілотованої авіації та БпЛА поставила завдання якісної інтеграції сил і засобів ЗРВ, РТВ і підрозділів ППО СВ, побудови ешелонованої структури та нарощування радіолокаційної розвідки. У тактичному вимірі доведено доцільність маневрених дій (“кочуючі” вогневі засоби), застосування засідок і посилення переднього краю ПЗРК та маловисотних ЗРК для протидії цілям на малих і гранично малих висотах.