Кафедра вогневої підготовки

Permanent URI for this communityhttps://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/94

Browse

Browsing Кафедра вогневої підготовки by Author "https://orcid.org/0009-0007-6922-1943"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб'єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань
    (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2025-08-22) Пурнак, Віктор Павлович; Purnak, Viktor; https://orcid.org/0009-0002-2214-9351; Мартинов, Ігор Володимирович.; Martynov, Ihor; https://orcid.org/0000-0002-6034-0926; Солоненко, Володимир Миколайович ; Solonenko, Volodymyr; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
    У статті розглянуто основні тенденції застосування сучасного озброєння та військової техніки суб’єктами сектору безпеки та оборони під час виконання службово-бойових (бойових) завдань у період з 2022 по початок 2025 року. Проаналізовано зростання використання безпілотних літальних апаратів, високоточної артилерії, систем активного захисту, мережевих центрів управління вогнем, комплексів протиповітряної оборони, засобів електронної боротьби, колісної бронетехніки, лазерних засобів нелетального впливу, робототехнічних платформ і сучасних засобів зв’язку. Висвітлено, що кількість операційних БпЛА в українських підрозділах сягнула понад 1 250 одиниць, з яких близько третини використовуються для ударних завдань, що суттєво розширило можливості повітряної розвідки та коригування вогню. Показано, що модернізація артилерійських підрозділів із впровадженням керованих снарядів і ракетно-гарматних систем підвищила точність вогню до 70–90 % випадків ураження з першого пострілу, а середня дальність стрільби зросла до 25 км. Детально проаналізовано інтеграцію систем активного захисту APS “Trophy” і “Arena”, які встановлено на танках Т-72, Т-80 та M1A1 Abrams, та відображено показники успішного відбиття понад 90 % протитанкових керованих ракет. Описано розвиток мережевих систем управління “Варта” та FBCB2, що скоротили час від виявлення цілі до відкриття вогню з 12 до 4,5 хвилини. Окремий розділ присвячено комплексам протиповітряної оборони за участі ЗРК “Бук-M1”, “Панцир-С1” і NASAMS, які успішно відбили понад 260 авіаударів та 400 ракетних атак за рік. Розглянуто нові напрями розвитку: удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для оптимізації застосування високоточної зброї, розробку автономних робототехнічних комплексів із розширеним набором сенсорів, формування систем протидії гіперзвуковим загрозам та інтеграцію радіочастотних і лазерних засобів нелетального захисту в мультисенсорні платформи.
  • Thumbnail Image
    Item
    Питання підвищення ефективності системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття оперативно-тактичного угрупування військ в оборонній операції
    (Видавнича група «Наукові перспективи», Військова академія (м. Одеса), 2025-09-19) Доля, Сергій Володимирович; Dolya, Serhii Volodymyrovych; https://orcid.org/0009-0009-9630-9216; Бірук, Анатолій Іванович; Biruk, Anatoly Ivanovich; https://orcid.org/0009-0009-4745-1208; Солоненко, Володимир Миколайович; Solonenko, Volodymyr Volodymyrovych; https://orcid.org/0009-0007-6922-1943
    Статтю присвячено обґрунтуванню методики оцінювання вогневих можливостей і загальної ефективності системи зенітного ракетно-артилерійського прикриття (ЗРАП) оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) в оборонній операції з урахуванням досвіду російсько- української війни та локальних конфліктів кінця ХХ — початку ХХІ ст. Актуальність дослідження зумовлена різким зростанням ролі повітряного простору в сучасних війнах і різноманітністю сценаріїв агресії — від повітряних наступальних операцій до комбінованих ударів із залученням безпілотних систем і баражуючих боєприпасів. На початкових етапах широкомасштабних дій в Україні прикриття угруповань здійснювалося в межах загальнодержавної ППО із залученням частин ППО Сухопутних військ, однак інтенсифікація застосування пілотованої авіації та БпЛА поставила завдання якісної інтеграції сил і засобів ЗРВ, РТВ і підрозділів ППО СВ, побудови ешелонованої структури та нарощування радіолокаційної розвідки. У тактичному вимірі доведено доцільність маневрених дій (“кочуючі” вогневі засоби), застосування засідок і посилення переднього краю ПЗРК та маловисотних ЗРК для протидії цілям на малих і гранично малих висотах.