Посмітна, В. В.Posmitna, V. V.2024-11-122024-11-122022Посмітна В. В. Комунікативні засоби протидії мобінгу у військовому дискурсі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2022. № 1, т. 33 (72). Ч. 3. С. 268–273. DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.1-3/432710-4656 (Print)2710-4664 (Online)https://elar-kingu.kyiv.ua/handle/123456789/170У статті порушено проблему комунікативної протидії мобінгу у військовій сфері. Відповідно до особливостей військового дискурсу та з урахуванням відсутності правового врегулювання виявів мобінгу в українському суспільстві, обґрунтовано необхідність зосередження на комунікативних і мовних чинниках боротьби з мобінгом. Виявлено особливості мобінгу у військовому колективі, схарактеризовано їх зв'язок зі специфікою військового дискурсу. Визначено комунікативні стратегії та тактики, що в межах військового дискурсу можуть ефективно застосовуватись у профілактиці та протидії мобінгу. Актуальність дослідження полягає в зацікавленості суспільства проблемами розвитку та функціонування військової сфери, а також у спрямованості сучасних наукових пошуків на виявлення чинників комунікативної протидії виявам психологічного тиску, агресивної мовної поведінки. Як основні засоби запобігання та протидії мобінгу у військовому дискурсі визначено: регулярне застосування комунікативних стратегій співробітництва, оскільки вони сприяють згуртуванню колективу, формуванню поваги до кожного його учасника як до окремої особистості; чітке розмежування та усвідомлення відмінностей комунікативних стратегій підпорядкування і домінування, з подальшою відмовою від стратегії домінування, для якої характерне підкреслення особистої зверхності, а також від пов’язаної з нею стратегії конфронтації – на користь стратегії підпорядкування, яка передбачає орієнтування на нормативні документи; більш широке використання комунікативної стратегії орієнтування на узгодженість дій, оскільки вона сприяє формуванню взаємопідтримки та взаємодопомоги, а також відповідальності за власні вчинки та слова; урізноманітнення комунікативних тактик, застосування не тільки типових для військового дискурсу тактик команди та рапорту, а й комунікативних тактик зближення, відкритості, зацікавленості, орієнтування на спільне вирішення проблем, доброзичливості, схвалення; обережність у використанні тактики критикування підлеглих; дотримання культури мовлення та мовного етикету, застосування мовних засобів виявлення поваги до особистості. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що ефективність комунікативної протидії мобінгу у військовому дискурсі залежить від застосування комунікативних засобів, які сприяють зниженню агресивності, формуванню толерантності, створенню психологічного комфорту у службовому спілкуванні, відповідно до спільних завдань професійної діяльності, комунікативних цілей, індивідуальних особливостей та соціальних ролей комунікантів.ukмобінгкомунікативна протидіявійськовий дискурскомунікативна стратегіякомунікативна тактикамовний впливстаттямobbingcommunicative counteractionmilitary discoursecommunicative strategycommunicative tacticsspeech influenceArticle811.161.2ʼ42