Взаємодія структур розвідки Національної гвардії України та Збройних сил України під час виконання оборонних операцій

Abstract

У статті проаналізовано зміст та сутність взаємодії між структурами розвідки Збройних Сил України та Національної гвардії України. Показано, що зростання обсягів і швидкості циркуляції інформації, насиченість операційного середовища технічними засобами розвідки, а також активне застосування противником РЕБ і дезінформації висувають нові вимоги до організації, координації та аналітичного опрацювання розвідувальних даних. Визначено, що ефективна взаємодія в розвідці не зводиться до простого обміну інформацією, а є санкціонованим та організаційно врегульованим процесом координації дій між різними структурами. У публікації детально розглянуто етапи організації та підтримання взаємодії – від з’ясування завдань і можливостей сторін до уточнення й відновлення взаємодії в умовах зміни обстановки. Особливу увагу приділено ролі командної інстанції у визначенні спільних завдань, розподілі зон відповідальності, погодженні планів та забезпеченні інформаційної сумісності. Окремо представлено структурно-логічну схему, яка відображає зміст та основні елементи взаємодії між розвідувальними структурами, етапи узгодження дій, канали обміну даними та очікувані результати.