Економічна безпека держави в умовах зростання військових витрат: емпіричні закономірності та порогові індикатори

Abstract

У статті досліджено економічну безпеку держави в умовах зростання військових витрат через аналіз частки оборонних видатків у ВВП як інтегрального індикатора безпеково-бюджетного режиму. Актуальність зумовлена посиленням воєнно-політичної нестабільності та зростанням впливу оборонного фінансування на макрофіскальну стійкість і структуру державних пріоритетів. Метою є виявлення емпіричних закономірностей, порогових інтервалів і режимних типів оборонного навантаження економіки на основі міжкраїнових даних за тривалий період. Завдання враховують формування порівняльної бази показників, аналіз часових рядів, визначення порогових рівнів, факторну типологізацію перевищень і розроблення режимної класифікації. Методологія базується на поєднанні макроекономічного, порогового, порівняльно-статистичного та структурно-функціонального підходів із використанням даних SIPRI за 1993–2024 рр. Застосовано аналіз розподілів, порогове групування та типологізацію країн за домінуючими безпеково-економічними чинниками. У результаті встановлено стійкі статистичні діапазони показника та обґрунтовано порогові зони 1–3,5 %, 3,5–4,5 %, 4,5–5 % і понад 5 % ВВП, що відповідають нормативному, напруженому, мобілізаційному та кризово-воєнному режимам. Виявлено обернену залежність частки військових витрат від динаміки ВВП (ефект знаменника) та типову постконфліктну траєкторію нормалізації показника. Доведено, що перевищення порогу 5 % ВВП є індикатором переходу до воєнно-мобілізаційного режиму та зростання макрофінансових ризиків. Запропоновано аналітичне використання показника в моніторингу економічної безпеки та бюджетного планування.