2-Хлорбензальмалононітрил (CS): механізми дії, клінічні ефекти та екологічні аспекти

Abstract

2-Хлорбензальмалононітрил (CS) є високоактивним іритантом, який широко застосовується у правоохоронній практиці та військовій підготовці. Ключовим науковим досягненням стала ідентифікація анкіринового рецептора транзієнтного потенціалу типу 1 (TRPA1) як його основної молекулярної мішені. Сучасні структурні дослідження TRPA1 розкрили загальні принципи електрофільної активації, включаючи двостадійний механізм ковалентної модифікації критичних цистеїнових залишків, що ініціює глобальні конформаційні зміни з поворотом трансмембранної ділянки та збільшенням діаметра пори. У цьому огляді ми підсумовуємо наявні знання про молекулярні механізми дії CS через TRPA1, клінічні ефекти при різних умовах експозиції, екологічні наслідки застосування та можливості біодеградації. CS демонструє надзвичайну потужність з EC50 0,7–0,9 нмоль/л та видову специфічність до hTRPA1. Клінічні дані спростовують концепцію CS як безпечного засобу з транзієнтними ефектами. Постекспозиційні наслідки включають ураження шкіри у 61% випадків, очей у 57% та дихальної системи у 40%, з варіабельною тривалістю симптомів від кількох хвилин до тижнів і навіть років. Документовано тяжкі ускладнення, включаючи багатосистемну гіперсенситивність, реактивний бронхоспазм та дерматити, особливо при експозиції у закритому просторі. Модифіковані форми CS1 та CS2 характеризуються підвищеною екологічною стабільністю та здатністю спричиняти повторні ураження через 2 міс після застосування. CS чинить токсичний вплив на мікроорганізми, включаючи пробіотичні бактерії та мікроводорості. Мікроводорості Chlorella sp. демонструють здатність до біодеградації немодифікованого CS. Широке застосування CS у військових діях на території України країною агресором вимагає розробки ефективних стратегій і засобів нейтралізації та лікування