Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування здатності до виживання майбутніх офіцерів НГУ

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі дидактичного обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності комплексних організаційно-педагогічних умов формування здатності до виживання майбутніх офіцерів Національної гвардії України(НГУ) в умовах високої інтенсивності сучасного бойового середовища. У роботі деталізовано структуру досліджуваної здатності,що охоплює теоретикознавчий, практичний, психофізіологічний та організаційно-компетентнісний компоненти, а також критерії їх оцінювання: когнітивний, діяльнісний, психологічний і рефлексійний. Обґрунтовано чотири базові організаційно-педагогічні умови (змістовну, технологічну, управлінську та ресурсну), інтегровані в освітній процес під час вивчення курсу «Бойова система виживання воїнів та тактична медицина» загальним обсягом 120 годин. Експериментальне дослідження здійснювалося на базі Київського інституту НГУ у 2025–2026 рр. із залученням 144 курсантів, розподілених на контрольну (68 осіб) та експериментальну (76 осіб) групи. На засадах математичної статистики (критерій Пірсона χ²) доведено вихідну однорідність груп на констатувальному етапі та зафіксовано суттєвий дефіцит практичних і організаційних навичок виживання воїнів перед початком дослідження. Описано процесуальні особливості впровадження активних методів навчання, симуляційних платформ (манекени Laerdal QCPR, тренажери Simulaids, Hemorrhage Control Leg Trainer) та створення квазіреального бойового стресогенного простору з використанням штучної крові й імітаторів поранень. Окрему увагу приділено системі оперативного моніторингу та корекції керованої самостійної роботи. За результатами контрольного етапу математично підтверджено високоефективний характер експериментальної методики. В експериментальній групі зафіксовано статистично значущі позитивні зміни: високий рівень теоретикознавчого компонента зріс на +46,06 % (до 53,95 %), практичного – на +39,48 % (до 47,37 %). На основі матриці кореляційного аналізу (коефіцієнти від 0,58 до 0,74) доведено системну цілісність досліджуваної якості та визначено практичний компонент її системоутворювальним «ядром».