Теоретико-практичні аспекти притягнення до юридичної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби

Abstract

Питання дотримання військової дисципліни сьогодні набуває особливої актуальності для України в контексті дії воєнного стану. Одним із найбільш поширених правопорушень серед військовослужбовців складових Збройних Сил України, інших складових Сил оборони є самовільне залишення військової частини або місця служби (далі – СЗЧ). Його нелегітимність полягає не лише в порушенні військової дисципліни, але й у безпосередній загрозі обороноздатності держави. Аналіз останніх досліджень свідчить: кількість зареєстрованих випадків СЗЧ зросла значно після початку повномасштабного вторгнення. У цьому контексті правове дослідження інституту СЗЧ, його правового визначення, кваліфікації, практики застосування санкцій та проблем правозастосування є важливим як для теорії, так і для практики.